У Франції декілька днів не вщухають масові протести. Якими, до речі, не проти скористатися Росія.
Смерть юнака
Заворушення спровокувала смерть 17-річного хлопця-водія на ім’я Наель (Ноель або Нахель у різних перекладах), якого поліція застрелила під час дорожнього контролю неподалік Парижа.
Поліцейські спочатку заявили, що водій намагався збити їх, але на опублікованому пізніше відео видно, що під час перевірки автомобіля один із поліцейських тримає водія під прицілом. Коли автомобіль рушає з місця, поліцейський робить постріл і влучає водієві в груди.
38-річного поліцейського, який вистрілив у хлопця, заарештували. Триває розслідування у справі про навмисне вбивство.
Масові протести почалися від вечора 27 червня і кожної наступної ночі розширювалися на нові міста. Загалом на боротьбу із заворушеннями направили 45 тисяч поліцейських. Поранення і травм у сутичках із протестувальниками зазнали вже понад 200 поліцейських. За час заворушень були пошкоджені сотні будівель, спалені тисячі автомобілів, розгромлені магазини і поліцейські дільниці.
В суботу у французькому Нантері поховали Наеля. Як повідомляється похорон був приватним, на ньому були присутні лише члени родини та друзі загиблого. Адвокати родини попросили журналістів не відвідувати церемонію, заявивши, що це родинна справа. Навколо мечеті працювала посилена охорона.
Такого рівня заворушень у Франції не було від 2005 року, коли смерть двох хлопчиків-підлітків, які ховалися від поліції, викликала кількатижневі протести і заворушення. Тоді влада країни оголосила надзвичайний стан. Наразі Париж не планує вдаватися до цього заходу.
Щодо причин протестів, то свою думку ефірі 24 каналу виказав журналіст й політичний оглядач з Франції Андрій Шкіль. Він зазначив, що Париж оточений містечками, лідери яких традиційно дотримуються лівих поглядів, і всі великі протести починалися саме тут.
"Їх часто називають "червоний пояс Парижу", історично саме там розпочиналися усі відомі повстання. Нині ж протести спрямовані більшою мірою проти інституту державної влади, ніж проти поліції. Обурені протестувальники вважають, що влада дала забагато повноважень працівникам правоохоронних органів", – каже журналіст.
Відомо, що поліція Франції вже затримала щонайменше 719 осіб під час заворушень. В ніч 2 на 3 червня зловмисники на автомобілі протаранили будинок мера паризького передмістя Л’аї-ле-Роз. Мер Вінсент Жанбрун перебував у своєму офісі, а його дружина та двоє дітей спали. Невідомі зловмисники в’їхали у ворота та підпалили автомобіль на подвір’ї.
Бабуся хлопця, якого вбив поліцейський у Франції, закликала протестувальників зупинитися.
"Ми не хочемо, щоб вони руйнували магазини, автобуси та школи. Вони використовують Наеля як виправдання. Ми хочемо, щоб усе заспокоїлося", — сказала Надія в ефірі BFM TV.
Вона впевнена, що поліцейський, який вбив її онука, буде покараний.
Проте не всі звинувачують правоохоронця. Ексречник кампанії в президенти Франції ультраправого Еріка Земмура Жан Мессіа створив фонд на підтримку родини поліцейського, якого звинувачують у вбивстві Наеля.
Зазначається, що станом на ранок понеділка у фонд пожертвували 825 213 євро. Водночас, ініціатива викликала гнів багатьох інтернет-користувачів, особливо серед лівих політиків.
"Ви посилюєте вже наявний розкол, беручи участь у підтримці поліцейського, який перебуває під слідством за добровільне вбивство", – написав перший секретар Французької соціалістичної партії Олів'є Фор, закликавши закрити фонд.
Депутат від президентської партії Відродження Ерік Боторель також розкритикував створення фонду, заявивши, що "виділення декількох сотень тисяч євро для поліцейського, який перебуває під слідством у справі про вбивство Наеля, є непристойним і скандальним".
