Як Україна захищатиме свої інтереси, чим ми можемо відповісти сусідам та коли це дасть результат.
Польща продовжила заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції після 15 вересня. Те саме зробить Угорщина. Чи тільки бажання захистити національного виробника змушує ці країни приймати таке рішення, чи є інші причини. Якою буде відповідь України.
Польща та Угорщина разом
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що його країна не збирається знімати заборону щодо імпорту агропродукції з України попри рішення, яке ухвалить Брюссель.
“Польща не дозволить, щоб нас залило українське збіжжя. Незалежно від того, яким буде рішення брюссельських чиновників, ми не відкриємо наших кордонів”, - заявив польський прем'єр-міністр .
Польський уряд в односторонньому порядку ухвалить рішення про блокаду українського збіжжя з 15 вересня, якщо Єврокомісія не продовжить заборону на ввезення до п’яти країн ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія) пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України.
Своєю чергою міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус запевнив, що Варшава підтримує транзит українського збіжжя через територію своєї країни, аби воно потрапляло на ринки третіх країн, зокрема до Африки.
За його словами, Угорщина “дуже рішуче заявляє, що запровадить таку заборону разом з Польщею”, а словаки “дуже серйозно думають про це”.
Якщо говорити, про Польщу, то справа не тільки в бажанні захистити національного виробника, але й у парламентських виборах в країні, які мають відбутись в жовтні поточного року. Традиційно електоратом правлячої партії “Право і Справедливість” є мешканці сіл, в тому числі фермери, саме тому, що влада не хоче втрачати їх підтримку, вона приймає таке рішення.
Своєю чергою міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надя заявив, що його країна домовилася з Румунією, Словаччиною та Болгарією про продовження заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня.
“Ми домовилися з моїми румунськими, словацькими та болгарськими колегами, що якщо Брюссель не прийме рішення про продовження існуючого мораторію, то ми будемо вживати національних заходів в індивідуальному порядку”, - сказав він.
До того ж Угорщина погрожує розширити список, який діяв раніше та додати до нього інші товари. Надь зазначив, що нова заборона має стосуватиметься ширшого спектру української продукції, ніж нинішні заходи.
Позиція Болгарії
Водночас угорський міністр сільського господарства поспішив, коли сказав про домовленість з Болгарією, бо ця країна не збирається продовжувати заборону на імпорт українського зерна.
Відповідне рішення вже підтримала економічна комісія у болгарському парламенті.
У Болгарії правляча більшість внесла до парламенту проект рішення, яке дозволяє імпорт української агропродукції після 15 вересня. “Враховуючи солідарність Болгарії з Україною і вважаючи, що існує необхідність забезпечення поставок сільськогосподарської продукції, щоб гарантувати продовольчу безпеку у світовому масштабі без ризику для конкурентоспроможності болгарських виробників, Болгарія не підтримає продовження до кінця року заборони, що закінчується 15 вересня, на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України”, – йдеться у документі.
Реакція України
Україна пригрозила, що звернеться до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ) через рішення Варшави про продовження заборони.
Прем'єр України Денис Шмигаль зазначив, що наша держава, попри війну і блокування портів Росією, дотримується своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС та за правом СОТ.
“Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ (Генеральної угоди з тарифів і торгівлі - ред.)”, - сказав він.
Водночас, на думку експертів, це нічого не дасть.
Так Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що Україна може позиватися, але це нічого не дасть, бо СОТ дуже довго розглядає позови. Польща часто заявляє, що вона наш друг, але коли справа стосується грошей, відстоює свої інтереси, попри наше тяжке становище. І це стосується й інших країн східної Європи. Вони умисно блокують ті українські товари, які ми можемо експортувати до ЄС.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна” теж вважає, що результатуне буде.
“Результат буде нульовий. З точки зору ефективності ці кроки нічого не дають, тому що ми розуміємо, що суди можуть йти роками”, - сказав він.
Експерт нагадує, як ми судились з Росією - у нас було три справи в рамках СОТ. Всі три справи наш уряд тоді, на жаль, програв. І ці справи розглядались по декілька років кожна.
І це ж були суди з Росією. Там в принципі світова спільнота і функціонери СОТ були психологічно на нашому боці. Тобто справа особливо не затягувався. Можна уявити, що буде, коли ми будемо судитися з Польщею. Суди - це справа декількох років. У нас немає часу на це, тому що нам треба експортувати зерно вже зараз, а не через три роки, коли суд прийме рішення.
З іншого боку, на думку експерта, є простий спосіб вирішити питання - застосувати до польського імпорту симетричні обмеження: треба ввести мита на все те, що можуть виробляти наші підприємці та направляти їх на компенсацію втрат наших фермерів під час виробництва зерна.
“Подивіться на асортимент наших супермаркетів.
Все більше і більше польских продовольчих товарів, зокрема яблук, сирів, молока, масла, м'яса. І це на тлі повної заборони експорту української аграрки у Польщу”, - каже експерт.
“Угода України про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС передбачає наше право вводити загороджувальні мита на шість місяців під час кризи”, - каже експерт.
Нова пропозиція ЄС
Цікаво, що Україні ЄС хоче запропонувати продовжити дію тимчасової заборони на експорт українського зерна до п’яти країн Союзу з одночасним збільшенням транзитних можливостей “коридорів солідарності”. Про це заявив єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський.
Він зазначив, що у ЄС доклали зусиль, щоб українське зерно експортувалось туди, “де воно є найбільш необхідним”. Водночас, він назвав ефективними обмеження експорту в п'ять країн, що нібито дозволило стабілізувати їхні ринки.
“Давайте не будемо це руйнувати. Сподіваюся, що Україна також поділятиме такий підхід. Тому що альтернативою є хаос, - одноосібні рішення певних країн-членів, проблеми з протестами, блокуванням доріг, - все це не буде добрим для України, жодним чином. Особливо у ситуації, коли чорноморські порти України залишаються заблокованими”, - наголосив Войцеховський.
Натомість він запропонував збільшити експорт так званими “коридорами солідарності ЄС”".
“Таким чином транзитні спроможності для українського зерна можливо збільшити до 4,7 млн тонн на місяць”, - зауважив єврокомісар.
Він додав, що ЄС запропонує сплачувати українським компаніям компенсацію за вартість транзиту зерна, щоб підтримати його цінову конкурентоспроможність на світовому ринку.
Вікторія Хаджирадєва