Підрив Каховської ГЕС - екологічна та економічна катастрофа. Майбутнє української металургійної галузі під загрозою.
Води немає
Після підриву Каховської ГЕС ситуація із водою у Кривому Розі стає дедалі загрозливою: частина міста може залишитися без водопровідної води вже невдовзі й надовго, а запасів води із Південного водосховища може вистачити лише на 1,5 місяця.
За словами голови міської адміністрації Олександра Вілкула, ситуація у місті надскладна і місцевій владі доведеться зробити те, що ніхто й ніколи раніше не робив.
"Ситуація з водою складна. Дуже складна. Резерву у Південному водосховищі залишилося на 1,5 місяця. Каховка падає і зрозуміло, що найближчими роками звідти води не буде. Слід зробити в аварійному режимі те, що ніхто ніколи не робив", - каже Вілкул.
За його словами, мешканцям доведеться економити ще більше, й цілком можливо, що частина Кривого Рогу залишиться на певний час взагалі без водопровідної води.
"Економія води найближчими місяцями тільки збільшуватиметься. І ризик того, що частина міста на якийсь час залишиться без водопровідної води, як зараз Марганець і Покров - високий", - повідомив Вілкул.
Зараз у Кривому Розі через обміління Каховського водосховища почали будувати канал Інгулець - Південне. Але невідомо, коли роботи завершаться. А тим часом промисловість Дніпропетровщини не має води для виробництва…
Металургія на паузі
Нагадаємо, що наприкінці травня криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ ArcelorMittal Кривий Ріг відзвітував про підсумки 2022 року. Так, гігант отримав чистий збиток у розмірі понад 49 мільярдів гривень після чистого прибутку на 25,28 млрд грн у попередньому році.
Як повідомляє пресслужба компанії, його активи за підсумками минулого року становили 52,68 млрд грн, власний капітал – 28,21 млрд грн, довгострокові зобов'язання – 6,05 млрд грн.
За міжнародними стандартами фінансової звітності, у 2022 році підприємство визнало 36 млрд грн збитків від зменшення корисності своїх необоротних активів внаслідок негативних змін в економічному середовищі, спричинених російською військовою агресією.
В умовах повномасштабної війни у 2022 році рівень завантаження виробничих потужностей АМКР не перевищував 20-25%. Попри це підприємство зберегло свій колектив, всі працівники вчасно отримують заробітну плату.
Водночас, у 2022 році АМКР інвестував у розвиток виробництва $181,4 млн.
"Зараз АрселорМіттал Кривий Ріг продовжує боротися за виживання, переживши минулорічні труднощі, пов’язані з блокадою основних морських портів, а також відключення електроенергії та навіть ракетний удар. Нам вдається підтримувати задовільний стан ліквідності підприємства, в тому числі шляхом залучення кредитних коштів під гарантії групи АрселорМіттал", – казав у травні гендиректор АМКР Мауро Лонгобардо.
Але підрив росіянами Каховської ГЕС набагато погіршив становище. Мауро Лонгобардо розповів, що через проблеми із забезпеченням підприємства технічною водою комбінат зменшив завантаження виробничих потужностей з 30-40% до 15-20% від довоєнного рівня.
"З індустріальної, з промислової точки зору ми, звичайно ж, відчуваємо наслідки. Ми можемо використати те, що у нас є – запаси. Проте, ви пам'ятаєте, що ми працювали, у нас було десь 30-40% останнім часом, зараз ми повертаємося до 15-20% нашої робочої сили. І ми не бачимо зараз можливості отримувати більше замовлень", – сказав гендиректор підприємства.
За його словами, компанія зосередиться на виконанні раніше отриманих замовлень та реалізації проектів із забезпечення підприємства водою з альтернативних джерел. За оцінкою Лонгобардо на реалізацію проектів, що забезпечують альтернативу, піде щонайменше шість місяців.
Як один із заходів мінімізації негативних наслідків підприємство має намір внести зміну в планування виробництва, щоб були періоди з більшим і меншим споживанням. Якщо у звичайний час споживання води на заводі становило 2,4 тис. кубометрів на годину, зараз воно знизилося до 1 тис. куб. м на годину і менше, уточнив Лонгобардо.
Топменеджер зазначив, що клієнти компанії стурбовані, але з розумінням ставляться до ситуації, і запевнив, що завдяки наявним запасам підприємство виконає усі поточні замовлення.