Реакція та наслідки для Макрона
У зв’язку з подіями президент Франції Емманюель Макрон змушений був передчасно залишити саміт лідерів ЄС. Також лідер країни відклав державний візит до Німеччини, який мав розпочатися в неділю.
"Державний візит – це візит дружби, суто церемоніальний, для цього буде кращий час. Французи не зрозуміли б, якби він поїхав до Німеччини. Ці дні в Парижі важливі ", – сказав помічник Макрона, який попросив не називати його імені.
Нагадаємо, як свідчить квітневе соцопитування, проведене Elabe на замовлення BFMTV, 69% опитаних французів вважають, що голосування за Макрона на президентських виборах 2022 року було поганим вибором для країни. А коли респондентів попросили назвати емоції, які їм спадають на думку від згадки про президента, найчастіше називають незгоду (44%), оману (42%) та гнів (39%).
Опитування продемонструвало розчарування та частини електорату, який підтримав Макрона у 2022 році, – близько 40% тих, хто голосував за нього у другому турі, зараз розчаровані його політикою.
Тарас Загородній, експерт-міжнародник, назвав причини, які на його думку спровокували протест.
"Перша – це імпульсивність самих французів, які спалахують, як сірник, з будь-якого приводу. Друга - вони можуть бути інспіровані ззовні, з тієї ж Росії. Москва у 2018 році активно підтримувала "жовті жилети", щоб розхитати французьку владу та змусити Макрона зменшити свою підтримку України. Тоді їй це частково вдалося, і цього ж вона домагається зараз, щоб Франція припинила постачання зброї Києву", - каже він в коментарі KP.UA.
Також експерт розповів, чим протести загрожують французькому лідеру.
"Що ж до самого Марона, то, незважаючи на падіння його популярності в країні, йому нічого не загрожує від цих протестів. Він відбуває вже другий президентський термін, йому нема чого втрачати, і він може не думати про свої рейтинги, адже втретє президентом поспіль, за законом, йому не бути", - вважає Загородній.
Російська вигода
Неспокій із Франції шириться по Європі. 30 червня заворушення знайшли прихильників також у Брюсселі, затримано понад 60 осіб.
2 червня у Швейцарії більше ніж сотня людей вийшли на вулиці на тлі протестів через смерть Наеля. Журналісти розповідають, що під час заворушень були розбиті кілька вітрин й двері магазину. Молодики кидали в поліцію бруківку й пляшки із запалювальною сумішшю.
Як водиться, у неспокої Європи зацікавлена країна-агресорка. Співробітниця російської пропаганди Наталья Ос у своєму Telegramпрямо пише про те, що треба розпалювати у Франції громадянську війну.
"Тому що, якщо б країна НАТО обвалилась у громадянську війну, наші європартнери забули б про Україну", - пише пропагандистка.
Думку про зацікавленість Кремля поділяють і експерти. Росія, яка намагається компенсувати втрату відносин із Заходом поширенням впливу на Глобальному Півдні, може почати "розганяти" у Франції проблеми сегрегації та національних меншин, пишуть аналітики видання dsnews.
"Подібне ми вже спостерігали під час міграційної кризи у 2015-2016 рр. в Європі; і в Сполучених Штатах після вбивства копами Джордж Флойда у 2020 р., коли кремлівські тролі паразитували на гніві учасників руху BLM, і водночас розбурхували "реднеків" — найбільш консервативних американців, тобто електорат Дональда Трампа", - пишуть вони.
Використання аналогічних прийомів варто очікувати і у Франції, вважають експерти.
"З одного боку, Москва через свої медійні інструменти може підбурювати молодих протестувальників до більш радикальних дій, а з іншого – французьких ультраправих на кшталт Марин Ле Пен, які могли б просувати "полювання на відьом-мігрантів", - доходять до висновку експерти.
Валерія Шипуля