В Україні створюють військову поліцію. Чим займатиметься це нове формування, які перед ним стоятимуть завдання і чи існують аналоги його у світі.
Нове формування з правоохоронними функціями
У комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності працює робоча група, завданням якої, зокрема, є створення оптимальної моделі майбутньої військової юстиції, частиною якої стане військова поліція.Про це повідомила пресслужба Міноборони.І зазначила, що в розробці законопроєкту про військову поліцію бере активну участь ГУ військової юстиції Міноборони. Адже ця поліція має стати військовим формуванням з правоохоронними функціями та входитиме до системи оборонного міністерства.
Новий орган планують створити на основі Військової служби правопорядку ЗСУ. До нього перейдуть окремі повноваження з оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування військових злочинів в зонах бойових дій.
Мета створення його - підтримання дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ, Міноборони та Державної спецслужби транспорту (ДССТ). А основними завданнями військової поліції мають стати:
- правоохоронна діяльність з попередження, виявлення, припинення військових злочинів згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України та військових статутів;
- оперативно-розшукова діяльність;
- спеціальна превенція у ЗСУ, ДССТ;
- забезпечення правопорядку, військової дисципліни у ЗСУ, ДССТ;
- захист прав військовослужбовців:
- захист державного майна;
- виконання покарань.
Також передбачається взаємодія української військової поліції з відповідними структурами держав-членів НАТО.
Друга спроба
Нині у Збройних Силах функціонує Військова служба правопорядку (ВСП), створена 2002 року. Це спеціальне правоохоронне формування, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ.Також це формування має запобігати злочинам та іншим правопорушенням у ЗСУ та їх припиненню.
У 2015 році парламентарі вже намагалися реформувати ВСП у Військову поліцію. Навіть був зареєстрований відповідний законопроєкт №1805, авторами якого стали тодішні депутати від фракції БПП - Віктор Король і Микола Паламарчук. Вони сформулювали структуру і повноваження військової поліції. Згідно того проєкту закону, чисельність військовослужбовців і працівників її мав визначати міністр оборони на рівні не меншому ніж 1,5 % від загальної кількості ЗСУ. Щодо структури, то її мали складати органи Військової поліції у головному, центральному і територіальних управліннях та зональних відділах і військових частинах зі спецвідділами, дисциплінарним батальйоном і Центром спецпризначення, а також Навчальний центр. В залежності від завдань, у складі територіальних управлінь і військових частин передбачалися такі підрозділи: слідчі, оперативно-розшукові, профілактичні, виявлення злочинів та інших правопорушень, охорони, патрульно-постової служби та розшуку, військової інспекції безпеки дорожнього руху, спецпризначення, службових розслідувань, режимної служби тощо.
Цей законопроєкт розкритикували і парламентарі, і юристи, назвавши його недосконалим і таким, що потребує суттєвих правок. Тому його навіть не внесли до порядку денного.
А згодом, 16 січня 2022 року, парламент підтримав у першому читанні інший законопроект щодо створення військової поліції в Україні - № 4210. Цей документ визнали досконалішим за попередній, за нього проголосували 317 народних депутатів. Законопроєкт вносить зміни до 19 законодавчих актів.
Серед основних нововведень цього комплексного документа, крім створення військової поліції, можна виділити такі:
- президенту України надаються повноваження щодо погодження кандидатур на посади військового командування ЗСУ та інших військових формувань рівня командувача роду військ (сил);
- визначаються складові системи Міністерства оборони;
- нормативно-правові акти Міністерства оборони України з оборонних питань стають обов’язковими для виконання всіма посадовими особами та державними органами України;
- чітко окреслюються повноваження, підзвітність та відповідальність Головнокомандувача ЗСУ, начальника Генерального штабу ЗСУ, командувачів видів, окремих родів військ (сил), командувача Об’єднаних сил ЗСУ та інших посадових осіб вищого військового командування;
- міністру оборони України надаються повноваження призначати та звільняти з посад командувачів окремих родів військ (сил), а також першого заступника та заступників голови адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;
- запроваджуються коди військових рангів НАТО відносно військових звань України.
Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський додав, що ухвалення цього законопроєкту є продовженням курсу на посилення обороноздатності країни, удосконалення та спроможності ЗСУ.
"Якщо станом на 2019 рік до стандартів НАТО було імплементовано близько 190 нормативно-правових актів, то на сьогодні (на початок 2022 року – ред.) їх уже близько 300. Цей законопроєкт продовжує діяльність парламенту щодо підсилення обороноздатності України", - зазначив Веніславський.
Отже, оговтавшись від шоку через повномасштабне вторгнення і трохи звільнившись від роботи над першочерговими документами, необхідними країні для подолання ворога і виживання, в парламенті взялися за підготовку законопроєкту № 4210 до другого читання.
Не ми перші
Військова поліція функціонує в багатьох країнах світу як спеціальний правоохоронний орган з підтримання правопорядку у Збройних силах. Зазвичай це самостійний орган військової юстиції, діяльність якого координує міністерство оборони. У багатьох країнах військова поліція створена одразу ж після Другої світової війни.
В США військова поліція, яку почали створювати ще 1941 року, налічує понад 30 тис. осіб. Її завдання - підтримувати дисципліну серед військовослужбовців та розслідувати військові злочини. Військових поліцейських в США також долучають до проведення антитерористичних заходів.
У ФРН військова поліція налічує близько 4,5 тисяч осіб. Її завдання - охорона військових об’єктів та органів управління, забезпечення безпеки транспортних перевезень та підтримання дисципліни в армії.
У Великій Британії - близько 5 тисяч осіб служать у військово-поліцейських підрозділах. Вони відповідають за безпеку військовослужбовців, охороняють озброєння, військову техніку і майно на військових об’єктах.
Подібні структури є також в Ізраїлі, Франції, Нідерландах, Італії, Японії, Туреччині, Китаї, Індії, Ірані, Пакистані.
Галина Гірак