Оборонний спецфонд: як наповнити його конфіскованими активами

Президент України Володимир Зеленський анонсував створення оборонного спецфонду. Його планується наповнити в тому числі за рахунок активів росіян. Але поки що процес конфіскації йде складно.

Форум оборонних індустрій

Наразі Україна проводить Форум оборонних індустрій. У ньому беруть участь як вітчизняні, такі і іноземні виробники зброї.

Захід покликаний зафіксувати досягнення нашого оборонно-промислового комплексу та розглянути те, що може додати до можливостей, зокрема через створення нових виробництв в Україні. У Форумі беруть участь щонайменше 165 оборонних компаній з 26 країн.

Вже створено Альянс оборонних індустрій. Декларація є відкритою для приєднання та її уже підписали 13 компаній.

Під час Форуму оборонних індустрій виступив президент Володимир Зеленський. Він заявив що в Україні планують створити спеціальний оборонний фонд, який буде наповнюватися дивідендами від державних оборонних активів та прибутку від продажу російських конфіскованих активів.

Як наголосив Президент, цей спецфонд забезпечить додаткові ресурси. А саме:

• для розвитку воєнних виробництв та підтримки відповідної співпраці,
• для створення нових воєнних обʼєктів та програм, які потрібні для оборони та для турботи про наших воїнів.

"Ресурси фонду – це плюс до державних видатків на сферу оборони, оборонне виробництво та приватні інвестиції. Фонд буде наповнюватись за рахунок дивідендів від державних оборонних активів та прибутку від продажу конфіскованих російських активів",– зазначив Зеленський.

Конфіскація активів росіян на Заході

Нагадаємо, що ще у квітні Україна закликала світ сфокусуватися на посиленні імплементації санкцій до Російської Федерації та прискорити розробку механізмів конфіскації російських активів, аби спрямувати їх на відновлення нашої країни.

Сполучені Штати вже готуються вперше передати Україні активи на суму понад 5 млн доларів. Однак в ЄС процес конфіскації проходить із затримками. Як повідомив речник Єврокомісії Крістіан Віганд 30 серпня, над питанням працювали з іспанським головуванням у Раді ЄС. Це дозволило розглянути різні шляхи рішення та створити юридичну пропозицію, яка враховує думки держав-членів ЄС.

"Продовжуються інтенсивні контакти з нашими партнерами з G7, тому що важливо забезпечити хорошу міжнародну координацію",– заявив він.

Разом з тим він відмовився озвучити механізм використання російських грошей на користь України, а також дату оприлюднення цього рішення.

Однак окремі гравці ЄС намагаються допомогти Україні. Так, влада Естонії планує першою у Європейському Союзі вже цьогоріч легалізувати конфіскацію пов'язаних із Кремлем активів для відбудови України.

Міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна в інтерв’ю Bloomberg заявив, що уряд схвалить законопроєкт за два тижні, перш ніж передати його до парламенту.

Ініціатива щодо конфіскації російських активів розробляється в Естонії з грудня минулого року і може вплинути на фінансові активи російського бізнесу в країні, що перебувають під санкціями ЄС, на суму близько 37 мільйонів доларів.

Конфіскація активів агресора в Україні

Національне агентство України з питань розшуку та менеджменту активів звітує, що ефективно конфіскує активи росіян. Нещодавно АРМА змогло провести успішну операцію з вилучення грошей підсанкційної особи. Шляхи використання мільярдів гривень вже визначені.

Повідомляється, що агенству вдалося розмістити на депозитних рахунках 1,8 мільярда гривень, які належали підсанкційній особі. Це дозволило встановити рекорд накопичених АРМА грошей – 3,1 мільярда гривень.

Як зазначили в агенстві, фінансові установи, на рахунках яких були розміщені ці кошти, намагалися чинити перешкоди закону. Втілити задумане у реальність їм не вдалося – гроші, як і належить, перейшли на рахунки АРМА.

"Таким чином АРМА вжито всіх необхідних заходів для того, щоб мільярди гривень підсанкційної особи було передано під контроль держави та використано для зміцнення обороноздатності",– зазначили в агенстві.

Але не дивлячись на переможні звіти, до АРМИ дуже багато питань. За даними Transparency International Ukraine та Української правди, ми маємо 25,8 млрд гривень від конфіскації російських активів в Україні. Але цього замало. Нардеп Ярослав Железняк так прокоментував діяльність АРМА.

"В АРМА все крадуть. АРМА — той орган, що не піддається реформуванню. Починаючи з відсутності реєстру всіх арештованих активів, на який платники податків витратили 60 мільйонів, і закінчуючи продажами через Прозорро",— заявив депутат в коментарі Фокусу.

Також вже не вперше лунають пропозиції про реформу або навіть ліквідацію АРМА. Навіть у нещодавньому листу США Україні та донорам, де позначений список пріоритетних реформ, мовиться зокрема і про АРМА.

Крім цих проблем, є інші. Наприкладпосіпаки окупантів можуть та будуть оскаржувати конфіскацію їх майна у міжнародних інстанціях.

"Якщо таке оскарження буде успішним, то Україну можуть зобов’язати повернути конфісковані активи або відшкодувати їх вартість власникам – байдуже, скільки шкоди ці особи зробили нашій країні", — зазначає в своєму аналізі ситуації Наталія Січевлюк, юридична радниця Transparency International Ukraine .

Вона нагадує, що Європейська конвенція з прав людини захищає право власності (протокол 1, стаття 1), а також гарантує кожному право на справедливий суд (стаття 6) та право на ефективний засіб правового захисту (стаття 13).

"В санкційному механізмі є процесуальні недоліки, через які весь процес може бути визнаний таким, що порушує ці положення Конвенції. Зокрема, такий тип конфіскації не гарантує обов’язкове повідомлення третіх осіб про розгляд справи, строки розгляду справи Вищим антикорсудом залишається занадто коротким, як і строки подання відзиву та оскарження рішення першої інстанції. При цьому йдеться про потенційне порушення прав не лише відповідачів, але й третіх осіб, якими часто є українські підприємства", — пише Наталія Січевлюк.

На думку юридичної радниці, для покращення ситуації варто також порушувати питання активності та ефективності правоохоронних органів і судів.

"Зараз як ніколи важливо мобілізувати всі зусилля, щоб не просто забрати у злочинців майно, але й притягнути їх до кримінальної відповідальності. Бо конфіскація не замінює собою покарання, а доповнює його",— пише Січевлюк.

Валерія Шипуля