Інфляція в багатьох провідних економіках залишається високою. Як це впливає на світову економіку та на економіку України?
Світова економіка перебуває у вирішальному моменті, оскільки країни намагаються приборкати інфляцію. До такого висновку прийшли у Банку міжнародних розрахунків. Чого чекати далі та як це позначиться на економіці України?
Боротьба з інфляцією
Світова економіка перебуває у вирішальному моменті, оскільки країни намагаються приборкати інфляцію. Про це йдеться у звіті Банку міжнародних розрахунків (BIS) – фінансовій організації, яка сприяє роботі центральних банків різних країн й проводить економічні дослідження.
У BIS зазначили, що попри невпинне зростання процентних ставок протягом останніх 18 місяців, інфляція в багатьох провідних економіках світу залишається вперто високою, тоді як стрибок вартості запозичень спровокував найсерйозніші банківські крахи з часів фінансової кризи 2008 р.
На думку Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру висока інфляція у світі виникла через війну в Україні.
“Війна, яку розв’язала Росія в Україні створила дуже багато проблем для світової економіки. Як результат - ціни зросли та зростатимуть і надалі: на зерно, енергію тощо”, - каже експерт.
Аналітики фінансової організації BIS закликали до боротьби з інфляцією, під якою розуміють подальше підвищення ставок.
“Глобальна економіка перебуває у критичному етапі. Необхідно вирішувати серйозні виклики. Час одержимої гонитви за короткостроковим зростанням минув. Грошово-кредитна політика тепер має відновити цінову стабільність. Фіскальна політика має консолідуватися”, – висловився генеральний менеджер BIS Агустін Карстенс.
Своєю чергою Охрименко вважає, що те, наскільки вдалою буде боротьба з інфляцією залежить від ситуації в Україні.
“Зараз справді все залежить від України. Якщо наша країна швидко переможе Росію, то інфляція стабілізується і навіть почне знижуватись, а якщо війна затягнеться, то інфляція й надалі залишатиметься високою”, - каже він.
Чим загрожує зростання інфляції?
У Банку міжнародних розрахунків вказали, що чим довше інфляція залишається високою, тим сильніше та триваліше існує необхідність у жорсткій політиці центральних банків.
“Чим довше інфляція залишається високою, тим сильніше і довше потрібно посилення політики”, - прийшли до висновку в BIS.
Якщо приборкати інфляцію не вдасться, то ймовірність подальших проблем у банківському секторі наразі є суттєвою.
“Можливість подальших проблем в банківському секторі тепер “істотна”, - кажуть у BIS.
Якщо відсоткові ставки досягнуть рівня середини 1990-х років, то обслуговувати борг навіть провідним економікам світу буде за інших рівних умов досить складно, економікам країн, що розвиваються буде ще важче.
“Якщо процентні ставки досягнуть рівня середини 1990-х років, загальний тягар обслуговування боргу для провідних економік за інших рівних умов стане найвищим в історії”, - сказав очільник монетарно-економічного підрозділу BIS Клаудіо Боріо.
Він додав, що зараз існує ризик “інфляційної психології”. Це перший випадок, коли в багатьох країнах світу сплеск інфляції співіснував з широко поширеною фінансовою вразливістю.
Аналітики BIS кажуть, що дуже високий рівень боргу, помітний сплеск глобальної інфляції і суттєве зростання цін на житло в епоху пандемії підтверджують всі ці параметри.
За оцінками експертів BIS витрати на підтримку старіючого населення зростуть приблизно на 4% і 5% ВВП в країнах з розвиненою економікою (СР) і країнах з ринком, що формується (СФР) відповідно протягом наступних 20 років.
Якщо уряди не будуть затягувати пояси, то до 2050 р. борг в країнах з розвиненою економікою і країнах, що розвиваються перевищить 200% і 150% ВВП і може бути ще вище, якщо темпи економічного зростання знизяться.
Проте в BIS вважають, що інфляцію приборкають.
“Я думаю, що центральні банки візьмуть інфляцію під контроль. Це їхня робота – відновити цінову стабільність. Питання в тому, якою буде ціна”, – сказав Боріо.
Загалом способів приборкання інфляції багато. Для цього треба застосувати інструменти для її зниження. Крім підвищення процентних ставок, про яке згадувалось вище, йдеться про зменшення дефіциту бюджету, забезпечення незалежності центральних банків, стимулювання економічного зростання та конкуренції, зменшення бар'єрів для торгівлі та інвестицій, покращення продуктивності праці та інноваційності. Треба також враховувати структурні чинники, які впливають на інфляцію, такі як постковідне відновлення, енергетична криза, глобальне потепління, демографічні зміни.
“Все залежить від конкретної ситуації, яка склалася для світової економіки, а якщо мова йде про окрему країну, то про її макроекономічні умови” - каже Охрименко.
Також експерт розмірковує над тим, як позначиться на Україні подальше зростання інфляції у світі.
На його думку, для України це і добре, і погано. Для населення погано, бо зростатимуть ціни, для експортерів добре, бо в них зростуть прибутки, для бюджету країни теж добре, бо експортери більше сплатять податків до державної скарбниці.
Як підвищення ставок впливає на світову економіку
Наразі цикл підвищення облікових ставок різними центральними банками продовжується, тож все про що кажуть у BIS може статися лише за умови того, що центробанки провідних світових країн відмовляться від цієї політики.
Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що Світовий банк - одна з провідних міжнародних фінансових організацій, вніс зміни до своїх оцінок щодо економічного розвитку світу у світлі прийнятих політичних рішень, продовження циклу підвищення облікових ставок різними центральними банками та наявності кризи ресурсів для сталого розвитку. Дані зміни включають підвищення прогнозу зростання світової економіки на 2023 р. і зниження прогнозу на 2024 р., а також зниження прогнозу зростання ВВП України.
Світовий банк підвищив прогноз зростання світової економіки на 2023 р. з попередніх 1,7% до 2,1%. Це підвищення пояснюється політичними рішеннями, ухваленими у різних країнах, і навіть продовженням циклу підвищення облікових ставок різними центральними банками. Крім того, монетарні стимули, особливо з боку США та інших країн, мають короткостроковий позитивний вплив на ВВП.
Проте слід звернути увагу на те, що прогноз зростання світової економіки на 2024 р. був знижений з 2,7% до 2,4%. Це свідчить про можливі негативні наслідки у віддаленій перспективі. Ймовірно, очікуване підвищення облікових ставок і криза ресурсів для сталого розвитку негативно вплинуть на економіку.
Вікторія Хаджирадєва