Російською нічною ракетною атакою днями був пошкоджений міжнародний пункт пропуску на кордоні між Україною й Румунією. Що це - випадковість чи закономірність, та якими будуть наслідки подібних інцидентів?
Могло зачепити автобус із дітьми
26 вересня Одеська область потерпала від повітряних нічних атак ворога. Як повідомила керівник Об'єднаного прес-центру Сил оборони Півдня України в ефірі телемарафону Наталя Гуменюк, росіяни пошкодили міжнародний пункт пропуску на кордоні між Україною й Румунією.
"На цей регіон ворог спрямував ударні безпілотники типу Шахед 131 та 136. Атака була спрямована на припортову і прикордонну інфраструктуру. Подунавʼя, зокрема, потерпало внаслідок влучання, там є факт загоряння автотранспорту в зоні очікування-оформлення. Є інформація про двох постраждалих водіїв, яким надано медичну допомогу. Також був дуже серйозний ризик для пасажирів автобусу, який готувався для перетину кордону. І пошкоджено прикордонну інфраструктуру в міжнародному пункті пропуску", - заявила Гуменюк.
Засновник поромного комплексу Орлівка Юрій Дімчогло розкрив журналістам деталі тієї страшної ночі.
"Постраждала цивільна інфраструктура пункту пропуску, дуже багато цивільних, міжнародного напрямку, вантажівок - біля 30. З них шість вигоріли повністю. Трохи пошкоджено складські приміщення, але прямого влучання туди не було. Основні влучання були у зони митниці та накопичувальні зони міжнародного транспорту для митного контролю, особливо на в’їзді в Україну", - сказав він у коментарі Радіо Свобода.
За словами Дімчогло, адміністративний будинок пункту пропуску вцілів, але ударна хвиля вибила скло, 80% вікон доведеться замінювати.
"Та було два автобуси, один на в’їзд в Україну, один на виїзд. Той, що на виїзд, був із дітками. Його швидко оформили, посадили на румунський пором, який вже практично відходив від берега, на початку ударів. Слава Богу, що на пункті пропуску не було цього автобусу з дітьми. Тому що я не знаю, що б було", - каже він.
Другий автобус, за словами Дімчогло, оформили за 10 хвилин. Під час його від’їзду почалися удари, через що в автобусі тріснуло скло. Постраждали тільки водії.
Він також підкреслив, що переправа є "повністю цивільним об’єктом" без військових, за винятком прикордонників. Водночас це єдиний пункт перетину кордону з країною Євросоюзу на півдні України.
При цьому, за словами Гуменюк, під прицілом російських військ була не лише Одещина, а й інші південні області.
"Вони намагалися розвіятися, максимально роззосередитися, щоб заплутати систему протиповітряної оборони. Це була атака і в напрямку Миколаївської області, і центральних областей, і по Херсонщині працювала наша система протиповітряної оборони. Більш сконцентровано ворог діяв, звісно, по Подунав’ю, вже такий улюблений маршрут у нього. Постраждала прикордонна і портова інфраструктура. Є влучання у зерносховище", - додала Гуменюк.
Загалом у зоні відповідальності ОК Південь тоді були знищені 22 ворожих безпілотники: шість - над Миколаївщиною, по три - над Кіровоградщиною і Херсонщиною, і десять - на Одещині.
Знову "рикошет", або мовчання ягнят
Гуменюк також розповіла, що наразі в ОК Південь не фіксують збільшення атак, однак зауважують, що здебільшого російські військові застосовують безпілотники.
"Ці атаки мішаного типу, з використанням тих видів озброєння, які ворог може собі дозволити. Звісно, що акцент робиться на безпілотниках. Цю війну і так вже називають війною дронів. Тут ми говоримо про те, що в порівнянні з ракетами, це дещо дешевший спосіб нанесення вогневого ураження. Отримавши підтримку від своїх партнерів з Ірану, і налагодивши певне виробництво у себе, вони можуть собі дозволяти ось такі атаки. Наша задача - відбивати і захищатися", - сказала Наталя Гуменюк.
Вона також спростувала поширену у телеграм-каналах інформацію про те, що дрони нібито перетнули територію Румунії.
