Нині через відсутність аптек потерпають і жителі прифронтових територій, і населення тисяч сіл. Але невдовзі вони отримають можливість купувати потрібні медикаменти у своїх населених пунктах.
Привезуть навіть безкоштовні ліки
Нещодавно Уряд ухвалив постанову, якою дозволив тим, хто має ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. Як повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), такі аптеки зможуть функціонувати виключно у сільській місцевості, де відсутні будь-які аптечні пункти, а у мешканців - обмежений доступ до лікарських засобів. Також тимчасово, на період воєнного стану, ці пересувні аптеки зможуть працювати на прифронтових територіях та у зонах надзвичайних ситуацій.
Необхідність такого нововведення виникла тому, що нині в селах та селищах працюють близько 5 700 аптек та аптечних пунктів. Натомість загалом по країні залишається понад 20 тисяч сіл, які взагалі не мають аптечних пунктів. Тому створення таких мобільних аптек дозволить суттєво покращити доступ людей до необхідних ліків. Зокрема, такі аптечні пункти відпускатимуть ліки, які підлягають реімбурсації за програмою "Доступні ліки". Це програма, створена у нас ще у 2017 році для того, щоб забезпечувати безкоштовно або з незначною доплатою медикаментами людей із деякими хворобами, зокрема з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою, діабетом 2 типу.
Крім того, мобільні аптечні пункти працюватимуть на прифронтових територіях, де наразі суттєво зруйнована медична та аптечна інфраструктура.
"Одна з проблем медичної галузі, над вирішенням якої ми працювали тривалий час, це забезпечення доступу людей до необхідних їм ліків там, де цей доступ з певних причин обмежений. Йдеться про сільську місцевість та території, на яких тривають активні бойові дії. Постійні атаки Росії, руйнування медичної інфраструктури, порушення логістичних ланцюгів ще більше ускладнюють ситуацію. Сьогоднішнє рішення уряду відкриває можливості для функціонування мобільних аптек, що дозволить покращити ситуацію. Однак важливою є не лише доступність, а й якість. Саме тому право створювати такі мобільні аптеки є виключно у ліцензованих підприємств. І я звертаюсь до цих ліцензіатів з проханням скористатися такою можливістю - створити ці мобільні аптеки та наблизити програму "Доступні ліки" до місця проживання тих, хто їх потребує", - зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
В мобільних аптечних пунктах діятимуть ті ж правила відпуску лікарських засобів, що і в стаціонарних аптеках. Всі рецептурні препарати відпускатимуть виключно за рецептом - як паперовим, так і електронним. Мобільні аптеки в Україні створюють, керуючись передовим світовим досвідом. Зокрема, подібні аптечні пункти успішно працюють в США.
Ця постанова, ухвалена Кабміном, вносить зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №929.
Повернення на деокуповані території
Тим часом медична система вже готується до повернення на деокуповані території - триває розробка планів щодо їх реінтеграції.
У МОЗ наголошують, що стратегічним завданням держави є швидке та ефективне відновлення медичної системи для піклування про людей, які жили під окупацією. Ці питання обговорювали на міжвідомчій зустрічі за участі МОЗ України, міжнародних та громадських організацій, представників медичних закладів.
Під час розробки концепції щодо відновлення української системи охорони здоров’я на деокупованих у майбутньому територіях, буде застосовано різний підхід до тих населених пунктів, що перебувають в окупації з 2014 року, і тих, що були окуповані після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, медичні заклади на територіях, які Росія окупувала після 24 лютого 2022 року, до початку повномасштабної збройної агресії функціонували в умовах проведеної реформи. Вони були автономізовані та уклали договори з Національною службою здоров'я України. Відповідно, основним завданням після деокупації там є відбудова медичної інфраструктури, формування штату працівників, які будуть забезпечувати роботу закладів, з'ясування актуальних потреб пацієнтів та формування відповідних пакетів послуг.
А щодо територій тривалої окупації - тих, які Росія незаконно захопила ще з 2014 року, то там зовсім інша ситуація. Адже заклади охорони здоров’я цих регіонів не працювали за принципами реформованої системи надання медичної допомоги. Ще гірше те, що на базі їх майна окупаційною владою були створені структури країни-окупанта. Тому інтеграція медичної системи на цих територіях повинна мати комплексний характер, тобто передбачати покроковий перехід до української системи охорони здоров’я.
"Спільними викликами для закладів охорони здоров’я, що знаходяться під окупацією ворога, залишаються: застаріла та зруйнована інфраструктура, міграція населення з окупованих територій, брак медичних фахівців, відсутність діджиталізації, пошкоджені логістичні шляхи, потреба в медичному забезпеченні тощо", - зазначила під час зустрічі заступник міністра охорони здоров'я Марія Карчевич.
Завдяки діалогу за участі партнерів та всіх зацікавлених сторін напрацьовується спільне бачення та план дій, який буде корегуватись із урахуванням нинішньої та майбутньої ситуацій.
Щоденно російська армія завдає ракетних ударів по мирних містах та цивільній інфраструктурі, у тому числі й медичній, прицільно руйнує лікарні, амбулаторії, поліклініки, пологові будинки тощо. Загалом, як зазначили в МОЗ, починаючи з 24 лютого 2022 року ворог пошкодив 1 381 об’єкт медзакладів, 184 лікарні зруйнував вщент.
У той же час від початку повномасштабного вторгнення Росії ВООЗ доправила в Україну близько 3300 тонн медичних засобів, організувавши низку конвоїв у нещодавно звільнені та підконтрольні українському уряду постраждалі території.
Галина Гірак