Які зміни відбуваються на ринку праці України та чому ключові показники попри літнє затишшя потрохи покращуються.
Попри війну та те, що влітку на ринку праці зазвичай спостерігається сезонне затишшя ключові показники демонструють покращення. Кого шукають працедавці, скільки обіцяють платити, в яких регіонах роботи більше та чи будуть підвищувати зарплати в майбутньому?
Зарплати збільшуються
Розмір середньої зарплати за результатами червня збільшився на 3%.
У грошовому вимірі зростання середньої зарплати склало 500 грн. Загалом, за першу половину 2023 р. середня зарплата в Україні збільшилася на 13% – з 15 тис. до 17 тис. грн.
Найбільшу зарплату отримують працівники у сфері інформаційних технологій, у середньому вони можуть розраховувати на оплату праці у 75 тис. грн.
За інформацією кадрового порталу Work. ua деяким фахівцям пропонували роботу із зарплатою до 55 тис. грн.
В топ-10 професій з найвищими середніми зарплатами входять: медіабаєр (55 тис. грн), водій-міжнародник (40 тис. грн), ендодонтист, керівник будівельного проєкту, менеджер по роботі з супермаркетами (35 тис. грн), бізнес-аналітик (34 тис. грн), рихтувальник, рієлтор (32,5 тис. грн), 3D-візуалізатор (31,5 тис. грн), координатор зі збуту (31 тис. грн), автомеханік, дизеліст, регіональний менеджер, технолог меблів (30 тис. грн), курʼєр з авто (29 тис. грн), автоелектрик, менеджер з розвитку (28 тис. грн).
Водночас найменші зарплати – від 7 до 10 тис. грн отримують: консьєрж, санітар, прибиральник, посудомийник, портьє.
Регіональний розріз
Серед областей зарплата зросла у Київській (з 18,2 тис. до 18,7 тис. грн), Львівській (з 16 тис. до 16,7 тис. грн), Одеській (з 16 тис. до 16,2 тис. грн) та Харківській (з 15 тис. до 16 тис. грн).
Водночас за словами директора компанії GRC Наталія Слинько у прифронтових регіонах - від Харкова та до Миколаїв - вона навіть вдвічі нижча, у західних та центральних - приблизно 80-90% від київської.
За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру більше вакансій в тих регіонах, які знаходяться подалі від зони бойових дій.
Водночас за словами Тетяни Пашкіної, експертки ринку праці регіональний розріз поволі змінюється: якщо з початку війни лідерами були західні області країни, то зараз центральні та південні активізувались.
“Все через деокупацію наших територій та зростання бізнесів”, - каже вона.
Що буде із зарплатами далі
Щодо того, що буде із зарплатами далі думки експертів розходяться.
Так, Данило Монін, експерт Українського інституту майбутнього вважає, що поки що розраховувати на масове зростання заробітних плат у країні не доводиться.
“Зазвичай після таких криз, викликаних війною, власники бізнесу “відбивають” завдані збитки, і лише потім підвищують зарплати. Ситуація досі дуже погана. Тому сумніваюся, що бізнес має ресурси, щоб збільшувати зарплати”, - каже він.
На думку економіста Олег Пензін, протягом найближчих трьох місяців заробітні плати можуть зростати тільки в окремих кваліфікованих фахівців – не більше ніж на 5-10%.
“Загалом підстав для підвищення зарплат в Україні немає. Стимулами для підвищення зарплат є зростання мінімалки, яку держава закладає до бюджету, а також дефіцит кадрів”, - пояснив він.
Наразі зростання мінімальної зарплати цього року не передбачаються, а дефіцит кадрів є лише в окремих галузях.
Водночас є і більш оптимістичні прогнози. Попри складнощі деякі експерти очікують подальшого відновлення ринку праці. Цьому сприятимуть пожвавлення економіки та поступове зниження безпекових ризиків завдяки ЗСУ. Так, очікується зростання зарплат у реальному вимірі, тобто навіть із врахуванням інфляції.
“Оскільки багато хто з роботодавців задумується про активний підбір персоналу, ситуація може бути більш оптимістичною для працівників – їм піднімуть зарплату, аби втримати”, - запевняє Пашкіна.
За словами експертки зараз, коли перший рік війни з РФ залишився позаду, українці менше побоюються безробіття й сподіваються на підвищення доходів.
“Найгірше залишилось позаду. Зараз ситуація нормалізувалася: деякі компанії повернулися до повних виплат і навіть до перегляду зарплат в бік їх зростання. Раніше ситуація виглядала куди більш драматичною”, - каже вона.
Вакансій побільшало, конкуренція знизилась
У червні кількість вакансій зросла на 4%. Це дещо менша динаміка зростання порівняно з попередніми місяцями (травень +9%, квітень +14%, березень +11%) пояснюється настанням низького бізнес-сезону.
За даними Work. ua до п'ятірки затребуваних посад входять продавці-консультанти, менеджери з продажів, водії, кухарі та бухгалтери. Найбільший приріст у червні показала вакансія вчителя початкових класів.
Переважно приватні школи та дитячі садочки шукають персонал для підготовки дітей до школи в період літніх канікул.
Працедавці активно шукають працівників у таких категоріях: “Готельно-ресторанний бізнес, туризм”, “Освіта, наука”, “Сфера обслуговування”, “ЗМІ, видавництво, поліграфія”, “Роздрібна торгівля”, “Маркетинг, реклама, PR”, “IT, комп'ютери, інтернет”.
Водночас конкуренція шукачів роботи знизилась на 2%, але вже стабілізується на рівні 2021 р. Загальна кількість шукачів, хоч і незначно, проте зменшилась на 4%.
Переважна більшість шукачів – жінки (57%). Найбільшу частку, 35% від загальної кількості, складають кандидати 16-24 років. Стосовно досвіду, то кандидати розподіляються таким чином: 36% не мають досвіду, 33% мають понад 5 років досвіду, 31% мають від мінімального до 5 років досвіду.
Найбільше нових кандидатів у червні з'явилося в Донецькій (+15%), Тернопільській (+9%), Чернівецькій (+8%), Волинській (+7%) та Житомирській областях (+6%).
Найбільша конкуренція шукачів за роботу в Київській, Вінницькій, Харківській, Сумській та Львівській областях. Найменша у Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Тернопільській та Миколаївській областях.
До висококонкурентних вакансій відносяться: спеціаліст чату, відеомонтажер, копірайтер, графічний дизайнер. За цими посадами знайти роботу складніше.
Низька конкуренція і, відповідно, більші шанси працевлаштуватися за посадами працівників медичної сфери: гастроентеролог, гірудотерапевт, лікар УЗД.
Також укріплюється тренд дефіциту кваліфікованих кадрів.
“Серед тих, кого бракую багато представників робітничих спеціальностей: кухарів, слюсарів, монтажників. Пояснюється це тим, що багато чоловіків пішло на фронт, а жінок виїхало з країни”, - каже Пашкіна.
Крім того, росте частка молоді з мінімальним досвідом чи взагалі без досвіду роботи, яких необхідно навчати та розвивати. До речі, у червні державні організації та громадський сектор порушували питання важливості впровадження програм адаптації та працевлаштування ветеранів. Зокрема, після закінчення війни ветерани складатимуть значну частку працездатного населення України з унікальними навичками та знаннями.
Загалом спеціалісти Work. ua прийшли до висновку, що літо 2023 р. схоже на звичайне, тобто темпи зростання можуть сповільнитись у зв’язку з особливостями періоду та підготовкою до нового бізнес сезону восени.
Вікторія Хаджирадєва