Ще одна відмова ООН називати геноцидом агресію РФ проти України співпала у часі з теж черговою трагедією. Мова про ворожий обстріл ринку у Костянтинівці, що спричинив масову загибель та поранення мирних людей.
Дивна короткозорість
Геноцид, за визначенням Організації Об’єднаних Націй (ООН), у тексті відповідної Конвенції описаний як "дії, які здійснюються з наміром знищити, повністю чи частково, будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку".
На початку вересня представники ООН, що займаються цим питанням фахово, прибули з візитом до Києва й дали прес-конфренцію.
"На даному етапі ми все ще не дійшли висновку, що (в Україні – ред.) відбувається геноцид", - так на запитання журналістки Радіо Свобода відповів не будь-хто, а цілий голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні Ерік Мьосе.
При цьому Мьосе пояснив, що комісія не має потрібних доказів.
"Ми чудово усвідомлюємо занепокоєння та закиди щодо цього злочину. Тому ми досліджуємо це крок за кроком. На даний момент ми не маємо достатніх наявних доказів, які б відповідали юридичній кваліфікації, передбаченій Конвенцією про геноцид. Ви пам’ятаєте, що це питання умислу, умислу злочинців. Має бути "потреба" знищити певну групу. І таке знищення, відповідно до Конвенції, має бути фізичним чи біологічним. Це ті жорсткі умови (для визнання геноциду - ред.), які підтверджені судовою практикою", - зазначив Ерік Мьосе.
Однак він каже, що розслідування в Україні продовжуватимуть. За його словами, раніше комісія вже зазначала, що "в російських ЗМІ були певні заяви, які, можливо, могли мати стосунок до питання про підбурювання до геноциду".
Що ж, такі висловлювання, дійсно, мали місце. Нагадаємо хоч би кринжові промови заступника голови російської Ради безпеки, котрий у минулому навіть посидів у їх президентському кріслі - перманентно напівтверезого Дмитра Медведєва.
"...Це екзистенційний конфлікт. Війна за самозбереження. Або вони, або ми. Мине деякий час. Західна влада зміниться, їх еліти втомляться і благатимуть про переговори та заморожування конфлікту. Видохнеться будь-який контрнаступ. Відспівають загиблих, залижуть рани. Але ми не повинні зупинятися доти, доки не буде повністю демонтовано нинішню терористичну за своєю суттю Українську Державу. Вона має бути знищена вщент. Точніше, щоб і попелу від неї не залишилося. Щоб ця "гидота" ніколи, за жодних умов не могла відродитися", - заявив Медведєву своєму Телеграм-каналі в серпні.
І це - слова цілком офіційної особи з вищих щаблів російської влади. То що вже мовити, наприклад, про російського пропагандиста Красовського, котрий закликав "топити і спалювати" українських дітей?
Однак в ООН цього чомусь впритул не бачать.
"Це одна лінія, якої ми дотримуємося, і ми її розглянемо. Але поки висновків немає", - каже Ерік Мьосе.
Водночас він пояснив, що "це питання не слід розглядати окремо від інших наших висновків»". Втім, його позиція послідовна, з нею комісар вже виступав у березні 2023 року, під час прес-конфренції у Женеві.
Свідчення учасників геноциду - є
Однак не горять не лише рукописи, а й прямі сенсаційні свідчення очевидців і навіть учасників злочинів російської армії на території України. Відомий правозахисник Володимир Осечкин нещодавно поділився деякими з них у ефірі YouTube-каналу блогера та юриста Марка Фейгіна. За його словами, такі люди вийшли на нього буквально на наступний день після чергової відмови ООН конкретизувати свою позицію у питання наявності геноциду українців російськими окупантами.
Це були два вагнерівця-втікача - обидва в’язні у минулому. При цьому один з них - ще й екс-співробітник МВС, а до того військовий з досвідом війни у Чечні. Їх рекрутував Євген Пригожин особисто у закладах ФСВП Іркутскої області у листопаді минулого року. Путін їх своїм указом помилував 12 листопада. 24 листопада їх літаком направили з Іркутська через Єкатеринбург до Ростова, де їх вивантажили прямо у робах, а далі перевдягли та відправили у табори злагодження, - розповів Осечкін.
