Кожному з нас хотілось би, щоб більше не було жертв та втрат від виснажливої війни. Але на яке завершення бойових дій погодились би більшість українців?
Хто за план "Б"
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) регулярно під час повномасштабного вторгнення цікавиться думкою українців стосовно готовності до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності. Нещодавно, у вересні-жовтні 2023 року, повторно було поставлено це запитання для оцінки динаміки суспільних настроїв після травня 2023-го, коли проводили попереднє опитування на цю ж тему.
Згідно з результатами, за літо частка тих, хто готовий погодитися на територіальні поступки, зросла з 10% до 14%. Але, разом з цим, абсолютна більшість населення - 80% (у травні 84%) - зберігають упевненість у тому, що жодні територіальні поступки неприпустимі, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть інші загрози.
Порівняно з травнем 2023 року серед мешканців Заходу і Центру настрої практично не змінилися. Водночас серед населення Півдня з 8% до 21% стало більше тих, хто готовий до територіальних поступок, а серед жителів Сходу показник зріс з 13% до 22% (серед мешканців Сходу, які і зараз проживають там, 28% готові до територіальних поступок). Утім, попри зазначені тенденції для мешканців Півдня і Сходу серед них усе одно переконлива більшість (74% на Півдні і 73% на Сході) виступають проти жодних територіальних поступок.
Теорія зрад чи невиправдані очікування
Опитування також показало, що серед російськомовних громадян дещо більше тих, хто готовий до територіальних поступок: 27% проти 15% серед тих, хто в рівній мірі користується українською і російською мовами, та проти 11% серед тих, хто користується українською мовою. Проте серед усіх категорій для більшості неприйнятні жодні територіальні поступки, зокрема і для 65% російськомовних громадян.
Також слід враховувати, що більшість українців, які розмовляють російською мовою, проживають на Півдні і Сході України, ближче до лінії фронту і найбільше за всіх інших потерпають від російської навали. І суттєвим фактором, який впливає на схильність до компромісів, є відчуття ризику для свого життя і життя близьких людей. Тобто значною мірою відповіді залежали від регіону проживання, а мова мала менший вплив.
У вибірці було лише 20 із 1010 респондентів, які продовжують ідентифікувати себе за національністю як росіяни. Такої кількості недостатньо для статистично надійних розрахунків. Утім, показово, що серед них 12 респондентів виступають проти жодних поступок, а готові на поступки - лише шість.
"Можливо, знайдуться прихильники "теорії зрад", які будуть винятково песимістично трактувати ріст готовності до територіальних поступок. Але ми наголошуємо, що для інтерпретації важливо враховувати контекст. Між нинішнім і попереднім опитуванням пройшло близько 4-х непростих місяців з кривавими битвами та руйнівними обстрілами (і, крім цього, із внутрішнім політичним напруженням через корупційні питання та зі складнощами у відносинах із закордонними друзями). Скоріше за все, у багатьох українців до початку літа очікування щодо початку осені 2023 року були більш оптимістичними",- коментує результатиопитування заступник виконавчого директора КМІС Антон Грушецький.
І додає, що, попри всі ці фактори, абсолютна більшість українців не занепадають духом і зберігають упевненість у важливості продовжувати боротьбу з ворогом.
Це дослідження провели впродовж 29 вересня - 9 жовтня 2023 року. Опитано 1010 респондентів, котрі мешкають у всіх регіонах нашої країни, крім АР Крим, на території України в межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року.
Умови для переговорів
Напевно, 15 серпня цього року багатьох українців неприємно вразила інформація: керівник апарату генсека НАТО Стіан Єнссен припустив, що Україна може стати членом Альянсу у випадку територіальних поступок РФ. Утім, уже наступного дня він виправдовувався за ці слова.
"Моя заява щодо цього була частиною ширшої дискусії про можливі сценарії майбутнього в Україні, і я не мав так говорити. Це була помилка", - сказав Єнссен у коментарі ЗМІ.
Керівник місії України при НАТО Наталя Галібаренко, зі свого боку, запевнила, що у штаб-квартирі Альянсу подібних розмов не ведуть.
Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський ще у листопаді минулого року назвав п’ять умов, за яких можливі переговори з Росією:
- відновлення територіальної цілісності;
- повага до Статуту ООН;
- відшкодування всіх збитків, завданих війною;
- покарання кожного військового злочинця;
- гарантії, що вторгнення не повториться.
А на саміті G20 в Індонезії глава держави представив "Формулу миру" - 10 пунктів, необхідних для завершення війни:
- радіаційна та ядерна безпека;
- продовольча безпека;
- енергетична безпека;
- звільнення всіх полонених та депортованих;
- виконання Статуту ООН та відновлення територіальної цілісності та світового порядку;
- виведення російських військ та припинення бойових дій;
- повернення справедливості;
- протидія екоциду;
- недопущення ескалації;
- фіксація закінчення війни.
У лютому цього року формулу миру підтримав Євросоюз. У відповідній декларації йдеться про те, що ЄС готовий працювати над мирним планом разом з Україною. А загалом формулу миру підтримали повністю або частково понад 140 держав і міжнародних організацій.
"За останній рік "формула миру" стала основою для оновлення існуючої архітектури безпеки. Тепер ми можемо повернути до життя Статут ООН і гарантувати повну силу світового порядку, заснованого на правилах", - сказав Володимир Зеленський, виступаючи у вересні цього року на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.
Варто також згадати й Постанову Верховної Ради, ухвалену 23 серпня 2023 року, яка виключає будь-які територіальні поступки заради припинення війни і законодавчо закріплює, що усі збройні формування держави-агресора мають звільнити всю, без винятку, територію України.Ця постанова, зазначають депутати, є частиною реалізації формули миру президента Зеленського, і має стати основою для припинення російської збройної агресії, відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону.
Галина Гірак