Які рішення прийняли міністри фінансів під час переговорів G20, як вони позначаться на світовій економіці та до чого тут війна в Україні.
Переговори між міністрами фінансів країн “Групи двадцяти” завершились без спільної заяви через розбіжності між державами-учасниками щодо засудження війни в Україні. Які рішення були прийняті та чого чекати світовій економіці?
Українське питання
За словами індійських офіційних осіб, які приймали саміт, дводенні переговори між політиками з питань економіки та фінансів з країн “Групи двадцяти” завершились без спільної заяви через розбіжності між великими державами щодо війни в Україні.
За словами міністерки фінансів Індії Нірмали Сітхараман, приймаюча країна, Індія, натомість опублікувала заяву, “оскільки ми все ще не маємо спільної мови щодо російсько-української війни”.
Проте, Сітхараман сказала, що “кілька” країн засудили вихід Росії з Чорноморської зернової угоди.
Зустріч в індійському штаті Гуджарат стала третьою фінансовою зустріччю країн G20 під головуванням Індії. Відомо, що ця країна не змогла сформувати спільну заяву по жодному з ключових напрямків, відколи вона почала головування у G20 у грудні минулого року.
Цього разу Індія теж не склала підсумкове комюніке, прийнятне для усіх членів, оскільки деякі країни наполягали на тому, щоб назвати цей конфлікт війною, тоді як Москва використовує термін “спеціальна військова операція”.
Індія як зазвичай зайняла нейтральну позицію, відмовившись звинуватити Москву у вторгненні в Україну та закликаючи до дипломатичного вирішення, а також збільшення закупівлі нафти у РФ за зниженими цінами.
Один з індійських чиновників на умовах анонімності заявив, що посередництво у досягненні миру між РФ та Україною виходить за межі компетенції G20 і такі зусилля найкраще здійснювати через ООН та шляхом двосторонніх перемовин.
Водночас більшість західних країн, зокрема США, Великобританія, Німеччина та Франція, наполягали на рішучому засудженні дій Москви та розв’язаної нею війни в Україні.
Так, міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що підтримка Вашингтоном України є однозначною та що однією з його основних цілей цього року є боротьба із зусиллями РФ ухилитися від санкцій.
Водночас делегації РФ та Китаю виступали проти будь-яких подібних кроків.
Цікаво, що деякі високопосадовці під час саміту заявили, що цього разу гострота дискусії була меншою, ніж під час перших зустрічей в Бенгалуру в лютому, хоча країни залишалися твердими у своїх позиціях.
За словами Івана Нікітченко, директора Crane IP Law Firm оскільки багато країн наполягали на включенні в комюніке засудження війни в Україні, а в G20 входить, у тому числі й Росія, було б дуже дивно, якби вона підтримала документ, в якому засуджує саму себе. Крім того у G20 входять Китай, і низка країн “Глобального півдня” (Азія, Африка, Латинська Америка), у тому числі й країна-господарка зустрічі Індія, які не виступали з різким засудженням дій Росії.
“На жаль, поки що триває війна в Україні, і Китай займає позицію щодо негласної підтримки Росії, а країни “Глобального півдня” продовжують займати, у кращому разі, нейтральну позицію - співробітництво країн на рівні таких об'єднань як G20 не буде продуктивним” - вважає експерт.
За його словами, поки світ рухається більше у бік поляризації – G2, НАТО та ЄС як представники “Країн Заходу” - з одного боку та БРІКС, Шанхайська організація співпраці - з іншого. Саміт БРІКС відбудеться наприкінці серпня і буде цікаво дочекатися підсумкового документа після його закінчення.
Серед країн, які намагалися уникнути чіткого засудження Росії багато латиноамериканських. Країни з тісними політичними та економічними зв'язками з Кремлем, такі як Куба і Нікарагуа, чинили опір спробам включити формулювання, що засуджують РФ.
Міністр закордонних справ Чилі Альберто ван Клаверен заявив, що шкодує про цю суперечку.
“Ми дуже шкодуємо про ситуацію, що склалася, і ми дуже здивовані, що в нашій групі є члени, які виступають проти будь-якої резолюції щодо війни в Україні. Ми вважаємо, що це загарбницька війна, і такою є позиція Чилі”, – підкреслив він.
Українській дипломатії треба звернути більшу увагу на країни Латинської Америки та донести до них свою позицію.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що зараз головна проблема світу – це війна в Україні, але, на жаль, на саміті G20 про це говорили мало і навіть спільної заяви з засудженням війни не було. Щоправда, західні країни говорили про те, що потрібно допомогти Україні, але за результатами саме цієї зустрічі реальної допомоги немає.
Про що говорили на саміті
Під час свого головування у G20 Індія сподівалась досягти консенсусу щодо реформування багатосторонніх банків, глобального керівного принципу щодо криптовалют та прискорити врегулювання боргів вразливих країн, але російсько-українська війна “кинула довгу тінь на глобальну дипломатію”.
За словами Нікітченко однією з ключових тем саміту стало врегулювання питання із борговим навантаженням найбідніших країн світу. Це питання, яке однаково гостро стоїть і для розвинених країн, і для менш благополучних економік. Оскільки стабільний розвиток найбідніших країн важливий і для Заходу - це і ринки збуту для їх економік, які переживають не найкращі часи, і зниження потоку мігрантів.
Охрименко каже, що це була звичайна зустріч і тому результати не приголомшливі. За його словами, нічого нового на полях зустрічі не прозвучало.
“Говорили про держборг, який зростає у багатьох країнах світу. Але це вже давно відбувається і міністри фінансів неодноразово звертали на це увагу. Про це говорять, шукають вихід, при цьому всі розуміють, що нічого не змінюватиметься найближчим часом”, - каже експерт.
На його думку, наразі немає сенсу зменшувати держборг, він вже нікому не заважає. Знецінювання грошей має глобальний характер і тому зменшення держборгу лише нашкодило б, а не допомогло світовій економіці.
Говорили й про криптовалюту. На думку Охрименко, практика показала, що вона не популярна. Біткоїн - це не криптовалюта, це просто фінансова піраміда. А такі криптовалюти, як електронна єна чи електронна гривня, виявилися нікому не потрібними. Це була помилка розвивати криптовалюту, ідея не спрацювала.
Також на саміті говорили про необхідність боротьби з інфляцією.
До цього під час зустрічі закликала директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва. Зокрема вона радила зміцнити глобальну мережу фінансової безпеки шляхом продовження боротьби з інфляцією.
“Головним пріоритетом є довгострокове зниження інфляції. Попри те, що прогрес є, робота ще не завершена - курс монетарної політики має продовжуватись. Передчасне святкування може знищити важко здобуті успіхи, досягнуті в процесі зниження інфляції”,– сказала Георгієва.
Очільниця МВФ зазначила, що середньострокові перспективи зростання світової економіки залишаються слабкими, а високий рівень інфляції може спровокувати впровадження більш жорсткої монетарної політики.
За словами Георгієвої, особливе занепокоєння викликають високі ціни на продукти харчування та добрива, особливо у випадку з домогосподарствами з низьким рівнем прибутків.
Георгієва також закликала країни G20 відновити фіскальні резерви для підвищення стійкості боргу і підтримки дефляції, а також запровадити реформи, спрямовані на стимулювання економічного зростання.
Вікторія Хаджирадєва