Рахункова палата провела аудит ефективності використання коштів держбюджету, спрямованих протягом чотирьох попередніх років на реабілітацію та реадаптацію наших захисників. Результати вражають.
Допомога неякісна або лише на папері
Йдеться про надання безоплатних послуг протягом 2019-2022 років постраждалим учасникам Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України. Аудит встановив, що за чотири попередні роки не сформовані ні повний пакет послуг із реабілітації й реадаптації цієї категорії громадян, ні система їх надання. Та навіть загальна чисельність ветеранів війни належним чином не облікована. Уповноважені органи та установи досі не розробили стратегії переходу громадян від військової служби до цивільного життя.
"Державний апарат, на жаль, не готовий і не спроможний наразі надати якісні послуги для підтримки ветеранів, постраждалих учасників і членів їх сімей. На фронт і в армію в нас беруть громадян через медичне обстеження, а повертають у цивільне життя без нього. Послуги з реабілітації й реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності та війни здебільшого або неякісні, або лише "паперові", у звітах чиновників", - зазначив відповідальний за проведення аудиту заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер.
В цілому для медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної, а також професійної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників АТО та осіб, які брали участь у заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Росії в Донецькій та Луганській областях на період до 2023 року, уряд запровадив Державну цільову програму. На її виконання з 2019 по 2022 роки з держбюджету було використано майже 622 млн грн. Головними розпорядниками цих коштів визначили Мінветеранів і Мінсоцполітики.
Аудит виявив, що цю програму за результативними показниками виконали на 67,4%. Послуги із соціальної та професійної адаптації отримали понад 12,7 тис. постраждалих при запланованих 14 тис. осіб, санаторно-курортне лікування - 22,4 тис. із майже 53 тис. постраждалих. Психологічну реабілітацію, яка б відновила або компенсувала втрачені психічні функції, мали пройти понад 70 тис. осіб, але в стаціонарі таких послуг не надавали, а замінили їх психологічною допомогою, якою скористалися лише 19,7 тис. постраждалих.
В ході аудиту також засвідчено, що недосконалості й суперечності з реалізацією програми були і щодо її нормативно-правового забезпечення. Так, лише у березні 2021 року законодавчо визначили стратегічні завдання щодо прав ветеранів війни, а поняття "державна політика соціального захисту ветеранів війни" - через рік, тобто після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Крім того, категорію осіб, якими опікується Мінветеранів, законодавством обмежили учасниками АТО. Міністерство досі не визначило відповідних завдань щодо їхньої медичної реабілітації та психосоціальної реадаптації. Також Мінветеранів та Мінсоцполітики не володіли інформацією про загальну чисельність постраждалих учасників, контингент, вид і обсяг послуг, яких вони потребують. Так, за чотири роки послуги з психологічної реабілітації планували надати лише 2,2% осіб із тих, хто мав на неї право та потребував її, санаторно-курортного лікування - 8,1% постраждалим, професійної реадаптації - 11,6%.
Замість психолога - фіточай та мінералка
Встановлено також, що у 2019-2022 роках видатки на психологічну реабілітацію в держпрограмі скоротили у 2,7 раза (з 623 до 232 млн грн), натомість у 1,8 раза збільшили суму коштів на санаторно-курортне лікування (з майже 338 млн грн до 624 млн грн). Навіть за такого суттєвого скорочення видатків на психологічну реабілітацію протягом чотирьох років не використали та повернули до держбюджету 62,5 млн грн. Це сталося через завищення середніх витрат під час планування видатків та розподілу асигнувань між розпорядниками коштів нижчого рівня. А також через зволікання Мінветеранів із затвердженням порядку формування, ведення та доступу до Реєстрів постачальників послуг із психологічної реабілітації для ветеранів і членів їх сімей. Інша причина повернення коштів - участь цих осіб у широкомасштабній війні.
Місцеві органи соціального захисту населення не подавали інформацію про постраждалих, які потребують психологічної реабілітації. Тому, зокрема, тільки в Закарпатській обл. понад 4 тис. учасників бойових дій АТО та осіб з інвалідністю внаслідок війни не змогли скористатися цими послугами.
Крім того, до держбюджету повернули 32,5 млн грн, які передбачалися на заходи із соціальної та професійної реадаптації.
Виділені державою кошти не дійшли до ветеранів ще й через відірване від життя планування. Наприклад, у 2022 році органи соцзахисту населення Львівщини запланували на 675 тис. грн забезпечити санаторними путівками 42 осіб, хоча їх потребували лише троє. Невикористані 634 тис. грн повернули до держбюджету.
Мінветеранів не розробило та не затвердило стандарти надання послуг із психологічної реабілітації. А при наданні допомоги психологи не використовували міжнародні протоколи, оскільки жоден з них не імплементований в Україні. Як наслідок, постраждалі отримували неякісні послуги, а з держбюджету нерезультативно використали 178 млн грн.
"Так, через відсутність затверджених стандартів і протоколів проведення психологічної реабілітації постраждалих лікували в санаторіях фізкультурою, фіточаєм і мінеральною водою, витрачаючи в середньому 13,4 тис. грн на особу за курс. Інший приклад - послуги з психологічної реабілітації надавали санаторії, які не відповідали встановленим критеріям: психологи без вищої освіти за конкретними напрямками профпідготовки, приміщення закладів не розраховані для осіб із інвалідністю тощо", - каже Андрій Майснер.
За його словами, аудит показав, що Мінветеранів неефективно управляло діяльністю підвідомчих центрів, у результаті чого вони надавали допомогу переважно іншим категоріям громадян. Це суперечило Державній цільовій програмі. Крім того, фахівці Рахункової палати виявили в діяльності центрів численні порушення на 4,6 млн грн.
Хто підтримає ветерана
Цей звіт направили до Верховної Ради, а також кожному об’єкту контролю для вжиття відповідних заходів. Можливо, це вплине на активізацію допомоги нашим захисникам. Тим часом у Мінветеранів мають наміри не лише на словах підтримувати ветеранів.
"Ми маємо надати всі необхідні дієві інструменти людині, яка повертається з війни, або завершує службу у силових структурах в мирні часи, щоб вона мала змогу успішно самореалізуватися у цивільному житті. Дуже важливо, щоб ми поєднали зусилля, аби в умовах децентралізації всі можливості, які надає уряд у межах ветеранської політики, відчули наші Захисники, Захисниці та члени їхніх сімей на місцях", - наголошує очільниця Мінветеранів Юлія Лапутіна.
Однак поки що ветерани особливого піклування про себе не відчувають.
"Коли я повернувся з війни, жоден орган жодного разу мені не телефонував. Навіть зараз, після тяжкого поранення, жодна державна структура не подзвонила мені, не запитала: "А чи ти не забухав, чи не приймаєш наркотики, чи не хочеш повіситись?!" Бо у грудні (2022 року - ред.) в мене були такі думки. Мені було дуже погано. Якби у мене не було ресурсу йти до психолога, не було б відповідної соціалізації, чесно кажучи, я почав би чудити. Коли раніше у нас було 300-400 тисяч мобілізованих, ця проблема теж була, але не вирішувалась. Тепер їх буде 1 млн 700 тисяч, і вони повернуться в суспільство. Про цих людей треба піклуватися", - сказав адвокат, правозахисник, військовослужбовець ЗСУ Масі Найєм під час конференції hromadske "Муруємо вже!".
Галина Гірак