В мережі декілька днів не вщухає скандал через висловлювання міністра фінансів Сергія Марченко. Він заявив, що Україні зараз надзвичайно низький рівень корупції — і це як мінімум предмет дискусійний.
Найнижчий за 20 років
Українці вважають корупцію найголовнішою проблемою у країні після війни, свідчать дані опитування КМІС.
89% опитаних громадян України називають корупцію найсерйознішою проблемою в країні. Крім цього, 22% респондентів вважають, що рівень корупції в Україні після вторгнення РФ лише зріс. Не згодні із цим твердженням 20% респондентів.
З довоєнного року зросла кількість людей, які вважають, що з корупцією мають боротися самі громадяни: з 9% у 2021 році до 13% у поточному. При цьому майже 80% опитаних готові брати участь у мітингах та публічних протестах проти корупції.
Крім того, в іншому опитуванні українці кажуть, що чинити опір російській агресії та перемагати у війні ЗСУ найбільше заважає корупція під час закупівель для потреб армії та недостатня кількість боєприпасів. Так вважає 61,7% опитаних.
Але влада стверджує, що рівень корупції в країні навпаки знижується. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що він зараз найменший за останні два десятиліття. Такими спостереженнями він поділився з журналістами Радіо Свобода.
"Корупцію в Україні треба розглядати з декількох площин. Я скажу так. Я вже досить досвідчений. Ви ж кажете, що я податківець зі стажем. За 20 років, за які я розумію процеси в цій країні, рівень корупції зараз найменший, який є. Можливо, в деяких секторах він залишився досить високим. Але в принципі в цілому по системі", – сказав міністр.
На запитання, звідки такі висновки, Марченко відповів, що із досвіду та по відчуттях.
Іронічно, що цей коментар з’явився через добу після того, як правоохоронні органи спіймали на хабарі народного депутата Верховної Ради. Він нібито за чималу суму обіцяв одному з бізнесменів розв'язати земельне питання.
Партнери не терплять корупції
В своєму резонансному коментарі Марченко заявив, що одномоментного очищення від корупції в країні бути не може, і це розуміють навіть на Заході.
"Партнери розуміють, що очищення системи влади в Україні не може відбуватися так от: ми сказали, що в нас немає корупції – її немає. Це процес. І те, що, умовно кажучи, роблять суспільні організації, розголос, який є, робота тих же ж органів НАЗК, НАБУ, інших дають свій ефект. З певним запізненням, але ефект є. І партнери це також розуміють", – сказав міністр.
Ба більше, голова РНБО Олексій Данілов після саміту в НАТО в Вільнюсі буквально вимагав від західних партнерів допомоги. На його думку, боротьба із корупцією в Україні має бути двостороннім процесом із максимальним сприянням з боку західних країн. Нагадаємо, для того, щоб отримати запрошення до Альянсу, Україна мусить побороти корупцію
Однак, як пояснив Данілов в ефірі 24 каналу, важливим складником у перемозі України над великою корупцією є залученість у цей процес країн Заходу. За його словами, великі корупціонери часто витрачають свої гроші в Монако, в Монте-Карло та інших країнах західної спільноти, які закликають Україну до боротьби із корупцією. І це є однією з ключових проблем, яка заважає Україні побороти велику корупцію.
"Ми разом маємо впоратись із побутовою корупцією, щоб наші партнери перестали дорікати Україні цією проблемою. На мою думку, Україна точно подолає її у майбутньому", – переконаний Данілов.
Проте, судячи з деяких заяв, партнери все ж ставляться не з дуже великим розумінням до ситуації з корупцією. Про саміт НАТО ми вже згадали, цікавою є і думка голови Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Вернера Хойєра. Він каже, що Україна економічно конкурентоспроможна, а у цифровізації та сільському господарстві українці — взагалі випереджають країни ЄС. Але, за його словами, водночас є і значні проблеми. Як приклад, президент ЄІБ навів корупцію в Україні.
"Ось чому ви повинні бути пильними", — зазначив він.
