Підсумки саміту НАТО у Вільнюсі виявилися доволі очікуваними, однак у дечому й несподіваними. Водночас, зустріч представників членів Альянсу розставила проміжні крапки над "і" у питанні військової допомоги Україні.
Балансу досягли
Напередодні вільнюського саміту Північноатлантичного альянсу (НАТО) серед українців ширилися сподівання, що ось-ось - і нас приймуть до Альянсу, накриють ядерною та авіаційно парасолькою НАТО. І все: тяжка, кривава, несправедлива війна, підступно розв’язана Росією проти нашої Батьківщини, раптово закінчиться.
Проте численні аналітики попереджали: у Вільнюсі Україну очікує певний "холодний душ".
Виявилося, що праві були і перші, і другі: бо душ дійсно був, та країни-партнери України з антипутінської коаліції спробували його трохи "підігріти".
"Почну з хорошого. Ніхто навіть не рипнувся заявити, що Україна не може стати членом НАТО. Навіть Угорщина. Так, декларація про приєднання України до НАТО не має чітких дат. Але і немає жодних категоричних заперечень, які довго пророчили скептики і росіяни", - зазначив у Facebook політолог Сергій Таран.
Окрім того, продовжив експерт, ПДЧ для нашої країни нарешті скасовано. Замість цього буде моніторинг міністрів закордонних справ.
"Це не така довга бюрократія, як у випадку з ПДЧ. Теоретично все може звестися до проведення демократичних виборів і відмови від порушення конституційних свобод після завершення воєнного часу", - окреслив він головну перевагу відсутності Плану дій щодо членства у Альянсі.
За оцінкою міністра закордонних срав України Дмитра Кулеби, "це дуже велика історія насправді".
"Ще півроку тому ніхто навіть не наважувався говорити про це, - прокоментував він відміну ПДЧ для України в інтерв’ю Радіо Свобода. - Друге рішення - це створення Ради Україна-НАТО, але не просто створення Ради. В самій Раді нічого такого немає. Але важлива деталь: до цього, наприклад, існувала Рада Росія-НАТО. І це був формат привілейованого партнерства. А ми наполягли, щоб у правилах процедури Ради Україна-НАТО було чітко написано, що це інструмент наближення членства України. Тобто все заточується під прискорення нашого членства в НАТО".
Втім, за словами Тарана, вже зараз важливо домогтися чітких критеріїв, котрим має відповідати Україна, аби в Альянсу потім не було жодних шансів на подальші відмовки.
"Але треба вже розуміти, що без демократичних свобод, прозорих державних інституцій у НАТО нас ніхто не візьме. Якими би причинами, виправданнями чи образами це не прикрашалося, - закцентував він. - Хоча війна - це однозначно найбільша перешкода для вступу України в НАТО, норми демократії, необхідні для вступу до Альянсу, ніхто не скасовував і скасовувати не буде. Тому це, хоч і друге, але так само життєво необхідне питання, яке необхідно вирішити".
Але поки для укріплення боєздатності українських Сил оборони розроблятимуться масштабні військові програми (G-7, НАТО) та двосторонні і дуже конкретні зобовʼязання ключових західних країн про підтримку Україну. Не слід, зокрема, забувати про створення коаліції літаків. За офіційною інформацією від Міноборони Данії до неї увійшли: Велика Британія, Бельгія, Данія, Нідерланди, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія та Швеція, котрі домовились почати підготовку українських льотчиків та фахівців наземних служб.
Не варто забувати й про те, що Франція надає Україні далекобійні ракети Scalp (аналог крилатої ракети Storm Shadow), а Німеччина передає ще 20 БМП Marder - до серпня. Крім того, для ЗСУ готують боєприпаси до Гепардів і ще багато, багато інших видів озброєнь.
"Підтримка США України на рівні Ізраїлю - це дуже круто", - підсумував Таран.
Мінуси теж були
З приводу всього цього у Кремля відбулася традиційна істерика. Очікувано відзначився заступник голови російського Радбезу Дмитро Медвєдєв, який після першого дня саміту НАТО написав у своєму телеграм-каналі, що Третя світова війна - все ближче.
Та звісно, не це засмутило багатьох (на нетверезу риторику Медвєдєва ніхто серйозно давно вже не зважає). Однак на вільнюському саміті для України, на жаль, все-таки були справжні мінуси.
"Поки - без офіційного запрошення. Офіційна логіка Заходу - якщо буде запрошення, це "спровокує Росію" до безкінечної війни, і в результаті затягне у війну і країни НАТО. Захід хоче спочатку побачити, бодай, якесь світло у кінці тунелю, - окреслив дві головні складнощі Таран. - Поки без дати. Війна може тягнутися довго, і критерії "завершення війни", після чого Україна може приєднатися до НАТО, незрозумілі: вихід на кордон 1991, 2014; зміна режиму в Росії? Хочеться, звісно, очікувати більше. Але чим вищі очікування, тим віддаленішою стає перспектива "завершення війни" і вступу до НАТО", - резюмував політолог.
Поінформований оптимізм
Якщо чесно, треба бути фанатичним оптимістом, аби вірити, що НАТО консенсусом прямо зараз запросить до своїх лав країну, котра перебуває у стані війни з іншою, та ще і з ядерною країною, - визнає Сергій Таран.
"Страх втратити благополуччя для ситого Заходу завжди був хоч і не єдиним, але потужним драйвером державних рішень. Фінальний висновок: саміт НАТО у Вільнюсі поки виглядає як відкладена шахова партія. Дебют розіграний, але всі головні ходи ще попереду. Вони можуть бути зроблені і на наступному саміті у Вашингтоні (2024 р.). І все ще з дуже гарними шансами для України. Але і з очікуванням бодай-якоїсь перспективи миру, і з поверненням, як це не дивно, до прозорої демократії", - уточнив політолог.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг теж підсумував роботу липневого саміту, віддаючи належне всім членам Альянсу. Відповідаючи на запитання про нещодавні коментарі радника США з нацбезпеки Джейка Саллівана, що американці заслуговують окремої подяки за велику допомогу Україні, Столтенберг підкреслив: всі союзники по НАТО однаково сумлінно активізували як економічну, так і військову підтримку. За його словами, нові цифри свідчать про найбільше збільшення витрат на оборону за десятиліття як в Європі, так і в Канаді - що він назвав "прямим результатом" війни в Україні.
"Реальність така, що зараз НАТО більш об’єднане, ніж протягом багатьох, багатьох років, тому що ми стикаємося з загрозою наслідків жорстокого вторгнення Росії в Україну... Це об’єднало Альянс. Це додало нам ще більшої рішучості", - визнав генсек НАТО.
Разом із тим президент України Володимир Зеленський назвав результати вільнюського саміту гарними для нас, однак із запрошенням України до Альянсу вони були б ідеальними.
"Україна точно розуміє, що не може бути членом НАТО, поки йде війна… Однак сьогодні вперше прозвучало впевнено, що Україна буде членом НАТО, коли будуть відповідні умови. Я розумію під цим те, що це буде, коли буде безпечно на нашій землі", - сказав Зеленський під час спільної підсумкової прес-конференції зі Столтенбергом.
Ірина Носальська