Зазвичай на кордонах зводять паркани, щоб спинити мігрантів-нелегалів і звірів, які намагаються змінити свій ареал існування. Але іноді обставини змушують відгороджуватися бар’єрами від агресивних сусідів.
Досвід Європи
На початку вересня Прикордонна служба Польщі анонсувала тендер на будівництвоелектронного паркану на річці Буг уздовж кордону з Білоруссю, результати якого будуть відомі в листопаді.
За словами міністра внутрішніх справ Польщі Маріуша Камінські, довжина паркану становитиме 172 км. На ньому встановлять 4,5 тисячі камер денного-нічного та тепловізійного спостереження, датчики руху, сотні кілометрів кабелів для передачі даних. Центр спостереження розмістять у Надбужанському відділенні польської Прикордонної служби у Хелмі, повідомило PAP (Польське агентство преси).
"Будь-яку спробу незаконного перетину кордону через річку буде розкрито нашими співробітниками", - зазначив Камінські. І пояснив, що у воді не планують будувати інженерні споруди, "щоб не відрізати наших громадян від річки".
У Варшаві вирішили будувати загородження на кордоні з Білоруссю після різкого збільшення потоку мігрантів із країн Близького Сходу. Західні політики звинувачували білоруську владу в тому, що вона потурає ввезенню нелегалів до країни з метою подальшого неофіційного переправлення їх до ЄС.
Огорожі з колючого дроту поляки почали будувати на кордоні з Білоруссю ще влітку 2021 року, у розпал міграційної кризи. А наприкінці січня 2022-го стартувало спорудження металевої стіни заввишки 5,5 метра і завдовжки 186 км. Роботи були закінчені на початку жовтня 2022-го. Тоді координатор польських спецслужб Станіслав Жарін заявив, що польський кордон став найзахищенішим у ЄС, а незаконний в'їзд у країну з боку Білорусі заблоковано.
Але цьогоріч влітку питання зміцнення кордонів постало знову. Це відбулося на тлі переміщення до Білорусі найманців ПВК "Вагнер", які у другій половині липня разом із білоруськими військовими вирішували "навчально-бойові завдання" біля польського кордону. Невдовзі Лукашенко заявив, що нібито утримує найманців "Вагнер" для походу їх на Варшаву, та через тиждень назвав ці слова жартом.
На кордоні з Росією (Калінінградською областю) теж є паркан довжиною майже 200 км, висотою - 2,5 метра. Його планують посилити електронними засобами захисту.
У майбутньому, коли необхідності у такому парканах не буде, польська влада планує провести референдум і запитати у громадян, чи підтримують вони знесення парканів на кордонах.
Країни Прибалтики теж будують загороджувальні споруди на кордонах з Білоруссю. Латвія першу чергу огорожі довжиною 85,9 км має завершити восени цього року, другу, 63,9 км, та третю, 16,7 км, - до кінця 2024-го. Паралельно почалася підготовка до оснащення її сучасними технологіями захисту. А Литва спорудила 552 км паркану з фізичними бар’єрами - колюче-ріжучим дротом.
У травні цього року фінські прикордонники показували трикілометрову тестову огорожу, яку вони зводять на кордоні з Росією. А загалом довжина її має сягнути 200 км. Цю споруду мають намір звести вже цього року, витративши на це 139 млн євро, пише Європейська правда.
На землі і під землею
Найтехнологічніші та найнадійніші загорожі на кордонах будує Ізраїль. І не шкодує на це коштів та сил: паркани на певних ділянках кордонів будуть, а невдовзі перебудовують, вдосконалюючи їх. Нещодавно стало відомо про плани будівництва загороджувального бар'єру на кордоні з Йорданією. У травні 2018 року був зведений 34-кілометровий паркан між півднем Ізраїлю та Йорданією, але новий проект розширить його на північ країни.
"Ми звели паркан на нашому південному кордоні (Єгипет) і зупинили проникнення звідти до Ізраїлю. Тим самим ми зупинили понад мільйон проникнень з Африки, які б зруйнували нашу країну. Тепер ми збудуємо паркан на нашому східному кордоні (Йорданія) і подбаємо про те, щоб і звідти не було проникнення. Ми захистимо наші кордони - захистимо нашу країну!", - заявив прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Цю заяву він зробив у липні після того, як ЦАХАЛ повідомив, що завадив спробі контрабанди вибухівки іранського виробництва з Йорданії, інформує The Jerusalem Post.
