Навколо виділення Україні американських далекобійних ракет ATACMS нині - багато чуток. Фахівці кажуть, що одного факту надання такої зброї замало: вирішальними для ефективності будуть кількість та клас ракет.
Наближається "час ікс"
Україна рано чи пізно обов'язково отримає далекобійні ракети ATACMS від партнерів, як це вже, наприклад, було з танками Leopard, переконані експерти. Певен у цьому й радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
"Це питання абсолютної історичної логіки. Що, якщо війна йде такої інтенсивності, Росія демонструє застосування всіх видів інструментальної техніки, які у неї є, в тому числі далекобійні ракети, то, звичайно ж, для країни, яка веде оборонну війну, в рамках міжнародного права було б бажано мати хоча б щось паритетно близьке до цих ракет, щоб знищувати ресурсні можливості Росії", - сказав він днями у коментарі УНІАН.
За словами Подоляка, переговорні процеси з цього приводу ведуться на різних рівнях, і вони дають позитивний результат: "Єдине, що нас дещо напружує, - терміни поставок. Є певна неготовність, нерішучість у наших партнерів. Але це, скоріше, питання перебудови загального глобального світового порядку".
Втім, зараз є відчуття, що ми - все ближче до моменту отримання цієї зброї. За нещодавнім повідомленням CNN із посиланням на власні джерела, президент США Джо Байден незабаром ухвалить остаточне рішення щодо відправки в Україну армійських тактичних ракетних систем великої дальності ATACMS. Зокрема, за словами одного з американських чиновників, знайомих з цією дискусією, перемовини про відправку ATACMS значно активізувалися, рішення практично ухвалено, тож "ймовірність, що це станеться зараз - набагато більше, ніж раніше".
Однак американська преса (зокрема, Axios) із посиланням на анонімні джерела опублікувала й повідомлення, що Байден ухвалив негативне рішення з цього питання.
Але, на думку політтехнолога Михайла Шейтельмана, привезти відповідне рішення має великі шанси президент України Володимир Зеленський, котрий зараз перебуває у Нью-Йорку на сесії Генасамблеї ООН та завітає і до Вашінгтону.
"Взагалі-то виглядає, що будуть (ATACMS - ред.).Там навіть Axios писав, що під час візиту не буде такої об’яви. Але це велика різниця: чи прийнято рішення, та чи буде воно оголошено під час візиту", - сказав він у коментарі 24 каналу.
При цьому Шейтельман пояснив, що "оголошувати про це під час візиту (Зеленського - ред.) - це якось про ООН, а ООН все-таки більше про мир, ніж про війну". До того ж, виділення Україні іншої серйозної зброї й раніше ніколи не супроводжувалось, так би мовити, "урочистою об’явою". Окрім, хіба що, підписання ленд-лізу - та це трохи інше, а саме законодавча діяльність.
"Мені здається, у минулі два тижні було надано дуже багато позитивних сигналів щодо цього, аби це все виявилося пусткою,- нагадав Шейтельман. - Найбільший сигнал дав Ентоні Блінкен (держсекретар США - ред.), який на запитання про ATACMS сказав, що ми (тобто, США - ред.) взагалі хочемо, аби вони стріляли ATACMS по території України, але вони самі будуть вирішувати, як їх використовувати. Це виглядало так, ніби питання вирішено, обговорюється лише, куди бити ATACMS".
Головне не факт надання, а якість
Та як довгоочікуване отримання ATACMS Україною змінить хід війни, якщо Білий дім на це все-таки зважиться?
