У суботу, 27 травня, Талібан та Іран вели артобстріли на кордоні Ісламської Республіки з Афганістаном. Причина: конфлікт через доступ до води.
Що сталось
Іранське державне інформаційне агентство IRNA процитувало заступника начальника поліції країни генерала Касема Резаї, який звинуватив талібів у відкритті вогню в суботу вранці на кордоні між іранською провінцією Систан і Белуджистан та афганською провінцією Німруз.
Агентство IRNA заявило, що Іран завдав "великих жертв і серйозних руйнувань".
Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану Абдул Нафі Такор звинуватив Іран у тому, що він першим відкрив вогонь, з точки зору Талібану. За словами Такора, внаслідок перестрілки загинуло по дві людини, по одній з кожної країни, а інші були поранені. Він описав ситуацію як таку, що зараз перебуває під контролем.
Один з лідерів Талібану Абдулхамід Хорасані у відеозверненні попередив, що угруповання буде воювати проти іранців "з більшою пристрастю", ніж проти сил США.
"Ми скоро завоюємо Іран, якщо лідери Талібану дадуть зелене світло джихаду", – сказав він.
Важливо зазначити, що Хорасані не обіймає офіційних посад і не висловлює точку зору Кабула. ЗМІ пишуть про те, що кілька днів тому він залишив посаду глави одного з районів провінції Пактіка (вона межує з Пакистаном, але не з Іраном).
Останніми місяцями між Іраном і Афганістаном зросла напруженість через невиконання урядом талібів договору про розподіл води, який був укладений в 1973 році. Іранська влада стверджує, що керівна група в Кабулі обмежує потік води з річки Гільменд у посушливі східні регіони Ірану.
Президент Ірану Ебрагім Раїсі під час візиту до прикордонної провінції закликав талібів поважати договір, який передбачає спільне користування водними ресурсами та окреслює доступ до моніторингу рівня води.
За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, посуха є проблемою в Ірані вже близько 30 років. За останнє десятиліття ситуація погіршилася. Іранська метеорологічна організація заявляє, що 97% території країни зараз відчувають певний рівень посухи.
Зазначимо, що наразі обидві сторони конфлікту вирішили дійти згоди. Афганський Талібан і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами безпеки вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.
Але глобальна проблема лишається. Більш того, Іран та Талібан прихильні до Москви, тому Україна пильно стежить за напруженням на кордоні Ісламської Республіки з Афганістаном.
Чи можлива війна
На думку Олексія Мельника, співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Разумкова, поки що ситуація між Іраном та Афганістаном виглядає, як локальний прикордонний конфлікт.
"В будь-якому разі, якщо Іран вв’яжеться в ще один конфлікт, то очевидно, що йому знадобляться всі ті ж беспілотники, які він активно продає Росії", - каже експерт в коментарі 5 каналу.
Експерт також додав, що можливість повномасштабної війни виключати не можна, також є світові гравці, які зацікавлені в такому розвитку подій.
"До того ж, негайного прямого позитивного ефекту для нашої ситуації навряд чи слід очікувати", - сказав Мельник.
На думку ж військового аналітика Олексія Коваленка, залучення Ірану в несподіваний конфлікт і навіть війну проти такого супротивника, як Талібан, може серйозно відвернути Тегеран від його військової співпраці з Росією.
"Ось уже понад пів року ми дискутуємо про відплату Ірану, за його підтримку Росії та, по суті, участь у вбивстві українців. І, який би це не мало дивний вигляд, але "допомога" у питанні відплати прийшла звідти, звідки ніхто не чекав. Зрозуміло, поки що рано говорити про перспективи, але все ж таки, ця історія черговий доказ того, що в Росії не навчаються навіть на власних помилках. Відсутність професійної школи аналізу та стратегії призводить до того, що заради миттєвих перемог, Росія, традиційно, програє на глобальній арені", - пише експерт в своєму Telegram-каналі.
За словами ж головного редактора порталу Україна по-арабськи Мохаммада Фараджаллаха, на заворушення в країні-союзниці РФ сподіваються багато українців. Але поки що надії марні.
"Це насправді вже третя сутичка, яка була між кордонами. Кордон між Іраном та Афганістаном довжиною приблизно у 545 км, і він проходить різні географічні місця, де проходить річка Гільменд. Ця річка, є такий договір, де її вода ділиться для двох країн. Є невелика дамба, і як розподіляти цю воду (вирішує - ред.) Афганістан. В цьому році природній рівень цієї річки через сухість та кліматичні зміни падав... І пішли вже розбіжності між обома країнами щодо частки води кожної з них", - каже експерт в ефірі 24 каналу.
За словами аналітика, Афганістан, через природні причини, не може давати Ірану стільки води, скільки раніше. Але Тегеран не вірить виправданням Кабулу. Через це почалася сутичка на кордоні.
"Це питання не має політичного характеру, це війна за ресурси. Звичайно, за цим може бути якийсь мотив, тому що таліби, як радикальні сунітські ісламісти, не скривають, що вони шиїтів не люблять", - каже експерт, але додає, що зараз Афганістан не оголошував Ірану війну, а обидві країни вже почали переговори.
До того ж війна - це завжди битва армій. Як пишуть аналітики DefenseExpress, навіть якби в Талібану справді був намір почати повномасштабний конфлікт проти Ірану, навряд чи правлячому режиму в Афганістані вистачило б зброї та іншого потенціалу на це.
"Для початку – існує міф, що коли США разом із союзниками виходили з Афганістану влітку 2021 року, то начебто залишили сотні й тисячі одиниць техніки та озброєння буквально на мільярди доларів. Але тут не варто випускати з виду, що перш ніж виходити з країни, американські вивели з ладу всю техніку, яку не можна було евакуювати, в тому числі й Національної армії Афганістану, якщо треба було, то розбивали кувалдами", - пишуть аналітики.
Проти Талібану і статистика. Аналітики наводять дані з довідника The Military Balance 2021. Вони говорять про те, що на початок 2021 року Національна армія Афганістану при загальній чисельності в 170 тисяч "багнетів", розподілених на 8 армійських корпусів, мала в своєму розпорядженні лише 20 танків Т-54/Т-62 (ще+24 танки цього типу на зберіганні), до 200 бронетранспортерів M113, 200 бронеавтомобілів Maxxpro та близько 600 бронемашин MSFV (модифікація M1117). Артилерія – 85 гаубиць Д-30 та 24 гармати 114, і 666 мінометів калібру 82 мм, переважно радянські 2Б14 (521 одиниця).
"Навіть якщо виходити з того, що війська Талібану можуть налічувати орієнтовно 160 тисяч "багнетів" (як стверджує The Military Balance 2022), такого потенціалу навряд чи би вистачило на "велику війну" проти Ірану", - доходять до висновку аналітики.
Валерія Шипуля