Після саміту НАТО Україна отримала так звані гарантії безпеки від G7. Українське суспільство в свою чергу очікувало вступу до Альянсу, а також боїться повторення Будапештського меморандуму.
Що підписали в Вільнюсі
Країни Великої сімки (G7) погодили спільну декларацію, в якій йдеться про довгострокову безпекову та економічну підтримку, яку вони планують надати Україні.
"Маємо потужні оборонні домовленості та погоджену країнами G7 Спільну декларацію підтримки України. Вона є важливим кроком до укладення системи двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами щодо гарантій безпеки для нашої держави", — написав голова ОП Андрій Єрмак.
За словами керівника ОП, декларація — це спільний продукт, який враховує як потреби України, так і можливості партнерів.
При цьому декларація є рамковим загальним документом. Наступним кроком є укладення системи двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами, об’єднаних рамками багатосторонньої взаємодії.
Що передбачають гарантії безпеки:
-
Заходи з допомоги Україні у захисті себе та запобігання новій агресії, зокрема постачання зброї, підтримку в розбудові оборонно-промислового комплексу, навчання, співпрацю в галузі розвідки та кібербезпеки. Крім того, країни-гаранти допомагатимуть підвищенню стабільності української економіки й енергетики та надаватимуть технічну й фінансову допомогу.
-
Заходи на випадок нової агресії, які передбачають негайні консультації, щоб забезпечити Україну всім необхідним для оборони в найкоротші терміни.
-
Підтримка у притягненні Росії до відповідальності за агресію та кроки економічного та юридичного характеру, спрямовані на покарання РФ та збільшення її витрат на війну. Серед них: подальше посилення санкційного тиску, заморожування активів, створення механізмів стягнення репарацій та судове переслідування винних у злочинах проти України й українців згідно з нормами міжнародного права.
Як додали в Офісі президента, зі свого боку Україна зобов’язується:
-
Робити позитивний внесок у безпеку партнерів та посилювати заходи прозорості та підзвітності щодо партнерської допомоги.
-
Продовжувати реалізацію реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.
-
Просувати оборонні реформи й модернізацію, зокрема шляхом посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості України.
"Цей документ відкритий і дає можливість іншим країнам не з-поміж G7 долучитися до гарантій безпеки. Декларація — перший документ, який символізує наявність "парасольки" у вигляді гарантій безпеки", — зауважив Єрмак.
До речі, до семи найбільших демократій світу приєдналися вже шість країн, розповів в своєму зверненні президент України Володимир Зеленський.
"Це Чехія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. Дякую! Впевнений: коло гарантів буде збільшуватися", - каже він.
Будапешт-2?
Як зазначають експерти, після провалу Будапештського меморандуму у України вже алергія на слова "гарантії безпеки". Але влада запевняє, що "Будапешту-2" не буде. Країни, які доєднаються до меморандуму, ратифікують його у своїх парламентах.
"Це серйозний документ, а не Будапештський меморандум. Дуже серйозний", - зазначив Зеленський після саміту в Вільнюсі.
Він нагадав, що "Україна була з цим документом (Будапештським меморандумом - ред.) і залишилась на самоті". Що стосується нового документу, то, за словами президента, він повинен діяти поки Україна не в НАТО. Однак найкращими гарантіями безпеки для нашої країни є членство в Альянсі.
"На шляху до НАТО ми хотіли б мати ті гарантії, які є зараз в нас і мати їх постійно. Ми хочемо мати відповідний документ, щоб допомога була виписана і конкретна. Сьогоднішня рамкова декларація гарантій безпеки відкриває можливість цих двосторонніх потужних документів", - наголосив Зеленський.
Експерт-міжнародник Євген Добряк вважає, що гарантії безпеки для України від G7 сприятимуть пришвидшенню дій Сил оборони на полі бою та відновленню суверенітету та територіальної цілісності
"Гарантії безпеки для України не будуть повторенням Будапештського меморандуму. Це дуже серйозна і суттєва підтримка. Це буде на рівні G7 - це найпотужніші економіки світу, фінансові ресурси, армії. Це для нас дуже велике значення має на проміжному етапі до вступу в НАТО", - сказав він в ефірі Еспресо.
На його думку, це буде військово-технічна, фінансова, політична, економічна допомога.
"Ми думали спершу, що буде чотири країни (США, Велика Британія, Німеччина, Франція), а тепер вся сімка. Думаю, що це сприятиме пришвидшенню наших дій на полі бою та щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України", - підсумував Добряк.
Але експерти кажуть, що вступ до НАТО не можна замінювати іншими документами.
Гарантії - не гарантії
Декларація, яку погодили країни G7 не є гарантіями безпеки, вважає надзвичайний і повноважний посол України, заступник міністра закордонних справ України (2004-2005 рр.), посол України в США (2006-2010 рр.), посол України у Франції (2014-2020 рр.) Олег Шамшур.
"І тут ми маємо бути реалістами, абсолютно чітко оцінювати значення цього документа. Це заява, декларація про підтримку України у відбитті агресії, але це не гарантії. Вони абсолютно не передбачають участі збройних сил країн-підписантів цього документа у відбитті агресії проти України", — каже Шамшур в ефірі FREEДОМ.
Експосол уточнив, що це було б правильніше назвати не гарантіями, а зобов’язаннями країн Великої сімки надавати допомогу Україні в разі агресії. Мають бути підписані двосторонні договори між Україною та окремо з кожною з країн, і тоді можна буде подивитися, яку допомогу гарантує та чи інша країна.
Політолог-міжнародник Руслан Осипенко зауважив, що декларація з G7 – замінник, який запропонували Україні для того, щоби витягнути фактично негативну реакцію керівництва держави на результати саміту.
"Нас не взяли під парасольку НАТО – під 5 статтю. Заміняють нам гарантії безпеки наданням великої кількості зброї для того, щоби вирівняти баланси", – зауважив політолог-міжнародник в ефірі 24 каналу.
Політика Заходу може бути дуже небезпечною і мати наслідки в майбутньому. Якщо Україна залишиться в сірій зоні, це буде сигналом Москві, що українську державу лишили у сфері її впливу, каже експерт. Тож після української перемоги Росія може знову напасти на нашу державу й "довоювати".
"Тобто, це додатковий мотив для Москви – перевоювати, зробивши роботу над помилками й забрати все-таки "своє", як вважає Москва. І це дуже погано для нас", – переконаний Осипенко.
Тим не менш, експерт з міжнародної безпеки Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко називає декларацію інституціалізованим Рамштайном, який має більшу декларативну вагу.
"Ті гарантії безпеки, які надані Україні зараз за результатами Вільнюського саміту — це той самий Рамштайн, тільки інституціалізований. До цього Рамштайн був об’єднанням доброї волі наших союзників. Тепер ми бачимо, що на рівні ось цих гарантій безпеки Великої сімки, все те, що нам давав Рамштайн, тепер прописано на папері і є обов’язковим, незалежно від якогось поточного моменту", — пояснив він в ефірі FREEДОМ.
Таким чином країни колективного Заходу в тому числі демонструють Росії свою цілеспрямованість допомагати Україні протистояти агресії з боку РФ.
"Це ще й сигнал Російській Федерації, тому що Захід у такий спосіб демонструє, що він не просто готовий продовжувати за інерцією те, що відбувається на рівні ініціативи Рамштайн, а Захід робить усвідомлені кроки для того, щоб зробити цей механізм постійним. Захід демонструє, що підтримка України й в кінцевому підсумку входження України в систему колективної безпеки НАТО — це стратегічний курс, який Захід усвідомлено для себе сформулював", — констатував експерт.
Валерія Шипуля