Деяких наших співвітчизників, котрі втекли від війни за кордон, у Європі спіткала велика неприємність: у них соцслужби забрали дітей. Що стало причиною вилучення і як можна виправити ситуацію?
Погані історії
Зараз відомо про 240 випадків, коли соцслужби європейських країн вилучили дітей із сімей біженців з України. Зокрема, у Польщі відібрано 55 дітей, в Німеччині - 50, в Іспанії - 30, в Італії - 17.
"Проблема у тому, що, згідно з європейським законодавством, офіційний в Україні опікун, піклувальник не є офіційним опікуном, піклувальником на території Європейського Союзу. Інша справа: деякі країни розуміють, у якій ситуації перебувають українці, й не порушують це питання або просто допомагають українцям вижити. А є й такі країни, де у нас є проблеми. Скажу так: випадки, на наш погляд, порушення прав громадян України є", - зазначив на пресконференції Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Найочевиднішою причиною вилучення дітей, за словами представника омбудсмена Ірини Суслової, є відсутність відповідних документів у особи, що супроводжує дитину, щодо законного представництва інтересів дитини за кордоном.
"До прикладу, нам відомо про випадки, коли батьки відправляли дитину з бабусею за кордон, у якої з документів була лише довіреність на право перетину кордону. Тобто бабуся не є офіційним опікуном, а тому така дитина в розумінні законодавця країни перебування вважається дитиною без супроводу", - пояснює Суслова.
За її словами, ще однією причиною є відмінність у законодавстві України та країни перебування дитини. І тут є недопрацювання з боку України, яка могла б краще інформувати людей, котрі виїжджають за кордон як біженці.
"Ми мали б повідомити людей, сказати: "Друзі, є закон, він передбачає, що, наприклад, у Німеччині ви маєте зробити ось такі процедури". Чи що не може бути в Італії або Франції опікуном людина, яка досягла 65-річного віку", - сказала Суслова в інтерв’ю "Радіо Свобода".
Зокрема, в інших державах не визнають рішень органів опіки та піклування такими, що підтверджують законність представництва дітей, адже у переважній більшості країн ЄС право представництва дитини визначається лише рішенням суду. І якщо дитину відібрали в особи, що супроводжує, то повернути її можна лише за рішенням суду у країні перебування дитини. Тому Офіс омбудсмена, реагуючи на звернення громадян України, роз’яснює їм права та порядок повернення дитини, а також звертається до дипломатичного представництва України у країні перебування щодо сприяння поверненню дитини.Офіс омбудсмена намагається слідкувати за ситуацією й надавати правову допомогу жінкам або сім'ям, які з цим зіткнулися.
"Ми працюємо зараз із міжнародними організаціями, щоб врегулювати це питання, і щоб ті, хто потрапив у таку ситуацію, отримали дві речі - правову допомогу і переклад", - зазначила Суслова.
В Офісі уповноваженого також констатують, що проблема відібрання дітей за кордоном має системний характер, а тому потребує комплексних рішень. Зокрема необхідно розробити й впровадити механізм інформування громадян про правила перебування дітей за кордоном, а також розглянути можливості укладення двосторонніх або багатосторонніх договорів-угод між Україною та країнами, де тимчасово перебувають наші громадяни, щодо визнання рішень українських органів опіки та піклування законними актами у країнах перебування.
"Завдяки численним зверненням до іноземних колег вдавалося досягти найголовнішого - дітей перестали забирати фізично з родин українських громадян. І ми зараз працюємо над тим, щоб допомогти таким діткам разом із батьками повернутися на територію України. Ми не сперечатимемося на території їхньої держави, ми хочемо їх фізично забрати - дітей з уже призначеними піклувальниками на території цієї країни. І окремо - батьків, щоб повернулися на територію України, і ми могли все це врегулювати і спокійно закінчили ці погані історії", - підсумував Лубінець.
У Офісі уповноваженого пояснюють, що родичі дітей, яких забрали європейські соціальні служби, мають обов'язково звернутися до консульського відділу України, а також - до офісу омбудсмена. Там беруть це питання на контроль, і комунікують з міжнародними партнерами для врегулювання прикрої ситуації.
Сотні тисяч викрадень
Тим часом інших наших дітей спіткало більше лихо. В Офісі Генпрокурора повідомили, що за час повномасштабного вторгнення росіян загинули 490 українських дітей, зазнали поранень - 1027, зникли без вісти - 512 неповнолітніх, депортовано, за даними з відкритих джерел, озвучених РФ, 744 тисячі юних українців.
"Росіяни абсолютно різними способами викрадають українських дітей. Питання з "лікуванням" - це швидше не спосіб викрадення, а спосіб відбору дітей, щоб поповнити російську націю", - зазначила в ефірі загальнонаціонального телемарафону "Єдині новини" радник-уповноважена президента України з прав дитини Дар’я Герасимчук.
За її словами, росіяни проводять примусові медогляди дітей на тимчасово окупованих територіях, щоб відібрати найздоровіших дітей. Але в їхніх медичних документах з’являються "страшні діагнози", після яких цим дітям пропонують лікування на території РФ.
"Куди везуть росіяни українських дітей, теж незрозуміло до кінця. Ми маємо дані Єльської лабораторії гуманітарних досліджень, де визначено уже понад 70 російських таборів, де утримують українських дітей. Хоча їх постійно переміщують. Та сама ситуація і з іншими дітьми, яких викрадає російська влада. Вони роблять все для того, щоб ми їх не знайшли", - зауважила Герасимчук.
Однак, додала вона, все, що робить Росія стосовно українських дітей, прикривається благими намірами.
"Але це дуже далеко від чогось хорошого для наших дітей. Те, що розповідають діти, коли повертаються, жахає. Їх намагаються зламати абсолютно. Роблять все, щоб дитина зненавиділа власних батьків - нав'язують дитині думку, що своїм батькам і рідним вона більше не потрібна", - розповіла радник президента.
За її словами, нині на порталі "Діти війни" є дані щодо 19 393 дітей, депортованих на територію Росії.
"Це не означає, що це остаточний список. Всі заяви, які надходять до Національного інформаційного бюро, перевіряються. І якщо дитина знайдена на іншій території, вона з цього списку зникає. Але насправді йдеться про кілька сотень тисяч викрадених дітей, 200-300 тисяч", - пояснила дитячий омбудсмен.
Галина Гірак