Паркан завдовжки 245 кілометрів уздовж єгипетського кордону ізраїльтяни будували 3 роки. Його орієнтовна вартість - 1,6 млрд шекелів. У цю вартість також входило встановлення радарів та камер, які відправляють оповіщення підрозділам ЦАХАЛ про підозрілий рух уздовж кордону.
Та найсучасніша інженерна споруда зведена між Ізраїлем та Сектором Гази в кінці 2021 року. Це складна комбінована система. Підземна частина її заглиблюється вниз на десятки метрів (щоб терористам перешкодити рити тунелі), наземна має висоту 6 м. Споруда оснащена всіма можливими електронними засобами контролю. А вартість її - 3,5 млрд шекелів.
Як писали ізраїльські ЗМІ, для будівництва цього бар’єру було використано стільки металевих елементів, що з них можна було побудувати сталеву смугу до Австралії. Утім, будучи прагматиками, ізраїльтяни вважають, що хоч їхня країна досить надійно захищена, але все одно неможливо на всі 100% герметично запечатати кордони. Це значить, що захист їх будуть періодично оновлювати.
Захист навіть після війни
Заглядаючи в майбутнє, ми розмірковуємо, зокрема й про те, як будуватимемо стосунки з росіянами після війни.
"Ніяк. Рів з крокодилами і п’ятиметровий паркан. Я думаю, що принаймні два-три покоління ми не зможемо з ними спілкуватися", - сказала академік, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю Укрінформу.
Отже, після нашої перемоги доведеться подбати про найнадійніший паркан на кордоні з країною-агресором. Поки що наші кордони частково захищені. У листопаді минулого року було зміцнено межу з Білоруссю - на Волині, в Рівненській та Житомирській областях, а також у регіонах, дотичних до території Росії.
Це залізобетонний паркан з колючим дротом. Висота його - близько 3 метрів. Зверху над ним закріплена спіраль з колючого дроту "Єгоза", яку ще називають армованою колючою стрічкою. Як заявляють виробники цієї "колючки", вона в загороджувальних конструкціях тим, хто захоче через них перелізти, наносить серйозні рани і досить складно долається, даючи охоронцям достатньо часу на реагування. А перед парканом - рів з водою і насип. Це ще не все, що робитиме наш кордон безпечним, але всіх подробиць прикордонники не розкривають.
Є ще стіна Яценюка на кордоні з Росією. За даними Державної прикордонної служби, проєкт завершено 2021-го. На його реалізацію за сім років з держбюджету витратили 2,437 млрд грн: облаштовано 403 км протитранспортних ровів, збудовано 332 км доріг, 149 переходів доріг через яри, 99 км металевих парканів та 62 км загородження з колючим дротом. І хоч побутує думка, нібито цієї стіни насправді не існує і згадують про неї лише з іронією, наші бійці торік натрапили на цю загорожу, і хоч вона частково повалена, проломлена і хитка, але вона є. Експерти кажуть, що важку військову техніку вона не загальмує, але може зупинити диверсантів.
Історія знає безліч прикладів зведення мурів чи парканів вздовж кордонів. Один із найстаріших - Велика китайська стіна, довжина якої сягає понад 5 тис. км. Це кам'яні та земляні укріплення, побудовані для захисту північних кордонів Китайської імперії від вторгнень кочівників. Найстаріша частина стіни з’явилася в VІІ столітті до н.е., а добудова нових секцій тривала аж до ХVІІ століття.
Нині деякі секції зруйновані, в багатьох місцях висота з початкових 5 м просіла майже до 2-х. Цей мур давно ні від кого не захищає Піднебесну. Зате він посів місце однієї з найвидатніших історичних пам’яток країни. Напевно, це найкраща доля для загорожі між державами. Адже важливіше, щоб країни поважали кордони сусідів, а не зупинялися лише перед бетонними стінами.
Галина Гірак