Крім того, ще в січні 2023 року США відкрили гарячу лінію для повідомлень про факти корупції та зловживання, які впливають на військову допомогу Штатів Україні.
"Ми маємо забезпечувати нагляд за використанням коштів і ресурсів, наданих американськими платниками податків на підтримку України. Радимо конфіденційно повідомляти про будь-яку підозрілу діяльність, пов'язану з програмами або операціями Міністерства оборони США, Державного департаменту США й Агентства США з міжнародного розвитку, на відповідну гарячу лінію", – йдеться у повідомленні офісу генерального інспектора.
Що треба змінювати
По-перше, величезну роль в боротьбі з корупцією грало подання електронних декларацій з боку влади. Верховна Рада на початку повномасштабної війни призупинила процес обов'язкового декларування майна чиновниками, дозволивши подати дані про свої статки вже після скасування воєнного стану. Але зростання кількості корупційних скандалів призвело до того, що 2 тижні тому Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про відновлення електронного декларування під час воєнного стану.
По-друге, треба змінювати систему, а не людей, які нею керують. Це чітко видно на прикладі перевірки корупційних ТЦК. Як каже голова НАЗК Олександр Новіков в ході перевірки військкоматів, якщо не змінювати систему, правила і просто призначати інших людей, навіть після фронту, вони будуть інтегруватися в існуючу систему. В результаті все одно отримаємо корупцію.
"Тому в першу чергу треба змінити правила, за якими функціонують центри комплектування і правила перетину кордону. Як пов'язані центри комплектування і перетин кордону? Центри комплектування видають довідки про непридатність до військової служби, а це якраз основне джерело зловживання. Ці довідки дають право потім покинути країну", - каже голова НАЗК.
На думку фінансового аналітика Сергія Фурси, в питанні корупції треба не впадати в істерику, а послідовно з нею боротися.
"Чи фіксується зростання корупції останній рік? Так, рівень корупції зріс. І це природньо під час війни. Так трапляється у будь якій країні під час будь якої війни. Бо менше прозорості. Менше контролю. Менше демократії. Більше держави. Війна — це як гумус для корупціонерів. (…) Чи означає це, що треба змиритися з корупцією? Ні, але треба шукати системні рішення для системної проблеми. А корупція в Україні є саме системною проблемою", — зазначає він в блозі для NV.
Фурса пише, що боротьба з корупцією це як і війна — марафон, а не стаєрська дистанція. І зміни в короткій перспективі неможливі, особливо, коли немає політичної волі.
"Чи треба тиснути на владу, щоб зменшити корупцію? Так. Але треба тиснути розумно. Треба вимагати від влади не жертвоприношення. А системних рішень. Ці системні рішення давно прописані. І в меморандумі з МВФ. І в наших умовах євроінтеграції. Це системні кроки зі встановлення в Україні верховенства права. І про побудову антикорупційних органів і їхню незалежну діяльність. Це про системну податкову реформу. І про реформу силових органів. Це про політичну відповідальність на виборах, що буде вже після війни для тих, хто толерував корупцію", — пише він.
Своєю чергою аналітик Данило Монін вважає, що проблема української корупції криється у високих бюджетних видатках. Якщо держава збирає 40-50% ВВП із бізнесу та громадян, вони ж будуть кудись витрачені. І в Україні сформовано цілу мережу "розпилу бюджету".
"Результат цього процесу полягає в тому, що українські чиновники загалом багатші за бізнесменів. І це приваблює: не треба орати, не треба щось вигадувати та вкладатися, як у бізнесі, – досить просто "смоктати" свою частину ренти. Великими зарплатами ситуація не лише не вирішується, а й посилюється, оскільки формально знімаються питання до декларацій чиновників", — каже Монін в коментарі KP.ua.
На думку експерта, для боротьби з корупцією важливими є три складові:
-
мінімізація податків та їх розподіл через бюджет,
-
реальні "посадки" корупціонерів із конфіскацією майна,
-
поєднання рівня повноважень та відповідальності на місцях. Тобто відповідати має не президент, а конкретний чиновник.
Валерія Шипуля