Фото: НБУ
Яку суму виплачуватимуть мігрантам з України для того, щоб вони повернулися додому, стане відомо пізніше
ЄС продовжив термін дії механізму тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2025 року. Проте уже деякі країни готові матеріально допомогти тим українцям, які хотіли б найближчим часом повернутися додому.
Плани невизначені
Європарламент пропонує країнам ЄС мотивувати українських мігрантів повертатися на батьківщину додатковими соціальними виплатами.
"Одна зі стратегій передбачає стимулювання добровільного повернення: мігрантів фінансово підтримуватимуть деякий час після повернення додому", - зазначає ірландська газета Irish Examiner.
Однак ті, кому вдалося знайти роботу або розпочати навчання, зможуть і далі отримувати дозвіл на проживання. В планах західних чиновників, як стверджує видання, розробка спільної з Києвом програми реінтеграції українців.
Нещодавнє опитування показало, які настрої щодо майбутнього мають українські отримувачі тимчасового захисту в Ірландії:
- 41% вирішили залишитися в Ірландії на постійній основі;
- 32% не впевнені у своїх планах;
- 24% мають намір повернутися в Україну, як тільки це стане можливим.
The Irish Examiner звертає увагу на те, що в Ірландії нині працюють над новою політикою щодо тих, хто рятується від війни, і незабаром відповідний меморандум буде представлений Кабінету міністрів. Це стане серйозним зрушенням у політиці уряду: українці зможуть три місяці жити у безкоштовних помешканнях, після чого їм доведеться орендувати житло.
Ці зміни торкнуться лише тих, хто щойно прибуде до країни. Джерело в уряді повідомило, що рішення про обмеження часу проживання може бути ухвалено для того, щоб привести пропозицію Ірландії у відповідність до пропозицій інших країн ЄС. Наприклад, у Чехії українські біженці мають право на державне розміщення максимум на 150 днів. У Польщі після безкоштовного проживання у наданому житлі 120 днів, за нього слід сплачувати 50% вартості, а через 180 днів ця сума зростає до 75%.
Станом на 5 жовтня 40 995 дорослих українців отримували виплати державної підтримки, а більшість нових заяв від українців були заявами претендентів на роботу.
До Ірландії прибули майже 97 тисяч українців, понад 73 тисячам надано державне житло вартістю 1,5 мільярда євро на рік. Останнім часом сюди зростає потік мігрантів з України - прибуває до 200 осіб на день. Українцям видано 96 151 персональний номер державної служби, що дає соціальні гарантії. Серед прибулих 62 994 - люди працездатного віку, 27 278 - діти та 5 879 - люди старше 66 років. Дані про доходи показують, що активно працевлаштовані вже 15 171 українець.
Яку суму виплачуватимуть мігрантам з України для того, щоб вони повернулися додому, стане відомо пізніше – саме з цим уряд зараз визначається.
Поки що в стані невизначеності щодо суми коштів для повернення українців додому і Чехія. Як повідомляє Radio Prague International, ця сума закладена в проєкт шостої поправки до закону, відомого як lex Ukrajina. Він регулює права й обов’язки переселенців на території Чеської Республіки. Поправка передбачає надання допомоги та часткову компенсацію витрат для українців, які вирішать повернутися додому.
За даними Міністерства внутрішніх справ Чехїі, у країні перебуває 360,9 тисячі шукачів притулку з України з візами тимчасового захисту. Більшість із них - жінки та діти.
Найпривабливіші умови
У той же час є країни, які вже активно заохочують українських переселенців повертатися додому. Вони розробляють програми підтримки та виплачують гроші на квиток.
Швейцарія, де знайшли прихисток понад 70 тисяч українців, готова заплатити тим, хто бажає повернутися назад, по 500 швейцарських франків для дорослих (20 420 гривень) та по 250 швейцарських франків для неповнолітніх (10 210 гривень).
Та, напевно, найвигідніший варіант пропонує українським мігрантам Норвегія, виділяючи кожному з них таку підтримку, щоб людина могла повернутися до України і комфортно та впевнено осісти вдома - 17 500 норвезьких крон (57 499 гривень).
Нині в Норвегії центри екстреного прийому мігрантів переповнені. Але найближчим часом планується створення ще кількох тисяч місць для розміщення біженців, повідомляє Life in Norway. З початку війни до Норвегії прибули понад 63 тис. українців. Більшість із них уже знайшли собі тимчасове житло та активно інтегрують у соціум. Утім, багато хто планує залишитися в цій країні на довший час.
Ключове завдання
З України виїхали через військові дії 5-6 млн громадян. У Кабміні вважають, що повернення їх - ключове завдання на найближчий час.
"Наразі за кордоном за різними оцінками знаходиться від 5,3 до 6,2 мільйонів українських вимушених мігрантів, в тому числі близько 1,5 мільйона - в країнах-агресорах. Серед дорослих вимушених мігрантів більшість становлять жінки у віці 25-49 років, левова частка з яких мають вищу освіту та працювали до початку повномасштабного вторгнення. Це наш тимчасово втрачений людський капітал, який ми маємо повернути. Саме тому вже зараз, ще до закінчення війни, Уряд напрацьовує відповідну політику. Окрім того, повернення наших громадян є важливим для забезпечення швидкого та стійкого економічного відновлення України, адже після перемоги потреба в трудових ресурсах суттєво зросте", - зазначила віце-прем'єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, на сьогодні, згідно з даними опитувань, більшість вимушених мігрантів схиляються до повернення в Україну, переважно після перемоги. Проте 7-10% біженців вже вирішили залишитися за кордоном.
Припинення війни, розвиток економіки та відбудова інфраструктури й житла, а також можливості для працевлаштування є основними факторами, які сприятимуть поверненню українців додому. Але необхідно людей заохотити до повернення додому.
"Ми готуємо законопроєкт, що передбачає запровадження програми економічної реінтеграції українців, які тривалий час працювали за кордоном. Маємо напрацювати механізми, які стимулюватимуть людей повертатися, інвестувати зароблені за кордоном кошти у національну економіку, розвивати мале підприємництво", - наголошує міністр.
І додає, що одним з кращим стимулів для цих людей буде допомога держави у започаткуванні власного бізнесу.
Галина Гірак