7 липня США оголосили про черговий пакет військової допомоги для України вартістю понад 500 млн доларів. У ньому будуть зокрема й касетні боєприпаси. Чому цей факт розбурхав світ і як ЗСУ використовуватимуть їх.
Важке рішення
Касетна зброя, яку ще називають суббоєприпасами - це вид ракет, авіабомб чи снарядів, всередині яких вміщуються десятки чи й сотні менших за розмірами вражальних елементів. І один снаряд в повітрі чи на землі розсипається на велику кількість малих. Вони "засівають" територію і вражають більше техніки чи особового складу, повідомляє BBC Україна. При цьому касетні бомби належать до снарядів "не вибіркової дії", оскільки покривають значну територію і несуть загрозу як для військових, так і для цивільних. Небезпека є і в тому, що багато таких боєприпасів, особливо у вигляді мін, можуть не вибухати одразу, а сховатися в траві чи в ґрунті. Тому вони становлять небезпеку навіть після завершення бойових дій, коли повертаються мирні жителі.
Саме та шкода, яку несуть касетні боєприпаси цивільному населенню, і призвела до обмежень у використанні їх. І вже 13 років діє Конвенція, підписана 120 державами, що забороняє застосування цих боєприпасів. Однак у переліку країн, які підписали цей документ, немає Росії, США, Китаю і України. Тому касетні бомби застосовують і в наш час.
"7 загиблих та 13 поранених цивільних внаслідок обстрілу ворогом касетними боєприпасами центру деокупованого Лиману. За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України). За попередніми даними, 8 липня 2023 року близько 09.55 війська РФ обстріляли центр міста Лиман касетними снарядами з реактивної системи залпового вогню "Смерч". Під прицілом окупантів опинилися місцеві жителі, які перебували на вулиці та поблизу торговельних прилавків", - повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.
Крім того, сказано далі, пошкоджено приватний будинок, приміщення магазину та п'ять автівок.
Загалом Росія, за повідомленнями ЗМІ, скидала такі бомби на цивільне населення Сирії, а з початку повномасштабного вторгнення в Україну окупанти використовували такі боєприпаси у Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській і Донецькій областях. Але це в РФ заперечували.
За інформацією CNN, президент США Джо Байден заявив, що рішення про передачу касетних боєприпасів для ЗСУ було для нього важким.
"Для мене це рішення було складним. До речі, я обговорив це із нашими союзниками, я обговорив це з представниками влади. Українцям не вистачає боєприпасів", - заявив глава Білого дому. І зазначив, що поставки будуть здійснюватися доти, доки заводи в США не зможуть виробляти більше звичайних боєприпасів калібру 155 міліметрів.
Байден також нагадав, що США та Україна не підписували зобов’язань щодо невикористання касетних боєприпасів. А зараз важливо Україні мати зброю, щоб зупинити росіян і продовжити контрнаступ. Також він зазначив, що однією з умов постачання такого озброєння є те, що українці не використовуватимуть його не на своїй території.
У НАТО немає позиції
Країни НАТО, як пише The Guardian, не мають єдиної позиції щодо передачі Україні касетних боєприпасів.
"У НАТО немає позиції щодо них, оскільки деякі союзники підписалися під забороною їхнього використання, а деякі - ні. Це вирішуватимуть уряди, а не НАТО", - зазначив генсек Альянсу Єнс Столтенберг.
Проти передачі такого типу військової допомоги майже одразу виступили Іспанія, Канада, Велика Британія і Німеччина. Утім, невдовзі глава ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр дещо пом’якшив цю позицію в інтерв'ю ZDF. Він сказав, що 2010 року особисто підписував конвенцію про заборону касетних боєприпасів в Осло як представник Німеччини, і вважає, що така позиція є вірною. Але його країна у нинішній ситуації не може стати на шляху США, Німеччина чітко виступає на боці постраждалих у російсько-українській війні. Адже якщо Україна втратить можливість захищатися або якщо ті, хто надає допомогу країні, яка постраждала від війни, відмовляться від цієї підтримки, це призведе до неминучого занепаду України.
А ось Естонія, не вагаючись, заявила про те, що й сама готова відправити ЗСУ касетні снаряди.
Як стало відомо, Джо Байден планує відвідати Великобританію вперше після коронації нового короля, і зустрітися з Чарльзом III і з прем’єром Ріші Сунаком, з яким, з-поміж іншого, говоритиме й про передачу Україні касетних боєприпасів.
Тим часом міжнародна організація з захисту прав людини "Human Rights Watch" оприлюднила доповідь про шкоду, заподіяну населенню України касетними боєприпасами - насамперед російськими, але й українськими теж. Тому HRW закликала обидві сторони негайно припинити використання касетних боєприпасів, а США - не передавати їх.
"Лише вдумайтесь: абсолютно божевільні російські головорізи вторгаються в Україну, розв'язуючи жорстоку війну геноцидного типу. Водночас поруч стоїть "правозахисна організація" із записником та звинувачує український народ у тому, що він недостатньо роззброїв себе", - відповів на ці закиди радник голови офісу президента Михайло Подоляк.
П’ять ключових принципів
У свою чергу міністр оборони Олексій Резніков назвав головні правила, яких Україна дотримуватиметься під час застосування касетних боєприпасів, наданих США.
Він зазначив у Twitter, що Росія не вибірково застосовувала касетні снаряди з першого дня неспровокованої широкомасштабної агресії, зокрема обстрілювала ними житлові квартали Харкова. А Україна прагне повернути окуповані території та зберегти життя людей, а для цього необхідно завдати якнайбільшої шкоди ворогові.
"Чим більше втрат ми їм завдамо, тим більше життів українців зможемо врятувати. У наших інтересах зберегти життя наших воїнів. Ось чому ми продовжуватимемо робити це, використовуючи всі смертоносні озброєння, які є у нас", - зазначив Резніков.
Міністр також назвав п'ять ключових принципів, яких Україна дотримуватиметься при застосуванні касетних боєприпасів:
- використовуватиме їх лише для деокупації своїх міжнародно визнаних територій. Вони не будуть задіяні на офіційно визнаній території Росії;
- не застосовуватиме їх у міських районах (містах), щоб уникнути ризиків для мирного населення. Їх використовуватимуть тільки в місцях скупчення російських військових та для прориву рубежів оборони противника з мінімальним ризиком для життя українських воїнів;
- буде вестися суворий облік застосування цієї зброї та локальних зон, де вона буде використовуватися;
- після деокупації і перемоги України території, де застосовувалися ці боєприпаси, будуть пріоритетними для розмінування;
- обов’язково будуть надані звіти партнерам про використання цих боєприпасів та їхню ефективність, щоб забезпечити належний стандарт прозорого звітування та контролю.
"Хочу наголосити, що при реалізації нашого невід'ємного права на самооборону ми й надалі суворо дотримуватимемося всіх міжнародних гуманітарних конвенцій, підписаних і ратифікованих Україною", - зазначив очільник Міністерства оборони.
Галина Гірак