Німеччина оголосила про запровадження прикордонного контролю з Польщею та Чехією. З чим пов’язане це нововведення та як воно може позначитися на українських біженцях?
Хто "на олівці" у Німеччини
Німеччина зараз, схоже, серйозно занепокоєна прозорістю своїх кордонів. Зокрема, у серпні в німецькій Саксонії було зареєстровано майже п'ять тисяч незаконних перетинів кордону - що у десять разів більше ніж роком раніше. Тож цього тижня Німеччина запровадить частковий прикордонний контроль із Польщею та Чехією, аби захистити себе від напливу мігрантів.
Німецька влада має пояснення таких своїх дій. Міністр внутрішніх справ федеральної землі Саксонія, депутат Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Армін Шустер в інтерв'ю національному громадському радіо Deutschlandfunk нещодавно заявив: на східному кордоні Німеччини походять "сцени, від яких волосся стає дибки".
"Людей контрабандою перевозять у фургонах і часто висаджують на зупинці автостради. Так що рано чи пізно станеться якась трагедія, це лише питання часу, - попередив політик від ХДС.
Шустер також зазначив, що поглиблений прикордонний контроль, за який виступає федеральний міністр внутрішніх справ країни Ненсі Фезер, не є добрим рішенням - оскільки людей, які прибувають у Німеччині нелегально, можна повернути назад лише на кордоні.
Виходом є постійний контроль на німецько-польському кордоні. Підрозділи федеральної поліції, відповідальні за управління кордонами, мають бути розгорнуті безпосередньо на пунктах пропуску. Контроль має здійснюватися на національному кордоні Німеччини, наголосив Шустер.
Нагадаємо, Німеччина вирішила повернути кілька тисяч нелегальних мігрантів назад до Польщі, оскільки саме через її територію вони прибули до країни, повідомляє Dziennik. Найбільше було відправлено назад громадян Грузії, росіян та громадян Іраку.
За даними прикордонної служби, держави-члени ЄС з початку року до кінця липня загалом збиралися передати польській стороні 3950 іноземців (у рамках реадмісії чи Дублінської процедури, яка регулює правила надання в ЄС міжнародного захисту громадянам третіх країн). За цей період до Польщі з країн ЄС було повернуто поки що лише 804 особи.
Втім, польська сторона явно не у захваті від цієї ініціативи: Варшава стверджує, що порушення у видачі віз нелегальним мігрантам є випадковістю. Як інформує Польське радіо, голова Міністерства закордонних справ країни Збіґнєв Рау після пропозиції посилити контроль на кордоні через нелегальних мігрантів закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца поважати суверенітет Польщі.
Йдеться, вочевидь, про виступ Шольца на мітингу у Нюрнберзі, де він висловився за посилення контролю на кордоні з Польщею через нелегальну міграцію. У МЗС Польщі вважають, що такі заяви порушують принципи суверенної рівності держав, запорукою чого є дружні відносини та співпраця.
А чехи, схоже, відреагували спокійніше. 29 вересня міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан заявив, що обидві сторони розглядають низку відповідних спільних заходів, включаючи відновлення постійних перевірок на окремих пунктах перетину кордону.
Польща не виштовхуватиме, а поглинатиме
Напевно, проблеми у зв’язку з цим можуть виникнути і у деяких біженців з України: ті, хто знайшов тимчасовий притулок у Польщі після вторгнення Росії, вже деякий час покидають її масово. Однак вони не повертаються на Батьківщину, а прямують в основному до Німеччини, де значно кращі умови праці, матеріальні та соціальні умови.
"Десь на 450 тисяч збільшився приріст громадян України в Німеччині, у той час як на 350 тисяч зменшилася їхня кількість в Польщі. Тобто 350 тис. українців виїхало в різні країни, у тому числі до Німеччини. Цю тенденцію ми вирішили дослідити", - повідомила речниця Міграційної платформи EWL Маргарита Ситник, презентуючи на початку вересня дослідження "З Польщі до Німеччини. Нові тенденції міграції українських біженців".
Це - погана для Польщі новина, констатує провідний польський економіст і аналітик Марек Зубер. Бо Польщі нині не вистачає робочої сили, і якщо країна хоче розвиватися, то без мігрантів їй не обійтися.
При цьому директор Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету Ян Маліцький розповів, що у Польщі після 24 лютого 2022 року українські біженці (серед яких 94% становлять жінки) активно включилися у пошук роботи. 71% українок вже почали працювати.
За його словами, тенденція до міграції українських біженців з Польщі спонукала польську владу вивчити її причини. Участь в онлайн-опитуванні взяли участь 400 респондентів з різних регіонів України, різного віку і з різною освітою, які спочатку перебували у Польщі, а потім переїхали до Німеччини. 91% опитаних становили жінки і 9% чоловіки. Середній вік респондентів становив приблизно 35 років, 66% з них мають вищу освіту, близько 20 % - професійну освіту.
Зараз у Польщі проживає близько 1 млн українців, з яких близько 780 тис. працюють. Також, за даними польського Міністерства фінансів, наразі є понад 380 тис. компаній, що належать українцям. Це на понад 100 тис. більше ніж у 2021 році. Минулого року українські фірми працевлаштували понад 100 тис. осіб, повідомляє rybnik.com.pl.
Тому, на думку польського журналіста і автора публікацій, присвячених геополітиці та міжнародним відносинам Марека Будіша, Польща зацікавлена не виштовхувати, а поглинути українських біженців. Він також підкреслив, що відсутність бар'єрів між українцями і поляками пояснюється ступенем культурної, мовної близькості, певної емоційності, спільного світу цінностей.
"Насправді на суспільному рівні, як видається, ми доволі подібні. Це, до речі, є причиною, чому, наприклад, велика частина українців, які приїхали до Польщі, ще працює в Польщі, а не їде до Німеччини чи Італії, де умови заробітку кращі", - пояснив експерт.
Які зміни зачеплять українців
Втім, Німеччина з 1 жовтня запровадить низку інших змін, котрі стосуватимуться різних сфер життя українських біженців: від розкладу нових поїздів до зміни правил по одній із субсидій. Також деякі зміни запровадять на рівні окремих земель та міст, повідомляє TheLocal.de.
Зокрема, термін дії так званої субсидії на витрати на опалення (Heizkostenzuschuss) для опалення житла за допомогою альтернативних джерел енергії замість газу або централізованого опалення завершується наприкінці вересня. Подати нову заявку все ж можна до 20 жовтня, аби отримати до 2 тис. євро з виділеного урядом бюджету (на рік). Вона подається у федеральному відділі допомоги на опалення (Brennstoffhilfe). Однак мешканці Баварії, Берліна чи Північного Рейну-Вестфалії таку заявку мусять подавати на місцевому рівні.
Окрім того, українські мігранти повинні надати податкову декларацію Steuererklärung до податкової служби до 2 жовтня. Й студентам, які повністю або частково оплачують своє навчання за рахунок студентських позик, варто підготуватися до вищих процентних ставок: починаючи з 1 жовтня, процентна ставка зросте до понад 8% у порівнянні з підвищенням до 7,55% у квітні. До того ж, з 1 жовтня в Німеччині планують повернути "доковидні" правила видачі лікарняних листів.
Ірина Носальська