В ЄС схвалили плани використання доходів від заморожених активів РФ на користь України. Чим відповість Росія.
Лідери ЄС схвалили плани використання мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів, для допомоги Україні. РФ вже погрожує дзеркальними мірами.
Плани ЄС
Лідери ЄС закликали Єврокомісію (ЄК) “прискорити роботу з метою подання пропозицій” щодо використання доходів від конфіскованих активів РФ.
За інформацією Financial Times, ЄК планує представити пропозиції на початку грудня.
Загалом західні санкції заморозили 300 млрд дол., що належать російському центральному банку (РЦБ), відколи РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Левова частка цих коштів – 180 млрд євро зберігається в Euroclear, найбільшому у світі депозитарії цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі.
Нещодавно Euroclear заявив, що заробив близько 3 млрд євро на заморожених російських активах лише за перші дев'ять місяців цього року порівняно з 347 млн євро за аналогічний період 2022 р., і це зростання зумовлене зростанням процентних ставок.
Виплати купонів та погашення облігацій за знерухомленими російськими активами застрягли в Euroclear, оскільки вони не можуть бути виплачені клієнтам, які перебувають під санкціями. Депозитарій цінних паперів регулярно реінвестує такі грошові залишки, а зростання відсоткових ставок означає, що Euroclear заробляє більше завдяки цим інвестиціям.
В Reuters кажуть, що проблема із використанням суверенних активів Росії полягає в тому, що вони юридично належать державі й, на відміну від приватних активів, механізму їхньої конфіскації не існує.
Крім того, є ще позиція Бельгії, де розташований кліринговий центр Euroclear. Там кажуть, що хочуть ухвалення рішення на рівні не лише ЄС, а одразу “Групи семи”, побоюючись відтоку клієнтів Euroclear до інших клірингових центрів.
Своєю чергою Європейський центральний банк (ЄЦБ) попередив про потенційні ризики для євро, пов'язані з доступом до цих надходжень, застерігаючи, що це може спонукати інші центральні банки відмовитися від своїх активів, деномінованих у євро, і послабити валюту.
Відомо також, що деякі країни-члени ЄС, такі як Німеччина та Франція, раніше скептично ставилися до планів віддати Україні російські гроші через юридичні проблеми, пов'язані з правом власності на кошти. Ці побоювання були розвіяні, коли міністр фінансів США Джанет Єллен підтримала ідею зняття вершків з непередбачених прибутків. “Група семи” також підтримала ці плани.
Як відомо, Брюссель перебуває в регулярному контакті з Лондоном і Вашингтоном, щоб забезпечити синхронізацію їхніх підходів.
Тож наразі посадовці ЄС шукають шляхи спрямування цих надходжень в Україну.
Очікується, що грудневі пропозиції ЄК роз'яснять юридичні зобов'язання щодо непередбачених прибутків у депозитаріях цінних паперів. Передбачається, що на наступному етапі, очікувано наступного року, буде представлено законодавство, яке дозволить фактично вилучити та перерозподілити ці кошти на користь Києва.
Водночас українські експерти вважають, що цього не станеться.
Так, на думку Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру, Єс не дасть нам грошей РФ.
“Нічого не буде. Немає механізму конфіскації активів. Будуть лише гучні заяви, а грошей не буде. В Європі дуже бережно ставляться до права власності, тому там просто не стануть це робити. Відсотків від російських грошей ми також не отримаємо, це теж чужа власність”, - вважає експерт.
Є ще одна ідея – запровадити податок на російські кошти. За інформацією Bloomberg, цілком імовірно, що в ЄС посиляться дискусії щодо пропозиції запровадити податок з прибутку від інвестиції російських активів і передати виручені кошти на відновлення України.