У свою чергу фінансовий директор ArcelorMittal Кривий Ріг Сергій Пличко в ході дискусії пояснив, що таке суттєве падіння рівня споживання води сталося через зниження її тиску через необхідність економити воду в Південному водосховищі, за рахунок якого також забезпечуються потреби у воді Кривого Рогу.
"Щоб адаптуватися до цих умов, ми були змушені зупинити деякі агрегати. Спочатку ми зупинили виробництво сталі та прокату. Зараз ми розуміємо, що зможемо відновити роботу деяких прокатних станів", – сказав Пличко.
Він зауважив, що у гірничому департаменті компанії ситуація краща у зв'язку з тим, що технічна вода використовується у замкнутому контурі.
Також відомо, що із понеділка, 12 червня, заводоуправління меткомбінату АМКР працюватиме у віддаленому режимі заради економії води.
В свою чергу, Підприємства гірничо-металургійної групи Метінвесту, що розташовані в Кривому Розі, після підриву окупантами греблі Каховської ГЕС працюють у стабільному режимі.
"На поточний момент у нас усе під контролем. Технологія забезпечується, є питання з побутовими потребами, але вони в робочому порядку вирішуються. Усі підприємства працюють штатно, стежимо за динамікою щодо води й залежно від ситуації будемо ухвалювати рішення", - повідомив операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко в інтерв'ю виданню NV Бізнес.
Наслідки для галузі
За словами головної економістки Dragon Capital Олени Білан, у короткостроковій перспективі вплив руйнування Каховської ГЕС на бізнес буде мало відчутним.
"На контрольованій території негативний вплив буде помірний. Бо найбільше затоплено території, які ми не контролюємо поки що", — сказала вона в коментарі Фокусу.
Разом з тим, на її думку, невдовзі можна очікувати зниження виробництва сталі на 20%.
"Зниження відбуватиметься на фоні того, що виробництво й експорт активно відновлювались з початку року. В травні був пік, тобто це зниження повертає нас на рівень квітня", — зауважила Білан.
А от падіння експорту сталі буде незначним — близько 2%, каже головна економістка Dragon Capital. Це пов’язано з тим, що закордонні поставки металургійної галузі з початком війни суттєво скоротилися через втрати виробничих потужностей та проблем з логістикою. Зараз металургія, каже Білан, генерує близько 10-12% експортної виручки.
У довгостроковій перспективі підприв Каховської ГЕС позначиться на сповільненні післявоєнного зростання і збільшенні витрат на економічне відновлення, додала Олена Білан.
Металургійна промисловість не зможе працювати без води, говорить доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко в розмові з ZAXID.NET. Окрім того, продовжує він, у регіоні розташовані три найбільші електростанції, що до великої війни забезпечували до 40% української енергетики. Каховська ГЕС підірвана, згодом може зупинитися найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція, що має шість блоків, а потім – Запорізька теплова електростанція.
"Короткострокові наслідки ми переживемо, тим більше, в України є досвід ліквідації наслідків повеней на Прикарпатті і в Закарпатті. А от далі буде гірше. Справа не у новому будинку чи в мості, чи в дорозі – ми можемо втратити промисловість і сільське господарство. Перші катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС ми побачимо вже восени і з кожним сезоном ставатиме гірше", – говорить науковець.
До речі, екологи нагадують, що в Україні була застаріла економіка - вона визначала необхідність величезних ГЕС для електрики і водосховищ для води. Зараз є шанс все змінити, каже в ефірі Еспресо голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк.
"На що витрачається найбільше води з Дніпра - на виробництво електроенергії, зокрема теплової і на металургію. Держводагентство час від часу публікує рейтинг міст водоспоживання - Київ та Маріуполь змагались постійно за перше місце. Це застаріла економіка, від якої ми не могли відірватися - вона визначала необхідність величезних ГЕС для електрики і водосховищ для води. Якщо Україна зараз використає свій шанс на інвестиції і ми зможемо відбудувати нове і краще, іноваційне і конкурентне. Щоб наша продукція не потребувала пільг, а й так була конкурентна за якістю, за екологічними параметрами на світовому ринку. Це шанс для України не лише стати екологічно дружньою країною, а й стати економічно конкурентною країною", - вважає він.
Валерія Шипуля