Фото: Dan Williams
The Economist надрукував одразу три тексти Валерія Залужного
Головком ЗСУ Валерій Залужний у інтерв’ю The Economist попередив про небезпеку позиційної війни для України. Що відбувається на фронті нині та як ситуація може розвиватись у часовій перспективі?
Новий небезпечний етап
Відомо, що головком вкрай нечасто дає інтерв’ю ЗМІ, але у цей же раз The Economist надрукував одразу декілька матеріалів із ним. 1 листопада вийшли три тексти Валерія Залужного: колонка з коротким викладом його бачення потреб України; програмне есе на дев’ять сторінок під назвою Сучасна позиційна війна і як у ній перемогти; а також - журнальна стаття з елементами інтерв'ю Залужного, у якій він пояснює свої погляди.
За оцінкою політолога Володимира Фесенка, інтерв’ю і стаття Залужного вThe Economist містять три головних сигнали.
По-перше це констатація факту, що війна з Росією перейшла у позиційну фазу.
"Це суворий, непопулярний, проте чесний діагноз. І це означає, що у обох сторін війни не має переваги для повної і остаточної перемоги, лінія фронту не буде суттєво змінюватись. Власне, вона мало змінюється вже майже рік, після звільнення Херсону. І ця ситуація може затягнутися на невизначений час. Це сигнал, в першу чергу, нашим західним партнерам. Але він важливий і для нас, щоб не було ілюзій і надмірних очікувань щодо швидкої перемоги у війні проти Росії", - пише експерт у Facebook.
Ще один важливий меседж, вважає Фесенко, Залужний надсилає Заходу.
"Захід має визначитись зі своєю стратегією в цій війні. Стаття Залужного в Economist стала своєрідною і неформальною відповіддю групі американських конгресменів-республіканців, які звернулися з відкритим листом до президента США з питанням якраз про цілі і стратегію США щодо війни між Росією і Україною. Стаття Залужного, звичайно, не писалася з такою ціллю (вона готувалася раніше), але з’явилася дуже своєчасно. Головнокомандувач Збройними Силами України чітко сформулював потреби ЗСУ, що саме можна і треба зробити для того, щоб змінити нинішню рівновагу сил у війні з Росією на користь України. Ми маємо вирватись з пастки позиційної війни. Однак, виходячи з тексту Залужного, ми не зможемо це зробити лише власними силами. Нашим західним партнерам замало зараз просто допомагати нам на мінімальному рівні, щоб ми просто не програли цю війну", - підкреслив він.
Втім Залужний вказує й на те, що ми можемо і маємо зробити власними силами, як досягти "нарощування резервів", продовжив Фесенко.
"Якщо перекласти "п’ятий пріоритет" у пропозиціях Залужного на більш просту і пряму мову, то йдеться про більш ефективну і масштабну мобілізацію. Ми не можемо виграти війну силами тільки тих хлопців і дівчат, які вже воюють в Силах Оборони України. І це вже сигнал для українського суспільства. Від себе додам, що це сигнал і для деяких підлеглих Залужного, яким можна і просто віддавати накази. Справа в тому, що система воєнкоматів підпорядкована командуванню Сухопутних сил. Але ця система, судячи з усього, і досі залишається радянською за своєю сутністю, морально і фізично застаріла. Міняти треба не воєнкомів, а саму систему призову і мобілізації в армію. А це вже має бути рішення РНБО. Як це зробити - треба думати військовим експертам", - запропонував він.
На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, "Залужний знову став тим самим дорослим у кімнаті", бо описав ситуацію на фронті максимально чесно і детально, професійною мовою, і при цьому сказав, що треба робити.
"Тобто, він не скиглить. Він каже, що є проблема. А у цієї проблеми є рішення. І показує напрямок. Причому ця стаття писалася не для внутрішнього споживача. Це адресувалося нашим західним партнерам. Показуючи напрямок тієї допомоги, на яку ми розраховуємо. І яка потрібна, щоб західний світ переміг. І щоб не настало вічної втоми від війни", - зауважив він у блозі на сайті телеканалу Прямий.
Як вирватися з пастки
Аби вирватися з пастки позиційної війни і повернутися до маневрової, вказує Залужний, Україні потрібні п'ять ключових військових можливостей і технологій: це авіація і перевага у повітрі, вдосконалені засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), розширені можливості для контрбатарейної боротьби, сучасні технології для розмінування, нарощення резервів - зокрема здатність мобілізувати і навчати більше людей, про котру вже йшлося вище.
Нині, констатує головком, фактичний паритет, що склався між Україною та РФ по більшості цих напрямків, і є тією ключовою проблемою, котра так багато вартує ЗСУ у намаганні завадити Росії досягти її військово-політичних цілей, а тим більше - при звільненні територій.
"Генерал говорить, що, як і у Першій світовій війні, ми досягли рівня технологій, котрий ставить нас у глухий кут, і необхідний величезний технологічний стрибок, аби вирватися з цього глухого кута. Й, скоріше за все, не буде такого глибокого та красивого прориву, йдеться у цьому інтерв’ю. Більше того, генерал Залужний каже: навіть якщо зараз Україна отримає ту західну техніку, про яку йдеться - це теж може не призвести до рішучого перелому у війні. Простий факт: ми бачимо все, що робить ворог, а він бачить нас. Нам потрібно щось нове, як порох, котрий винайшли китайці і котрий ми все ще використовуємо, аби вбивати одне одного. Ось це, насправді, головна ідея всіх цих текстів - що без використання сучасних технологій ані Росія, ані Україна не можуть вирватися з ситуації військового протистояння, у котрому вони знаходяться", - прокоментував тези Залужного відомий український журналіст Віталій Портников в інтерв’ю Євгену Кисельову.
Разом із тим зі статті Залужного випливає, що Україна розраховує на допомогу західних партнерів по нарощенню потужностей на вказаних гоовкомом п’яти напрямках, пише NV. Основними шляхами Залужний називає розвиток та нарощування української оборонної промисловості; створення і розвиток в Україні "асиметричного арсеналу озброєння та військової техніки; а також створення, виробництво і розгортання нової ракетної техніки".
Але й без Wunderwaffe (букв. "диво-зброя") - нам все-таки ніяк?
"Пригадайте, наприкінці Першої світової війни також всі очікували на появу якихось нових проривних технологій, у результаті розвалилися самі імперії, котрі очікували цих технологій. А наприкінці Другої світової всі чекали на появу тієї самої ядерної зброї, котра, у підсумку, з’явилася вже після поразки Німеччини. Це інтерв’ю навело мене на спогади про ті два фінали. Але це - текст військового. Генерал Залужний вірно оцінює ризики, що з’являються при затягуванні війни та непояві такої зброї на озброєнні в української армії", - зазначив Портников.
Водночас Сергій Фурса зовсім не впевнений у здатності Заходу допомогти нам у всьому цьому, вважаючи ці тези Залужного неабиким викликом для наших партнерів.
"Але поки ми не попросимо, ми не дізнаємось. І якщо не просити, то ми точно не отримаємо того, що нас може наблизити до перемоги. А там республіканці якраз у Конгресі питали, що треба для перемоги. Хотіли почути це щоб голосувати за допомогу для України. От вам і відповідь. От вам і стратегія", - підкреслив Фурса.
Ірина Носальська