Сусіди України з півночі знову лякають: цього разу в Білорусі почалися навчання із застосуванням авіації. Військові кажуть, що загроза низька — але ніколи не нульова.
"Перевірка боєготовності"
Міністерство оборони Білорусі у Telegram повідомило, що у вівторок, 3 жовтня, у країні оголосили про проведення чергового етапу перевірки боєготовності армії країни.
У відомстві зазначили, що перевірка має комплексний характер. Вона повинна визначити готовність білоруських військових частин і підрозділів виконувати завдання за призначенням.
У відомстві зауважили, що війська в найкоротші терміни здійснять марші до призначених районів, з подальшим виконанням нормативів з предметів бойової підготовки.
Крім того, військову та спеціальну техніку перевірять контрольними пробігами, зокрема й пересіченою місцевістю.
У Міноборони додали, що під час перевірки заплановано пересування військової техніки та особового складу дорогами у Мінській та Вітебській областях. Також передбачається залучення авіації для підтримки дій Сухопутних військ.
Звісно, що ця інформація не сподобалася українцям та змусила перейматися. В Повітряних силах України кажуть, що ризик ударів по території України з Білорусі залишається реальним. Окупанти тримають там чимало техніки, і на це треба зважати.
"На білоруській території Росія тримає зенітно-ракетні комплекси, Іскандери, авіацію, хоча її кількість може бути меншою, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Саме тому плекати ілюзії, що РФ до чогось не вдаватиметься, не варто. Все ж таки Білорусь – союзна держава",— сказав речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
Речник Повітряних сил ЗСУ додав, що наразі угруповання військ розгортаються, зокрема, на північних кордонах України. Там посилюється ППО, загородження різних типів, в тому числі й мінні.
"Очікувати можна чого завгодно, ми не плекаємо жодних ілюзій", – зауважив Ігнат.
Крім того, наголосив він, протяжність лінії фронту велика – понад 2 тисячі кілометрів. Слід враховувати Придністров'я, Білорусь, Росію, лінію бойового зіткнення та морські кордони.
"Це все лінія фронту, і з неї може прилетіти", – констатував Юрій Ігнат.
Що відбувається в Білорусі
Останнім часом Білорусь декларує, буцімто не збирається вступати в війну. Про це казав самопроголошений президент Олександр Лукашенко. За його словами, 70 тис. людей, з яких складається білоруська армія, буцімто не дадуть Росії жодної переваги на фронті.
"Дурість повна",— кричав Лукашенко, коментуючи чутки про приєднання білорусів до лав росіян на війні проти України.
Такі ж заяви нещодавно видавав очільник білоруського МЗС Сергій Алейнік. Він зазначив, що нібито не може уявити такої ситуації, коли б Мінськ відправив свою армію до України на "допомогу" російським військовим.
Крім того, він підкреслив, що не вважає ймовірним використання ядерної зброї, яку Росія нещодавно розмістила на території Білорусі. Мовляв, це передусім, інструмент захисту.
Але не варто забувати, що Білорусь вже неодноразово допомагала Росії. З території цієї країни 24 лютого заходила ворожа техніка на Київ. Крім того, Білорусь краде українських дітей — і намагається це легалізувати.
Так, МЗС України повідомляло про те, що влада Білорусі організувала відвідування представниками іноземного дипломатичного корпусу так званих "місць проживання, навчання й оздоровлення" дітей, викрадених в тимчасово окупованих містах Лисичанськ та Сєвєродонецьк у Луганській області.
"Зазначений захід має на меті легалізацію незаконного переміщення українських дітей із тимчасово окупованих територій України. Відповідно до норм міжнародного права, примусова депортація дітей може кваліфікуватися як воєнний злочин",— йдеться у повідомленні.
Та зараз Лукашенко, схоже, сконцентрований на втриманні влади всередині Білорусі та робить свою ПВК. Кажуть, що диктатор почав вербувати боєздатних вагнерівців у свої приватні військові кампанії.
Крім того, найманці ПВК Вагнера, які перебувають у Білорусі, отримують нові паспорти з новими іменами. Метою може бути тероризм.
"За підтвердженою інформацією, вагнерівці отримують білоруські паспорти — справжні документи, але оформлені на інші імена. Таким чином, вони можуть просто в'їжджати на територію ЄС через прикордонні переходи для здійснення диверсій і терактів",— зазначив заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі, керівник Народного антикризового управління Павло Латушко в інтерв'ю виданню PAP.
Розслаблятись не можна
Та чи варто "списувати" білорусів з рахунку, коли мова йде про загрозу Україні? Очевидячки, ні. Про це зокрема кажуть експерти. Військовий експерт Роман Світан пояснив, що на кордоні з Україною в Білорусі справді розташовані ракетні комплекси типу Іскандер, однак вони розміщені ближче до польської сторони. Однак справді є гіпотетична можливість здійснювати бойові вильоти авіацією не заходячи в повітряний простір України.
"Максимум авіація може використовуватися для скидання коригованих авіабомб, справді в прикордонних областях може бути проблема із застосуванням авіації", – додав військовий експерт в коментарі 24 каналу.
Головне питання – чи наважиться на це режим Лукашенка. Адже там розуміють ціну цих дій і відповідь, яка обов'язково буде.
Як мінімум, може мовитися про відповідні удари українськими військами і тоді Білорусь може залишити без світла, газу, палива й іншого, що зараз відбувається на території Росії. Лукашенко чудово це розуміє і навряд піде на такі ризики, переконаний Світан.
Своєю чергою, моніторинговий канал Беларускі Гаюн пише, що загроза ракетних обстрілів України з боку Білорусі збережеться щонайменше ще на три місяці - до 31 грудня 2023-го.
"Діють зони обмеження для польотів усіх типів цивільних повітряних суден (включно з БПЛА) на висотах від 0 до 19 800 метрів на півдні Білорусі продовжено згідно з NOTAMN O0618/23 від 1 жовтня до 23:59 31 грудня 2023 року",- йдеться в повідомленні.
Зазначається, що це обмеження не поширюється на авіацію ВПС Білорусі та білоруського Держприкордонкомітету, а також на авіацію МНС республіки, яку використовують під час гасіння пожеж. Територія зони обмеження не змінилася.
"Загроза ракетного обстрілу території України з повітряного простору Білорусі зберігається як мінімум до кінця 2023 року",- наголошує Гаюн.
Військовий експерт Олександр Коваленко застерігає: загрози з півночі будуть навіть після війни.
"З півночі загроза буде завжди, допоки є такий режим, як режим Лукашенка... Навіть коли закінчиться війна, все одно буде загроза того чи іншого типу: або гібридна, або терористична... диверсійна врешті решт. Але те, що росіяни там зменшують свою присутність... можна говорити, що це для нас "плюс". Тому що в них і до того не було достатньо сил та засобів для того, щоб здійснювати широкомасштабні наступальні дії, наприклад, для реваншу... Київ 2.0 як варіант, то тепер тим більше",- пояснив Коваленко в рамках єдиного телемарафону.
Тим не менш, за його словами, в Білорусі зменшується присутність російських військ - водночас зменшується і можливість вторгнення в Чернігівську та Київську області.
Валерія Шипуля