Фото: РИА Новости (ілюстративне фото)
Кримський міст
Скільки ще встоїть Керченський (Кримський) міст після отримання Україною ATACMS? У якому обсязі він нині використовується окупантами? Та наскільки принциповим для нас є його знищення найближчим часом?
Розхитаний символ
Керченський (Кримський) міст залишається чи не єдиним символом російської влади на окупованому Кримському півострові, а також ціллю номер один для ЗСУ.
"Громадяни в Криму розуміють, що чи не єдиним символом РФ, який лишається в Криму - це Керченський міст. Ми це побачили на закритих інтерв'ю. Фактично, групи і проросійського населення, і проукраїнського говорять, що Росія для Криму в принципі нічого не зробила. А Керченський міст в сприйнятті людей - це символ Росії в Криму ", - наголосила нещодавно постійна представниця президента у Криму Таміла Ташева в ефірі телемарафону.
Окрім того, Керченський міст є життєво важливою ланкою у підтримці російської окупації АРК та російських сил на півдні України. Тож росіяни мають опікуватись тим, аби після різноманітних, вигадливих атак Сил оборони України міст якнайшвидше відновлювали. Днями віце-прем'єр РФ Марат Хуснуллін заявив, що праву частину мосту після чергового удару ЗСУ відремонтували з випередженням термінів, тепер він повністю відкритий для руху автомобілів.
Та попри ці заяви, його використання у дійсності обмежене та дуже небезпечне - бо він є великою та вразливою спорудою. Росії для його захисту від атак українських спецслужб потрібно дуже багато сил та коштів, - про це у соцмережі Х повідомило Міністерство оборони Великобританії із посиланням на дані розвідки.
"Тепер міст є значним тягарем безпеки, що вимагає багатокомпонентного захисту, зокрема, використання систем протиповітряної оборони та екіпажів, які в іншому випадку були б розгорнуті в іншому місці", - йдеться у повідомленні британців.
Й попри те, що міст повністю працездатний, його використання обмежено: вантажівки та пальне, як і раніше, перевозяться на поромі.
Можливості російських сил захистити цю "велику та вразливу" структуру - під загрозою, "через винахідливість українських військових та служб безпеки", - підкреслює британська розвідка.
Путінський "танок із Кинджалами"
Росіяни собі вже голови зламали у спробах захистити міст: це і графіки тимчасового припинення його роботи для всіляких перевірок, і встановлення систем ППО та спеціальних димових завіс для перешкоджання летючим дронам та ракетам.
Вочевидь, самі вони розуміють: всі ці засоби українські ССО можуть якось обійти чи обдурити, тож вдаються до справді божевільних рішень: днями кремлівський очільник Путін заявив, що Чорне море патрулюватимуть літаки МіГ-31К із ракетами Кинджал.
Однак слова Путіна - це знову-таки звичний для нього прийом, банальне залякування: адже Кинджали не зможуть вражати цілі в морі, - пояснив авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань Конструкторського бюро Антонов Костянтин Криволап.
Експерт зазначив, що носій, тобто МіГ-31К, для виведення Кинджалів на траєкторію повинен розігнатися і запустити цю ракету. Сама ж ракета набирає швидкість, залітає до стратосфери і лише звідти б'є по цілі.
"Мінімальна дистанція від точки, в якій було прийнято рішення про запуск з МіГа Кинджалу, до цілі, яку він може уразити, становить кілька сотень кілометрів. За певними оцінками - близько 700 кілометрів. Тобто навіть при патрулюванні винищувача з Кинджалами у Чорному морі він не зможе вразити ними будь-які цілі в цьому морі - занадто мала зона", - пояснив Криволап.
Тож припустимо, що захистити за допомогою цієї зброї "ціль номер один", тобто Керченський міст, ворогу не вдасться.
Разом із тим експерт не виключає, що подібними заявами Путін прагнув вплинути на експорт української продукції Чорним морем, залякавши екіпажі суден, котрі цю продукцію транспортують. Адже відомо, що Сили оборони України буквально "зашугали" Чорноморський флот РФ. Росіяни були змушені частину своїх кораблів відвести до Новоросійська на та навіть до Азову, а частину ховати у чорноморських бухтах. Таким чином, українці створили свій власний "зерновий коридор", що ніяк не може влаштовувати країну-агресора РФ.
"Найімовірніше, ця заява Путіна розрахована для компаній, які страхують судна, що ходять в українські порти, щоб вони або підвищували ставки, або відмовлялися страхувати кораблі. Також розрахунок може бути на те, щоб залякати командирів цих суден, і щоб вони вагалися, чи варто ходити Чорним морем", - вказав Криволап.
ATACMS доб’ють міст?
Можливо, божевільна заява Путіна про дислокації у Криму літаків з Кинджалами спровокована виділенням Україні американських далекобійних ракет ATACMS? Бо вони вже вдало "попрацювали" на Бердянському та Луганському летовищах повітряно-космічних сил РФ, легко впоравшись із місцевим ППО?
Військовий експерт Олег Жданов наголошує: ATACMS- це ракета, проти котрої у росіян сьогодні немає ніяких засобів захисту.
"Теоретично можна припустити, що Залізний купол може спробувати перехопити ракету ATACMS. Та й то, на такій відстані, при такій швидкості та маневреності - думаю, що навряд чи. Так що у Росії стовідсотково немає засобів,- зазначив він у ефірі Апостроф TV. - Звичайно, вони будуть інше розповідати, як казали, що перехоплювали снаряди HIMARS. Чомусь вони їх "ракетами" називали і кожного разу розповідали, що їх перехопили. А ми потім рахували дірки у тому ж самому Антонівському мосту. І чомусь кількість випущених снарядів відповідала кількості дірок у мостових прольотах".
Те ж саме, впевнений експерт, буде й у випадку з Кримським мостом.
" У чому особливість цієї ракети? Якщо буде потрібна нам їх кількість, це покриє багато потреб ЗСУ. Коли з’явились HIMARS, ворогу довелося переносити склади на дальність 50-70 км від лінії фронту. Сьогодні треба відводити на 120-130 км. Так ось, з дальністю 165 км ми фактично повністю перекриваємо материкову частину України, за винятком Криму, дістаємо лише до Джанкою", - уточнив він.
Все це, звичайно - з поточної лінії фронту. Однак не треба забувати, що нині ЗСУ активізувалися на лівому березі Дніпра. 19 жовтня, за даними Інституту вивчення війни (ISW), нашим Силам оборони вдалося просунитись углиб лівого берега щонайменше на чотири кілометри. Саме на такій відстані від берега розташоване село Пойма, де нібито тривали бої.
І якщо українські військові розширять та утримають плацдарм на лівому березі Дніпра, відтиснувши росіян хоч би на тридцять кілометрів від Херсону - це не лише припинить варварські ворожі обстріли цього міста, а й зробить Кримський міст звабливо ближчим для удару по ньому ATACMS. Тож, далі буде.
Ірина Носальська