Фото: Getty Images
Для запровадження нових підходів до встановлення інвалідності необхідно провести й інші суттєві зміни
Кабмін готує реформу, згідно з якою через два роки в Україні не будуть встановлювати інвалідність, натомість у людей, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, визначатимуть рівень втрати функціональності.
Не про втрати, а - повернення функціональності
За даними Держслужби статистики та Міністерства у справах ветеранів, у нас 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій - це люди з інвалідністю. За прогнозами, через війну їх кількість зростатиме. Отже проблема тих, хто має значні вадиздоров’я, - глобальна. І Міністерство охорони здоров’я планує змінити ставлення до цієї проблеми.
"Уряд ухвалив план реформування медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Із 2025 року у нас будуть зовсім інші підходи до проведення медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності. Це глобальна реформа. Вона буде пов’язана з тим, що коли людина з травмою потрапила на реабілітацію, а звідти завдяки мультидисциплінарній команді через електронні інструменти, у тому числі й електронний МСЕК, вона потраплятиме у відповідні сфери, аби повернути функціональність, яку вона втратила через травму чи хворобу", - пояснив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час брифінгу в Житомирі за підсумками Конгресу місцевих та регіональних рад.
І пообіцяв, що вже найближчим часом презентують законопроєкт, який змінює методологію встановлення інвалідності.
Перший крок до цього вже зроблено - ще минулого року почали впроваджувати до української системи охорони здоров'я Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ).
"Ми маємо вимірювати не те, що втрачено, а потенціал для відновлення. Тобто ми дивимося на людину з погляду того, що вона може зараз та зможе з часом. Це революційна відмінність від того, як ми дивилися раніше на реабілітацію та інвалідність загалом. І МКФ - це саме такий інструмент, який дасть нам змогу бачити не втрачені можливості, а перспективу, та забезпечувати всі можливості для цієї перспективи. Саме тому запровадження МКФ таке важливе сьогодні для переходу до сучасного й прогресивного погляду на реабілітацію, що давно практикується в усьому світі", -наголосила радник - уповноважена президента України з питань безбар'єрності Тетяна Ломакіна, повідомляє Мінветеранів.
Не лише медичний компонент
Для запровадження нових підходів до встановлення інвалідності необхідно провести й інші суттєві зміни.
"Ми поставили мету, щоб із 1 січня 2025 року їх (МСЕК - ред.) не було", - заявив у квітні цього року очільник МОЗ в ефірі національного телемарафону Єдині новини.
За його словами, щоб реформувати систему МСЕК і в Україні почала функціонувати сучасна система реабілітації та адаптації, необхідні зміни до 19 законів і 49 підзаконних актів. Міністр запевнив, що вони будуть внесені вчасно.
Ляшко також пояснив, що для реформування системи проведення медико-соціальної експертизи, яка встановлює інвалідність, у МОЗ планують створити мультидисциплінарні реабілітаційні команди та перевести систему МСЕК в електронний формат. Людина, яка потребує довготривалої реабілітації, спочатку потрапить до закладу охорони здоров’я. На базі таких закладів будуть сформовані мультидисциплінарні реабілітаційні команди, які розроблятимуть індивідуальний план відновлення.
До медичного компоненту планують додати ще й соціальний. І частина людей з інвалідністю зможе пройти навчання, якщо втрата функціональності не дозволятиме їм повернутися на старе місце роботи. А для тих, хто взагалі не зможе працювати, буде доступна сервісна соціальна послуга. Через Міністерство соціальної політики людину забезпечать допомогою від соцпрацівника, а держава компенсуватиме деякі витрати.
Поки невідомо, як вплинуть ці зміни на пенсійне забезпечення людей з інвалідністю - чи не зменшать число тих, хто матиме право на пенсійні виплати. Але нові підходи обіцяють, як кажуть, не ставити хрест на таких людях, а за допомогою активізації реабілітаційних заходів робити все, щоб повернути їм втрачені через проблеми зі здоров’ям можливості.
Реабілітація без обмежень
Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) схвалена усіма 191 країною, що входять до Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) 22 травня 2001 року під час 54-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я.
"Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ) має на меті визначити уніфіковану і стандартизовану мову та схеми опису станів здоров'я та станів, пов'язаних із здоров'ям. Вона впроваджує визначення компонентів здоров'я та деяких пов'язаних із здоров'ям компонентів добробуту (таких, як освіта та праця). МКФ відійшла від класифікації "наслідків захворювання" та стала класифікацією "компонентів здоров'я". "Компоненти здоров'я" визначають складові здоров'я, в той час як "наслідки" зосереджуються на впливі захворювань або інших станів здоров'я на кінцевий результат", - пояснює пресслужба Центру громадського здоров’я.
І додає, що після того, якуквітні 2022 року ухвалено Національний класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, ми йдемо до того, що процес встановлення інвалідності відбуватиметься на основі принципів МКФ, адаптацією якої є національний класифікатор. Для цього буде розроблений електронний модуль оцінки рівня функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я особи. Сукупність таких рішень дасть змогу створити цілісну систему реабілітації.
Національний класифікатор забезпечить реалізацію Програми медичних гарантій для надання допомоги впродовж гострого, після гострого та довготривалого реабілітаційних періодів на первинному, вторинному та третинному рівнях медичної допомоги у закладах охорони здоров’я, реабілітаційних закладах та за їх межами.
До слова, за оцінками ВООЗ, понад 1 мільярд людей у світі або 15% жителів планети мають якусь форму інвалідності. В організації констатують, що загалом у людей з інвалідністю вища ймовірність бути безробітними і, загалом, заробляти менше, ніж інші. Статистика свідчить про те, що зайнятість серед чоловіків-інвалідів становить 35%, а серед жінок з інвалідністю - 20%. У той час як серед людей без інвалідності роботу мають 65% чоловіків та 30% жінок.
Галина Гірак