Вони повідомили правозахиснику, що потім, після двотижневої "дресури" (з них вибивали все людське, відучували думати, дресирували як біороботів, аби вони бездумно виконували накази), з них сформували так звану групу Омбре всередині Вагнеру, що об’єднувала хворих на ВІЛ та гепатит. Й відправили на перше бойове завдання, котрим була "зачистка".
"Їм наказали, декільком відділенням по 11-12 бувших в’язнів, здійснити зачистку одного з сіл під Соледаром. Ми проводили перевірку: і в наших архівах, у пресі було багато матеріалів про бойові дії під Соледаром, і навіть у роспропаганді звучало слово "зачистка" якраз у перші тижні січня, зі звітом, що ПВК Вагнер проводять її. Тобто, все співпадає, - уточнив Осечкін. - Так ось, вони розповіли, що їм дали наказ здійснити зачистку одного з поселень, й особисто Пригожин та їх командири говорили їм: дві гранати у вікно, дві гранати у двері, потім заходите. Й, у незалежності від статі, віку - вони мали вбивати людей".
Правозахисник запитав у вагнерівців: чи були у цьому селі військові? Чи, може, їх обстрілювали з якогось будинку? Відповідь була однозначною: ніяких таких дій з боку населення не спостерігалося.
"Тобто, це дійсно було мирне населення. Вони (вагнерівці - ред.) жорстоким чином з ними розправилися", - підкреслив Осечкін.
При цьому один зі злочинців зізнався: йому довелося вбивати, бо їх відправили під дулом автомату, проводжала їх певна група зачистки, заградзагін зі снайперськими гвинтівками - за припущенням Осечкіна, це були офіцери російських спецслужб. А також їх супроводжував квадрокоптер, й попередили: якщо вони не будуть виконувати накази, всіх таких "обнулять", тобто вб’ють.
"Люди у той момент самі знаходилися під загрозою смерті. Я не намагаюся їх виправдати, просто докладно розповідаю, аби було розуміння, наскільки терористична організація була створена. І на чолі її, звичайно, був не Євген Пригожин. Він - це руки, ноги, молоток Путіна. А на чолі, звичайно ж, був Володимир Путін. Котрий прекрасно розумів, якими методами вони користуються, - додав Осечкін. - Важко передати всі емоції, але у мене був шок, коли вони розкривали деталі та подробиці. Я досі не можу зрозуміти, як взагалі таке можливо? І ким потрібно бути, аби таке зробити? Вони розповіли, що вони коли закидали гранати, заходили у будівлю - бачили поранених жінок 30-35 річного віку, поранених дітей, у тому числі семирічну дівчинку. І жінок, дитину та група вбила".
Ці двоє свідків, повідомив він, написали заяви до генпрокуратури РФ та слідчого комітету (бо вони поки перебувають на території Росії), а також до ООН та до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
За його словами, це жахливе свідчення підтверджує попередні покази вагнерівців, опитаних ним в квітні поточного року - Азамата Улдарова, Олексія Савічева та інших. Їх покази також оприлюднені на каналі Гулагу-нет.
"Ми все це збираємо. Й на відміну від тих, хто говорив, що не бачить ознак геноциду через свідчення тих, хто там побував, для мене особисто - це вже не питання. Я розумію, що там був саме геноцид, людей знищували не тому, що вони воювали чи були вигаданими "нацистами". А тому, що це були українці, котрі не підкорялися Путіну, хотіли жити спокійно та незалежно", - підкреслив правозахисник.
При цьому Володимир Осечкін вважає: швидка організація міжнародного трибуналу з військових злочинів РФ, злочинів проти людяності є нагальною потребою. Додатковий аргумент - нелюдські знущання росіян над українськими військовополоненими у десяти російських концтаборах, де є жорстокі тортури, побиття, від яких дехто з полонених гине.
"Над ними знущаються, не тому що вони бійці Азову, наприклад. Дістається всім. У нас є відповідні покази. Коли ми збираємо всю картину, вже немає ніяких сумнівів у наявності геноциду. І я чекаю, аби міжнародна система правосуддя запрацювала на повну", - резюмував правозахисник.
Ірина Носальська