В Україні збільшено виплати з безробіття, завдяки чому мінімальний розмір допомоги тепер має вирости з 1000-1800 грн до 1500-2500 грн.
Кому збільшать виплати
Фонд загальнообов'язкового державного соцстрахування змінив розміри мінімальних виплат безробітним. Це передбачено постановою Фонду від 14 вересня 2023 року №60, яку зареєстровано в Мін’юсті 2 жовтня. Документ набере чинності наступного дня після публікації, а нові розміри мінімальних виплат будуть застосовувати з 31 липня 2023 року.
Мінімальний розмір допомоги з безробіття у розмірі 1500 гривень, замість 1000 грн, передбачено для таких категорій офіційно зареєстрованих безробітних:
- молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце;
- одиноких матерів (батьків), які доглядають дитину з інвалідністю;
- одного з батьків, названих батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікунів, піклувальників дитини з інвалідністю підгрупи А, які мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною;
- застрахованих осіб, визнаних в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації безробітним, мають страховий стаж менш ніж сім місяців або звільнені з останнього місця роботи через припинення трудового договору тощо.
Мінімальну допомогу з безробіття 2500 грн замість 1800 грн отримають:
- взяті на облік внутрішньо переміщені особи, які не мають документів, необхідних для надання статусу безробітного. Тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 120 календарних днів;
- внутрішньо переміщені особи, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, які не мають необхідних документів, але відомості про яких є в державних реєстрах.
Максимальний розмір виплати з безробіття під час воєнного стану встановлюють на рівні мінімальної зарплати, який нині становить 6700 грн. Під час воєнного стану практично всім безробітним встановлюється термін виплати допомоги на 90 днів.
Як оформити статус безробітного
Зареєструватися для отримання статусу безробітного можна особисто відвідавши центр зайнятості чи через Дію.
У центрі зайнятості до заяви про надання статусу безробітного слід подати такі документи:
-паспорт;
- індивідуальний податковий номер;
- документ про освіту або його дублікат;
- трудову книжку, якщо є, чи її дублікат. Як варіант, відомості про трудову діяльність можна надати з реєстру застрахованих осіб Держреєстру загальнообов'язкового державного соцстрахування (витяг можна зробити в електронному кабінеті на сайті Пенсійного фонду, через Дію, чи отримати його у територіальному відділі Пенсійного фонду), документ про припинення останнього виду діяльності;
- військово-обліковий документ для призовників, військовозобов'язаних та резервістів: військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, приписне посвідчення;
- внутрішньо переміщена особа подає відповідну довідку про свій статус, особа з інвалідністю - копію довідки до акту огляду МСЕК, якщо отримує пенсію з інвалідності або державну соцдопомогу.
Через Дію заяву можна подати стандартної чи спрощеної форми. Спрощена дозволена тільки для ВПО та осіб, які втратили роботу після 24 лютого 2022 року і перебувають на ТОТ чи в зоні бойових дій. Але в обох випадках у відповідній формі в Дії слід вказати:
- особисті дані;
- адресу зручнго центру зайнятості, куди вас можна запросити для уточнення даних тощо. Ця вимога не стосується тих, хто перебуває на ТОТ чи в зоні бойових дій. Але після завершення воєнного стану безробітний, який реєструється онлайн, зобов'язаний буде принести підтверджувальні документи, яких немає зараз в реєстрах та базах;
- вказати номер IBAN рахунку: той, хто подає стандартну заяву, вказує номер соціального рахунку, хто спрощену - номер картки єПідтримка. Також за стандартною формою треба додати до заяви скан-копії документів, які вимагають і при офлайн-оформленні. Але для тих, хто проходить оформлення за спрощеною схемою, ці документи додавати необов'язково.
Після заповнення форми в Дії необхідно поставити електронний підпис та відправити заявку, на яку центр зайнятості має дати відповідь.
Корисно та вигідно
Разом з тим, кожен безробітний має можливість збільшити свої надходження до 6700 грн, вступивши до "Армії відновлення". До цього проєкту з виконання суспільно корисних робіт долучилися вже майже 48 тисяч безробітних.
"Проект "Армія відновлення", запущений урядом восени минулого року, працює вже у 19 регіонах. Нещодавно до нього долучилась Кіровоградська область. На сьогодні до виконання суспільно корисних робіт в рамках проекту залучено майже 48 тисяч безробітних, які заробили за здійснення робіт з відбудови 305 млн грн. Лідером серед регіонів в цьому проекті є Харківська область, де такі роботи виконують понад 9 тисяч безробітних. Нагадаю, що цей проект спрямований на підтримку людей, які тимчасово опинились без роботи. Вони можуть долучитись до виконання суспільно корисних робіт та отримати оплату за них від держави у розмірі щонайменше 6700 грн", - зазначила заступник міністра економіки Тетяна Бережна.
За її словами, види суспільно корисних робіт залежать від потреб конкретного регіону. Керівництво областей визначає, що потрібно зробити, повідомляє про це центр зайнятості, який вже пропонує безробітним, що стоять на обліку, долучитися до виконання таких робіт. З цими людьми укладається строковий трудовий договір на період виконання робіт. Оплата здійснюється відповідно до відпрацьованого часу в розмірі щонайменше 6700 грн в разі роботи повний місяць.
Найчастіше безробітних залучають до:
- робіт із забезпечення життєдіяльності громадян, що постраждали внаслідок бойових дій;
- розвантаження, фасування та доставки гуманітарної допомоги;
- надання громадянам соціальних послуг в місцях зосередження внутрішньо переміщених осіб;
- плетіння маскувальних сіток, консервування продукції для потреб ЗСУ, пошиття одягу та ремонту військової амуніції;
- допомоги з догляду за пораненими військовослужбовцями у медзакладах;
- розбору завалів, відновлення житлових будинків та приміщень, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг, які пошкоджені в результаті бойових дій;
- облаштування та укріплення блокпостів, підвальних приміщень під укриття;
- будівництва захисних споруд цивільного захисту, укріплення дамб;
- робіт із заготівлі дров для потреб військових та населення.
Галина Гірак