У лавах російської армії зростає деморалізація. До яких наслідків wе можу призвести, та як на цей процес впливають нові поставки озброєнь від союзників України?
Окупантів кидають на м’ясо
Нещодавно агентство Reutersопублікувало розслідування про російські підрозділи Шторм-Z, що використовуються на найскладніших ділянках фронту в Україні. Як йдеться уньому, відправка до цих підрозділів стала одним із методів покарання для військовослужбовців, котрі чимось завинили. Фактично, це -аналог штрафних батальйонів, що існували у Червоній армії під час Другої світової війни.
Серед вчинків, за які відправляють у загони Шторм--Z російських військовиків - вживання алкоголю, наркотиків та відмова від виконання наказів. У кожному з загонів приблизно 100-150 осіб, вони є частиною більших підрозділів, вирушають на найскладніші ділянки фронту і, як правило, зазнають найбільших втрат.
Reutersу розслідуванні посилається на 13 осіб, знайомих із ситуацією навколо цих загонів, у тому числі на п'ятьох бійцівШтормута членів їх родин, пише Радіо Свобода.
"Бійці Шторму - це просто м'ясо", - цитує агентство одного зі своїх співрозмовників, військового регулярної армії РФ.
Російський строковик із частини № 40318 (вона дислокується в окупованому Алчевську) розповів, що надавав медичну допомогу кільком "штормовикам", хоча командир наказав залишити їх. Каже: це типове ставлення до Шторм-Z, адже їх вважають менш цінними за інших.
Ще один із співрозмовників Reuters, завербований на фронт із колонії, стверджує, що в його загоні під Бахмутом у червні вціліли лише 15 із 120 осіб.
Та навіть на тих, хто є або вважається живими, чатує незавидна доля. Агентство зазначає: на відміну від ПВК Вагнер, куди раніше вербували ув'язнених, загони Шторм-Z напряму підпорядковуються російському міноборони. Можливо, саме тому бійців у них частіше обдурюють, "кидають".
У розслідуванні наводяться конкретні приклади цього. Так, родичі одного з росіян (29-річний Артем Щікін із Мордовії записався у "штормовики" у травні; нібито хотів підзаробити та відбілити своє ім'я після в'язниці; зник безвісти у червні на Запоріжжі) зверталися до міноборони, але їм ніхто не відповів. Інші троє бійців Шторм-Z розповіли, що їм пропонували зарплату близько 200 тисяч карбованців щомісяця, але в середньому вони отримували приблизно половину.
Звісно, подібне витримати важко: тож наприкінці червня Шторм-Z намагався підняти бунт, але безуспішно. Натомість бунтівників було покарано: наприклад, під Кліщиївкою їх кинули у бій без бронежилетів, бійців побили.
Причинно-наслідковий зв’язок
Звісно, мова зовсім не про те, що комусь шкода окупантів: в України зовсім інші "наші хлопчики", котрі б’ються з окупаційною російською армією на фронті, вмирають за свободу і життя своєї країни, страждають від тяжких поранень у госпіталях. Саме вони є об’єктом нашої емпатії, допомоги та віри українців.
Однак те, що росіяни по-звірячому ставляться до власних військових, безперечно, прискорює і наближає кінець їхньої армії, бо деморалізує загарбників. На додачу небагато хто з них взагалі розуміє, за що б’ється.
"Судити людей - не моє, та я не можу зрозуміти, як можна воювати проти своїх співвітчизників", - цитує російську псевдо-опозиціонерку Ксенію Собчак політтехнолог Михайло Шейтельман.
Саме так прокоментувала вона дії росіянина Петра Верзілова, що нині воює на боці України й дав резонансне інтерв’ю Юрію Дудю.