Охрименко каже, що ідея ввести податок у розмірі 100% на доходи від конфіскованого російського майна цікава, але в Європі не можна вводити податки заднім числом, тож і це не спрацює.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії Об'єднана Україна теж вважає, що ЄС не може собі дозволити таке. Саме тому ЄЦБ заявив, що будь-які дії щодо заблокованих російських активів призведуть до підриву довіри до інституту євро як до світової валюти.
На думку експерта, експропріація кількох десятків мільярдів євро російських активів може призвести до виходу з євровалюти десятків азійських, африканських і латиноамериканських країн.
Вони перестануть тримати в євро резерви своїх центральних банків, а їхні інвестори перестануть купувати боргові цінні папери країн ЄС. Далі їхні вкладники почнуть забирати свої вклади з європейських банків і переводити їх, наприклад, до китайських чи банків країн Перської затоки.
Збитки можуть перевищити вартість вилученого.
Чим відповість Росія?
У РФ вже відреагували на плани ЄС щодо можливого надання Україні відсотків від заморожених коштів російських бізнесменів.
Там погрожують відповісти ЄС дзеркальними мірами. Так, спікер російської Держдуми В’ячеслав Володін заявив, що європейські політики на чолі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн знову почали розмови про нібито крадіжку заморожених коштів РФ, щоб “нашим коштом продовжити мілітаризацію Києва”.
За це він пригрозив ЄС симетричною відповіддю.
“Таке рішення вимагатиме від Російської Федерації симетричної відповіді. У цьому випадку конфісковані будуть набагато більші активи, що належать недружнім країнам, ніж наші заморожені на території Європи кошти”, – додав він.
На думку Охрименко, від РФ цілком можна очікувати таких дій. Є одне розумне правило: чужу власність не можна забирати, навіть якщо вам бізнесмен не подобається, це можна зробити лише через суд.
“В Росії легко порушують будь-які закони, там де-факто не визнають право власності, тож вони спокійно могли б відібрати європейські гроші, якби ЄС наважився віддати відсотки від конфіскованого майна Україні. В Росії багато європейських грошей, точної статистики немає, але мова йде про понад 100 млрд євро”. – каже він.
Дії України
Водночас Україна не боїться конфісковувати майно РФ.
Так, минулої весни Верховна рада схвалила конфіскацію майна фізичних та юридичних осіб Росії та Білорусі. Конфіскувати активи можна, якщо громадянин однієї з країн-агресорів створив загрозу національній безпеці, суверенітету, територіальній цілісності України. Рішення про конфіскацію майна має ухвалити РНБО, потім його затверджує президент, а Міністерство юстиції просить Вищий антикорупційний суд (ВАС) реалізувати.
У вересні ВАС конфіскував активи та бізнес російського олігарха Володимира Євтушенкова. У січні-лютому було конфісковано майно та активи Михайла Шелкова – ексглави інвестиційного підрозділу “Ростеха”, що контролював військових підрядників у РФ. В лютому було конфісковано активи Олега Дерипаски. У березні – активи Аркадія Ротенберга.
Охрименко вважає, що Україні, якщо вона крокує в ЄС не слід було так робити.
“На жаль, в Україні теж не особливо церемоняться з правом власності. У нас просто відібрали бізнес російських бізнесменів, порушуючи всі закони.
В цьому наша біда. Ми кажемо, що прямуємо до Європи, а робимо, як на Дикому заході”, - вважає експерт.
Водночас серед наших західних партнерів думка, що Росія має заплатити за все, що коїть в Україні останнім часом стає все більш популярною.
Деякі американські посадовці наполягають на тому, що російські банківські резерви мають замінити нову надзвичайну військову та фінансову допомогу з боку США, якої потребує Україна. Використання російських активів мало б очевидну політичну перевагу, оскільки не завдало б більших витрат західним платникам податків. Тож, якщо Захід наважиться реалізувати плани з передачі російських коштів Україні та знайде юридичні підстави для цього, то виявиться, що наша країна просто зробила це першою.
Вікторія Хаджирадєва