В Україні створено особливий список культурної спадщини, яка нині перебуває під загрозою пограбування окупантами. Створення його має стати перепоною для обігу викрадених артефактів.
Острозька Біблія, прикраси для коней, весільна сукня
Міжнародна рада музеїв (ICOM) спільно з Міністерством культури підготували особливий Надзвичайний червоний список культурних цінностей України, які перебувають під загрозою. Як повідомила пресслужба міністерства, про плани створення такого списку ICOM було оголошено ще 28 червня 2022 року. Протягом цього часу експерти з 11 українських музеїв співпрацювали з Департаментом охорони спадщини ICOM для дослідження та підготовки зазначеного переліку культурних надбань.
Список презентує категорії культурних цінностей України, які перебувають під загрозою викрадення, мародерства, незаконного вивезення, і складається з 53 типів об’єктів, що належать до 7 категорій - археологія, книги та рукописи, нумізматика, а також народне, релігійне, прикладне та образотворче мистецтво, які представляють давню та різноманітну культурну спадщину України - від скіфів до авангарду ХХ століття. До переліку, зокрема, потрапили: трипільська кераміка, теракотові фігурки з Криму, скіфські прикраси для коней, кримськотатарський жіночий пояс, весільна сукня з Тернопільщини, косівська кераміка, картини Миколи Пимоненка, Марії Примаченко, Олександра Богомазова, Олександри Екстер, а також Острозька Біблія, теологічний манускрипт з Бахчисарая.
Через війну наші культурні цінності перебувають під загрозою розкрадання та незаконного обігу. Як пояснює гендиректор Національного художнього музею України Юлія Литвинець, котра як експерт працювала над створенням цього переліку, офіційне оприлюднення списку міністерством фактично означає, що його вже взято в роботу на міжнародному рівні. І якщо людина перетинатиме кордон з предметами, які для митника будуть схожими з тими, які є у Червоному списку, то він зобов'язаний буде зупинити людину і визначити, звідки вона має той предмет. Можливо, з’ясується, що він вкрадений і належить Україні.
Як зазначили в Міжнародній раді музеїв, поява цього списку відбувається у важливий момент боротьби з незаконним обігом культурної спадщини України. Повідомлення про масове розграбування Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка російськими військами під час відступу з міста 11 листопада 2022 року доводять, що ця загроза є актуальною та систематичною. ICOM сподівається, що цей список буде ефективним інструментом для виявлення розграбованих та вкрадених культурних цінностей з України, оскільки вони почнуть циркулювати найближчими тижнями, місяцями та роками.
Надзвичайний Червоний список культурних об'єктів, що знаходяться під загрозою в Україні - це 19-й такий перелік ICOM, у попередньому випуску були об'єкти Південно-Східної Європи, що перебувають під загрозою.
"ІСОМ та його експерти щиро сподіваються, що цей інструмент не тільки допоможе поліцейським, митникам, дослідникам та приватним особам у виявленні культурної спадщини, що перебуває під загрозою, та припиненні незаконної торгівлі награбованими та вкраденими предметами, але й стане цінним та довгостроковим міцним інструментом, що допомагає зберегти культурну спадщину України", - зазначила керівник відділу комунікацій та зв’язків із громадськістю організації Олександра Фернандес.
Мовчки підтримують грабіжників
Червоний список вже опубліковано англійською мовою, але готується переклад його українською, французькою та шведською. Він розповсюджуватиметься серед органів влади та правоохоронних органів України і Європи.
"Цей писок є одним з інструментом боротьби з нелегальним трафіком предметів культурної спадщини, який ІСОМ публікує з 2000 року. До нього включають категорії культурних об’єктів певного регіону, що потенційно можуть бути викрадені, вивезені та продані у подальшому. Такий інструмент покликаний допомогти органам влади, працівникам поліції та митниці, окремим особам, або організаціям, які в той або в інший спосіб залучені до арт-ринку, виявляти об’єкти ризику та запобігати їх незаконному продажу чи експорту. Червоні списки створюються у співпраці з національними та міжнародними експертами з метою охоплення найбільш вразливих з точки зору незаконного обігу культурних об’єктів регіони світу", - пояснюють у спільноті "Музейний капітал". І відзначають, що цей список не є переліком вже викрадених предметів. Він демонструє ті експонати з музейних колекцій, які є найбільше вразливими до незаконного обігу.
Тим часом росіяни продовжують грабувати культурні цінності України. Нещодавно вони вивезли до тимчасово окупованого Криму 120 археологічних артефактів із заповідника "Кам’яна могила", що знаходиться неподалік Мелітополя Запорізької області. Це унікальний музей, визнаний одним із 7-ми чудес України. Його експонати представляють період від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя і охоплюють від XXIV-XXII тис. до н. е. до X-XIII ст.
У Центрі національного спротиву (ЦНС) повідомили, що росіяни вже вивезли цінні речі і з Бердянського художнього музею. В цілому ж пограбування окупантами українських музеїв визнане найбільшою крадіжкою предметів мистецтва з часів Другої світової війни. А від руйнувань через обстріли агресора постраждали близько 1400 об’єктів культурної інфраструктури. Ще у березні 2022 року Мінкульт створив сайт для збору доказів руйнування культурної спадщини в результаті російського вторгнення.
При цьому російські музейники - ніби в рот води набрали, тому, як вважає віце-президент ІСОМ-Україна Анастасія Чередниченко, певна відповідальність розкрадання культурного надбання та руйнування об’єктів культурної інфраструктури України лежить і на них. Адже вони мовчазно підтримують нелегальне перевезення музейних колекцій з тимчасово окупованих територій, зокрема з Маріуполя, Мелітополя на інші тимчасово окуповані території - до Донецька, Криму та власне російської території. Ще гірше те, що вони беруть участь у створенні пропагандистських виставок з експонатами українських музеїв. Подібні факти мали місце в Україні з 2014 року, а в Грузії в 2008 та 1993 роках. Тому є підстави говорити про системність та послідовність такої політики, до якої залучені й музейні фахівці країни-агресора. Утім, злодіям все одно колись доведеться повернути награбоване і відповісти за свої ганебні вчинки.
Галина Гірак