"Петро Верзілов воює сьогодні у складі ЗСУ. Він брав участь у обороні Бахмуту, зараз у якихось інших операціях. Важливо, що він громадянин Росії, котрий воює у складі ЗСУ. І він дає інтерв’ю Дудю - мабуть, найпопулярнішому російськомовному блогеру. У цьому інтерв’ю Верзілов розповідає всю правду про дії російської армії на окупованих українських територіях: про те, що вони робили у Бахмуті, Бучі, Ірпені - бо Верзілов був там, як журналіст одразу після того, як вони були звільнені від російської окупації. Мабуть, це інтерв’ю - найважливіше, що було досі зроблено у медіа-просторі, спроба донести до росіян, хто вони такі, що у них за країна, хто така їх армія, хто такі російські солдати та офіцери насправді", - зазначив Шейтельман у ефірі власного YouTube-каналу.
Схоже, попри пропагандистську "накачку", армійські фронтові реалії потроху прочищають мізки декому з росіян. Сприяють цьому і технічні втрати ворога.
"То, що було рекордним за червень-липень (втрати російської армії – ред.), зараз - за сам вересень, - розповів відомий блогер та військовослужбовець Євген Карась на своєму YouTube, - Ми вразили за вересень 950 стволів артилерії та "мінометок", це прекрасно. А чому так багато? Пушки (в росіян - ред.) стають гірші, "контрбатарейки" немає, комплекси Зоопарк повибивали. І настає бомбалейо. І, на додачу до рекорду по гарматах, друге по рекордності місце за час війни - по кількості вибитих комплексів РСЗВ. Бо, коли артилерія стає гірше, коли авіація теж не ризикує, не справляється, доводиться ближче підтягувати РСЗВ. Тепер головне питання: чого не вибиваються танки? Я тут зацитую росіян: "Не радуйтесь, что украинцы выбили мало наших танков. Они их мало повыбивали, потому что за лето столько их выбили. Мы сейчас технику оттащили, и только пытаемся нагнать украинцев". Тому по техніці - досить цікаво. Рекорд є і по знищеному російському автотранспорту, бо менше стає броньованого, він гіршої якості, збільшується кількість українських дронів. Тому вибито дуже багато транспорту. Особливо напередодні осіннього бездоріжжя це дуже круто. Тому що навіть по вантажівках російських - вони вже добились ситуації, яка була в "ДНР" та "ЛНР" - на лисій резині російські колоні КРАЗів зараз, Уралів та КАМАЗів".
За словами Карася, на відміну від ворога, із шинами у нас ситуація краща. Й наша артилерія краща, у нас також точніша "контрбатарейка". У росіян старіші гармати, не так точно стріляють, і їх важко возити на лисій резині.
"Восени їм буде важко, у них все тріщить, і на Запоріжжі, і на Бахмуті", - підкреслив він.
При цьому, за даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російським командирам дедалі частіше доводиться вибирати між "марнуванням" своїх військ у контратаках для утримання тактичних позицій та протистоянням російському військовому командуванню. Вони відступають на раніше підготовлені позиції всупереч наказам чи тиску, таким чином ризикуючи своєю кар’єрою. Так, російські військові передислокували на Херсонський напрямок підрозділи 41-ї загальновійськової армії (ООС) і підрозділи 810-ї окремої морської піхотної бригади. Окрім цього там було помічено невказані підрозділи російської морської піхоти.
До речі, за даними британської розвідки, на території Росії ще одна мобілізація є малоймовірною до президентських виборів у березні наступного року, бо Кремль уникатиме непопулярних рішень.
"Хоча вибори у Росії зазнають втручання та контролю з боку Кремля, вони залишаються основним інструментом політичної легітимації, - йдеться у повідомленні Міністерства оборони Великобританії у Х (Twitter). - Напередодні виборів Кремль майже напевно прагнутиме звести до мінімуму непопулярні політичні кроки. Тому вкрай малоймовірно, що якусь подальшу хвилю мобілізації буде реалізовано до президентських виборів у березні 2024 року".
Це - теж на руку Україні. Бо без притоку нових "чмобіків" внутрішня крихкість армії окупантів неодмінно і невпинно зростатиме.
Ірина Носальська