"У нас немає заяви від суміжної держави про те, що такі факти були. Ми також не фіксували нічого подібного", - підкреслила речниця ОК Південь.
Втім, подібні ексцеси на українсько-румунському кордоні - вже не дивина. 13 вересня, наприклад, у румунському повіті Тулча знаходили уламки, ймовірно, російського безпілотника, розкидані на площі в кілька десятків метрів. Їх виявили після чергової атаки РФ на порти в Одеській області. На місце події був направили гелікоптер Військово-повітряних сил Румунії, що збирав докази. Й це відбулося далеко не вперше, але реакція завжди ідентична - тобто ніякої.
Румунський військовий аналітик, колишній командувач ВМС і офіцер розвідки Румунії Санду-Валентин Матеу ще у першому півріччі поточного року, коментуючи подібні інциденти Financial Times, вказував: Румунія намагається уникати ескалації до тих пір, поки не з'явиться реальна загроза.
"Це головна лінія. Ми будемо обережними, надзвичайно дипломатичними до тих пір, поки загроза на нашій території або у водах не стане реальною", - пояснив експерт поведінку Бухаресту.
Він також додав: вкрай малоймовірно, що удари по Румунії - навмисні.
"Росія знає, що НАТО захищатиме кожен сантиметр своєї території. Румунія не буде шукати неприємностей, щоб активувати положення про спільну оборону НАТО, доки це не буде реальної загрози для нашого народу", - підкреслив Матеу.
Втім, кваліфікувати дії Росії як "ненавмисні" у самій Румунії, схоже, перестають. 27 вересня глава МЗС країни Лумініца Одобеску врешті визнала, що війна Росії проти України "торкнулася безпосередньо Румунії".
"Це дуже серйозно, і це становить ризик для наших громадян", - сказала Одобеску у коментарі Голосу Америки.
Міністр також засудила російські атаки дронами, коли її спитали про уламки на румунській території.
"Це порушення нашого повітряного простору. Уряд Румунії рішуче засудив усі атаки Росії на цивільну інфраструктуру України, на невинних людей за сотні метрів від румунського кордону", - повідомила Одобеску.
При цьому вона додала, що безпекова ситуація у регіоні погіршується, а те, що Росія останнім часом робить - обурливо. Зокрема, Одобеску наголосила на загрозах з боку Росії комерційному судноплавству в Чорному морі.
"Румунія все, що робить Росія, сприймає як загрозу власній нацбезпеці, - констатував у ефірі телеканалу Прямий військовий експерт Олександр Мусієнко. - Дії РФ на морі, вони вважають, що таким чином Росія може перешкоджати Румунії видобувати газ на шельфі. І те, що вони атакують (портову інфраструктуру і прикордонний пункт - ред.), вони також вважають, що Росія це робить цілеспрямовано. Це румунський сектор безпеки, вони дуже серйозно налаштовані допомагати Україні, сприяти, але є фактор Брюсселю. Там дещо інша позиція. Я брав участь у деяких дискусіях. Наприклад, сидять представники Польщі, Румунії, Словаччини. І представники НАТО кажуть: "Треба заспокоїтись" Бо це - втягування Альянсу".
Втім, за словами Мусієнка, успішна українська війна проти росіян на морі є демонстрацією сили та впевненості, що Росію можна і потрібно стримувати. Це мало би надихнути і наших західних партнерів на побудову відповідної стратегії, і зараз цей процес лише набирає обертів.
Та якщо подібні обстріли будуть продовжуватися, зауважив політолог Ігор Рейтерович, рано чи пізно рашистські ракети або дрони залетять на територію Румунії. І румунам доведеться підтягувати до кордону свої війська, ставити там ППО та вживати певних дипломатичних заходів.
Україна проводить спільні навчання з Альянсом, поступово інтегрується до НАТО. Тож, на думку Рейтеровича, у 10-30-км зоні поблизу кордону можливо було би розташувати й НАТО-всі війська, аби убезпечити українсько-румунський кордон від провокацій росіян, або базувати у румунському прикордонні літаки НАТО котрі могли би виконувати завдання на території України.
Ірина Носальська