"Мені здається, що ATACMS таки дадуть, бо тут є певні міркування: всі оці повідомлення, що Білий дім це розглядає, що все загалом залежить лише від підпису президента Байдена - це означає, що усі ключові відомства (у даному випадку Держдепартамент та Пентагон) узгодили передачу. Процес узгодження завжди був ключовим у прийнятті таких рішень. Окрім того, ці рішення з’явилися через пару днів після того, як у Києві побував держсекретар США Блінкен, і про щось від довго розмовляв з міністром закордонних справ Кулебою та був прийнятий президентом Зеленським. Сама послідовність цих подій - це такі натяки, що де-факто рішення прийняте", - зауважив в ефірі Фейгін.LIVE військовий експерт Юрій Федоров.
Він переконаний, що питання не у тому, надавати чи ні Україні зараз таке озброєння: головне, яка кількість буде таких ракет, а також - які саме модифікації будуть передані.
Федоров також розповів, що у США на складах існує нині всього п’ять модифікацій ATACMS (раніше їх було більше), і вони дуже відрізняються між собою.
"Для того, аби зрозуміти, наскільки суттєво ці ракети можуть змінити стан справ на фронті, зіграти роль так званого game-changer, тобто певної зброї, здатної змінити хід бойових дій, треба, насамперед, зрозуміти: а що насправді ця зброя собою являє?" - каже експерт.
Так ось, найстаріша модифікація ATACMS була прийнята на озброєння у 1991 році, а найбільш сучасна - у 2017 році. Вони відрізняються, суворо кажучи, двома характеристиками: дальністю та точністю.
"Перша модифікація має дальність 65 км, їх доволі багато на складах, а саме близько 1200. Точність у них невелика - 225 м, це радіус так званого "вірогідного відхилення по колу", тобто кола, у яке потрапляє 50% запущених у ціль ракет. А якщо говорити про останню модифікацію, то це набагато якісніша ракета, у неї точність 3 м. Це вже дуже висока точність, й означає, що вона може потрапити у автомобіль, котрий рухається. Або знищити його, якщо поцілить поряд, на відстані 3 м. Дальність у неї 310 км, - уточнив Федоров. - Проміжні варіанти мають дальність 300 км, а ось точність збільшувалася з тим, як ці ракети вдосконалювалися".
Друга модифікація, додав експерт, має точність близько 100 м, дві інших - 10 м.
"Так ось, питання в тому, яку саме модифікацію можуть передати Україні, про що й домовляються зараз уповноважені особи з обох сторін", - вважає він.
Не менш важливим питанням, на думку Федорова, є озброєння цих ракет, які боєголовки вони несуть. Він повідомив, що ранні модифікації ATACMS з невеликою точністю несуть касетні боєголовки, вже відомі в Україні після того, як нам стали постачати касетні артилерійські снаряди.
"Так ось, касетна боєголовка ATACMS має 900 з лишнім суббоєприпасів, що розповсюджуються на відстані 100-150 м від точки падіння, знищуючи там все живе, та навіть не дуже добре броньовану техніку. У чому тут хитрість? Це компенсує не дуже велику точність, бо накриває площу десь із футбольне поле снарядами з тенісний м’яч, точність тут ролі не грає. А ось для ракет більшої точності передбачені уламково-фугасні боєголовки, що робить їх придатними не лише для ураження живою сили супротивника, але й для знищення добре укріплених споруд, бліндажів, командних центрів - усього того, що більш-менш захищено або знаходиться у будівлях, спеціально облаштованих опорних пунктах оборони", - пояснив він.
Відповідно, ефект появи ATACMS на полі бою в Україні буде залежати від того, які ракети та у якій кількості будуть нам надані.
"Якщо подивитися на кількість ракет, що мають США (є ще певна кількість у союзників, але там мова йде про десятки ракет) - Сполучені Штати мають близько двох з лишнім тисяч таких ракет. Окрім того, достатньо швидкими темпами йде виробництво ракет останньої модифікації, до кінця цього року їх кількість має сягнути 1815 одиниць. Це означає, що Україна може отримати близько 200 таких ракет. Це вже немало, аби зіграти достатньо серйозну роль у подіях на полі бою", - резюмував Юрій Федоров.
Ірина Носальська