Наскільки дієва санкційна політика. Чи варто чекати нових пакетів від Заходу щодо Росії. Чи залишились у нього нові ідеї.
Останнім часом ЄС, США та інші західні країни сконцентрували увагу не на прийнятті великих санкційних пакетів, а на персональних санкціях та санкціях проти окремих компаній. Це нова тактика чи результат браку ідей?
Персональні санкції
Захід сконцентрував свою увагу останніми місяцями на персональних санкціях. Так, наприкінці липня США ввели нові санкції щодо 18 фізичних та 95 юридичних осіб, пов'язаних з країною-окупантом.
Зокрема, під обмеження потрапили кілька заступників міністрів, гендиректор концерну “Калашников” Володимир Лепін та ексглава Рахункової палати РФ Олексій Кудрін. Крім того, США ввели санкції проти російських банків “Tinkoff” та “Юністрим”, а також кількох збройових заводів РФ.
За словами голови Офісу президента України Андрія Єрмака, нові санкції проти РФ були прийняті і в Канаді. В Торонто внесли до списку санкцій 39 осіб і 25 організацій, у тому числі підприємства, які входять до російського ядерного сектора.
Обмеження також поширюються на російську платіжну систему “Мир”, банк “Tinkoff”, “Yandex Pay”, видання “Readovka” та на низку росіян, які беруть участь у розробці, виробництві та ланцюжку постачання дронів “Орлан-10”.
“Серед юридичних осіб, проти яких введені обмеження - Йосип Пригожин, Микита Міхалков, Іван Охлобистін, Юлія Чичеріна, Філіп Кіркоров, Дмитро Харатьян, голова мінкульту Росії Ольга Любімова та інші”, - повідомив Єрмак.
Своєю чергою Австралія теж ввела нові санкції щодо РФ. Під них потрапили 45 російських юридичних та фізичних осіб.
“Сьогодні Австралія ввела адресні санкції щодо 45 юридичних та фізичних осіб, які мають економічне та стратегічне значення для Росії”, - повідомила глава МЗС країни Пенні Вонг.
Під санкції потрапили 35 організацій російського оборонного, технологічного та енергетичного секторів, а також десять фізичних осіб, у тому числі “високопоставлений військовий персонал у Білорусі”.
Серед тих, хто потрапив під обмеження - перший віцепрем'єр Росії Андрій Білоусов і віцепрем'єр Росії Дмитро Чернишенко, дитячий омбудсмен Тетяна Москалькова та секретар генради “Єдиної Росії”, перший заступник голови Радфеда Андрій Турчак. До цього числа також потрапили гендиректор концерну “Калашніков” Володимир Лепін та гендиректор холдингу “Гвинтокрили Росії” Микола Колесов. Сам холдинг також увійшов до списку санкцій.
Водночас ЄС запровадив санкції проти семи осіб та п’яти організацій за інформаційні маніпуляції у російській війні
У рамках цієї кампанії використовуються підроблені вебсторінки, які маскуються під національні ЗМІ та державні сайти.
Європейська Рада ухвалила рішення ввести обмежувальні заходи проти 7-ми російських фізичних осіб та 5-ти організацій, відповідальних за проведення кампанії маніпулювання цифровою інформацією під назвою “RRN” (Recent Reliable News), спрямованої на спотворення інформації та поширення пропаганди на підтримку війни Росії проти України.
До списку санкцій, зокрема, потрапили: “Інфорос”, АНО “Діалог”,
Інститут російського закордоння, а також дві російські ІТ-компанії, що беруть участь у російській цифровій дезінформаційній кампанії - Агентство соціального проєктування та Структура Національних технологій.
Санкції також запроваджено щодо низки відомих представників вищезгаданих організацій.
Продовжують вводити санкції і проти тих країн, які допомагають РФ у війні з Україною.
Так США оголосили про розширення санкцій проти компаній, які постачають до Ірану технології для виробництва дронів, які використовуються Росією для завдання ударів по Україні.
Про це повідомив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Також він сказав, що США продовжують посилювати експортний контроль для того, щоб гарантувати, що російське вторгнення в Україну закінчиться стратегічною поразкою.
Нова санкційна політика
Все більше експертів в Україні схиляються до думки, що у Заходу закінчились ідеї щодо нових пакетів.
Так, Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що варіантів посилення тиску на економіку Росії залишилося вже не так і багато, тому буде добре, якщо ЄС зможе обмежити обхід санкцій через імпорт із третіх країн, та використання “сірих схем”.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що великих санкційних пакетів більше не буде. По-перше, Росія через інші країни обходить ці санкції. Вона хоч і втрачає гроші, але треба визнати, що повністю перекрити постачання товарів до РФ не вдалося. По-друге, попри те, що Росія втратила гроші на експорті нафти та газу, це не призвело до колапсу економіки країни. Хоча й створило проблеми із дефіцитом держбюджету Росії. По-третє, санкції почали рикошетом бити по економіці США та ЄС. Неможливо санкціями виграти війну, ними добре лякати, але коли їх запровадили в дію, почали працювати інші механізми, в результаті яких економіка РФ навчилася жити із санкціями.
Водночас Захід продовжує тиск на РФ персональними санкціями. І на думку експерта вони досить дієві. У Кремлі дуже багато людей, які мають за кордоном будинки і там живуть їхні сім'ї, і ці санкції їх дуже злять та лякають.
“Саме персональні санкції найболючіші для Росії. Вони зрештою можуть призвести до бунту проти керівного режиму. І в цьому буде в тому чилі заслуга санкцій проти окремих осіб”, - каже експерт.
Вся ця історія вже стала причиною ще однієї проблеми для Кремля – там розпочалася війна за наступника Путіна та поділ грошових потоків. Ця тема загостюється під час поразок на фронті, тоді держпереворот у Кремлі стає дедалі більш реальним.
Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що повноцінній роботі санкцій заважає бажання окремих країн залишитися осторонь війни, не постраждати економічно та наявність політичних переваг цих держав. Тож не варто чекати від ЄС чогось більш грандіозного, ніж намагання протидіяти цим країнам.
Також є думка, що Захід змінив мету санкцій. Замість простого припинення агресії РФ проти України його метою стає повна виплата відшкодування. Про це свідчить зокрема так званий “план Клеверлі”. План міністра закордонних справ Британії Джеймса Клеверлі полягає у тому, що Великобританія не буде скасовувати санкції проти Росії, доки Україна не отримає від неї компенсації збитків, заподіяних агресією; власники підсанкційних активів зможуть без попередніх умов, в тому числі щодо зняття санкцій, передати їх для відновлення України. Є вірогідність, що до цієї ідеї пристануть й інші європейські країни.
Водночас думка, що санкції геть не діють на РФ теж невірна. Так, Охрименко, каже, що економіка РФ потрохи розвалюється. Дефіцит федерального бюджету дуже високий: 5 трлн крб. Він вже перевищив план на весь 2023 р. А це означає, що вже цього року пенсії і зарплати нічим буде платити. Російська промисловість фіксує екстремальне зниження прибутків, залежно від галузі, від 30-ти до 75%. У “Газпромі” цей показник - 72%. Тож санкції діють, хоч можливо і не так швидко, як хотілося б Україні.
Вікторія Хаджирадєва