Україна повертається до ринкового курсу. Який курс краще для економіки та пересічних громадян та що зміниться.
НБУ оголосив про перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу гривні від учора, відмовляючись від фіксованого курсу. Чому це було зроблено та що це змінить?
Кероване повернення до гнучкого курсу
З 3 жовтня, за інформацією НБУ, офіційний курс визначатиметься на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно регулятором, як це відбувалося з першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
“Водночас НБУ і далі контролюватиме ситуацію на міжбанківському валютному ринку та на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на ринку, який зберігатиметься на прогнозному горизонті”, – зазначається у повідомленні пресслужби регулятора.
В НБУ уточнили, що завдяки компенсуванню дефіциту валюти регулятором курс на міжбанківському ринку зможе як зростати, так знижуватися, реагуючи відповідним чином на зміни в балансі попиту та пропозиції на валютному ринку.
“Крім того, НБУ суттєво обмежуватиме курсові коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення”, – наголошують у регулятора.
Голова правління НБУ Андрій Пишний сказав, що зусилля регулятора після переходу до режиму керованої гнучкості курсу гривні будуть спрямовані на стримування коливань курсу. Водночас він відмовився уточнити діапазон коливань, який Нацбанк вважає прийнятними.
“Ми ніколи не даємо курсових прогнозів та нашого бачення оптимального курсу”, – сказав Пишний.
Водночас умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому сегменті ринку та формування банками карткового курсу не змінюються.
За словами Пишного, він працює в такому режимі вже майже півтора року, упродовж яких гривня як послаблювалася, так і суттєво зміцнювалася. НБУ продовжить докладати зусиль для сприяння належній роботі готівкового валютного ринку, зокрема мінімізуючи різницю між готівковим та офіційним курсами.
Голова правління наголосив, що рішення НБУ жодним чином не створює причин для збільшення попиту на готівкову валюту.
“Я вважаю, що сьогоднішнє рішення – це не проблема, це вирішення проблеми... І немає жодних причин для паніки, хоча б тому, що НБУ чітко заявляє, що мова йде про керований процес, мова не йде про вільне плавання, мова йде про рекордний обсяг золотовалютних резервів і чітке розуміння Національним банком усіх викликів, які так чи інакше будуть покриті”, – наголосив голова Нацбанку.
Пишний визнає, що можлива тривога, але вважає, що для неї немає жодних підстав.
“Для того сегменту, який купує готівкову валюту нічого не зміниться. Режим плаваючого курсу для вас вже є, він функціонує. Лише на минулому тижні гривня декілька разів сходила до одних параметрів і повернулася до інших”, – запевнив Пишний.
Вимога МВФ
Крім того, повернення до гнучкого курсу є однією з вимог МВФ щодо виділення фінансування для України, до речі саме в ці дні в Києві працює місія МВФ, тож не дивно, що рішення про повернення до ринкового курсу було прийнято саме зараз.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що бажання МВФ побачити в Україні ринковий курс пов'язане з тим, що він може стати індикатором наближення періоду відновлення нормальної економічної ситуації в країні. “Сірі” та “чорні” схеми з'являються саме в той момент, коли існує заборона на вільний обмін валют. Відповідно задля зниження рівня корупції країни МВФ також зацікавлений у тому, щоб курс був відв'язаний.
В НБУ нагадали, що перехід до керованої гнучкості курсу є одним із кроків реалізації Стратегії помʼякшення валютних обмежень, переходу до більш гнучкого обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
Дефіциту валюти не буде
Заступник голови НБУ НБУ Юрій Гелетій сказав, що пріоритет НБУ не зміниться – транспарентність функціонування ринку. Цю транспарентність буде повернуто. Вона була до війни, в умовах фіксованого курсу ми зобов'язані були взяти паузу, наразі ми повертаємося до практик транспарентності, відкритості функціонування ринку, які були.
Представники НБУ наголосили, що в межах збереження курсової стійкості центробанк готовий своїми інтервенціями ліквідувати структурний дефіцит валюти на ринку.
За словами заступника голови Нацбанку Сергія Ніколайчука, якщо наприкінці минулого року цей дефіцит був біля 3 млрд дол. за місяць, то навесні і влітку він скоротився до рівня 1,5-2 млрд дол.
“Наразі він трошки зростає, і через сезонні фактори, і впливають певні фундаментальні фактори, певні психологічні фактори. Однак усе ще залишається менше ніж 3 млрд дол. По суті, це той структурний дефіцит, який ми закриватимемо своїми інтервенціями”, - зазначив він.
Ніколайчук уточнив, що 3 млрд дол. дефіциту за місяць - це 150 млн дол. за день.
За його словами, умовно, з такою інтервенцією НБУ може виходити для того, щоб цей структурний дефіцит закрити. Але якщо в один день дефіцит на ринку буде 100 млн дол., а в інший день дефіцит буде 200 млн дол., то відповідно і курс у ці дні рухатиметься або в бік зміцнення гривні, або в бік ослаблення.
“Новий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до внутрішніх і зовнішніх шоків та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які можуть генерувати тривале утримання фіксованого курсу”, – резюмували в НБУ.
Який курс кращий?
Думки експертів щодо того, який курс кращий під час війни розділилися.
Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що у воєнний час фіксований курс валюти корисний, оскільки він може допомогти зберегти стабільність економіки та зменшити вплив зовнішніх шоків, таких як зміни цін на товари та послуги.
Водночас експерт визнає, що ринковий курс валюти дозволяє гнучко реагувати на зміни у економіці і може бути ефективнішим з погляду управління економікою. Однак він може призвести до нестабільності валютних курсів та проблем з інфляцією.
На думку Івана Нікітченко, директора Crane IP Law Firm є побоювання, що при відпусканні курсу, він щодня стрибатиме вгору-вниз на великі значення. Але для того, щоб цього не сталося НБУ виходитиме на ринок.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що НБУ ухвалив правильне рішення. Війна затягується та фіксований курс явно застарів. Коли приймали рішення про перехід до нього, думали, що війна триватиме 2-3 місяці і після цього знову можна буде повернутися до гнучкого курсу. Але вийшло інакше і вже немає сенсу тримати фіксований курс, тому що війна може тривати довго. Тому НБУ і зробив так, як було до війни. Тепер курс гривні формуватиме ринок. Це може призвести до невеликої девальвації гривні на перших порах, але потім будуть і періоди ревальвації.
“Для простих українців нічого суттєво не зміниться. В обмінниках і раніше був ринковий курс. Для експортерів гнучкий курс – це добре, для імпортерів теж. Він враховує інтереси і тих, й інших. НБУ не потрібно буде так багато витрачати валюти, як за фіксованого курсу, і він зможе зняти всі обмеження”, - перераховує плюси повернення до гнучкого курсу експерт.
Вікторія Хаджирадєва