Росія блокує обмін полоненими: чи вдасться повернути українців

З літа 2023 року Росія фактично заблокувала обмін полоненими. Це призвело до того, що в Україні відкрили новий табір для росіян. Проблема обміну полоненими тільки загострюється.

В полоні перебувають тисячі українців

В середині листопада представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко в розмові з виданням Настоящее времязазначив, що Росія з літа фактично заморозила обмін полоненими з Україною. Однак перемовини з їх відновлення тривають.

"Зараз тривають переговори, триває робота. Але, дійсно, починаючи з літа, Росія заморозила фактично обміни. Вони у тому обсязі, як це було раніше, не відбуваються", - заявив він.

Яценко зауважив, що українська сторона готова до обміну, проте все залежить від Росії. Він зауважив, що місця для утримування військовополонених в Україні закінчуються, і наразі стоїть питання розширення їх кількості. За його словами, РФ не цікавиться долею своїх полонених, тому затягують обмін та створюють різні перешкоди.

"У травні цього року в нас сталося кілька великих обмінів, зараз останній, що відбувся, стався 7 серпня. Ми змогли повернути лише 22 особи. Знаходяться різні причини для того, щоб відстрочити ці обміни, і фактично це таке гачкотворство для того, щоб цей процес уповільнити, і для того, щоб мати можливість проводити якісь пропагандистські кампанії. Ми вважаємо, що це робиться саме для цього",- додав Яценко.

Нагадаємо, що востаннє обмін полоненими з Росією відбувся 7 серпня. Тоді Україна повернула з російського полону ще 22 захисників. Уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець повідомив, що це був 48-й обмін, який вдалося провести.

"Росіянам інколи цікавіше використовувати й своїх військовополонених, і родичів українських військовополонених, але тільки не повертати наших додому. І накручувати родичів військовополонених, що Україна винна, Україна не хоче, ми щось там пропонуємо, а вони не готові",- зазначив він.

Результатом блокування обмінів полоненими стала велика кількість росіян, яким вже мало місця в існуючих таборах. Лубінець зазначив, що найближчим часом в Україні відкриється новий табір.

"Збільшення кількості військовополонених пов'язане як із ситуацією на фронті, зниженням рівня мотивації російських солдатів, так і через блокування обмінів військовополоненими російською стороною",- зазначив Лубінець, однак не назвав їх кількості.

Щодо кількості українських полонених, то за даними Мінреінтеграції (станом на 17 листопада), в російському полоні перебувають 4 337 людей: 3 574 військових та 763 цивільних.

Ці дані внесли до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Мінреінтеграції виплачує одноразову та щорічну державну грошову допомогу. З початку 2023 року вже виплачено 422 мільйони гривень звільненим з полону, а також родинам військовополонених, цивільних заручників і політвʼязнів.

В цілому, за підрахунками порталу Слово та діло, з початку повномасштабного вторгнення з російського полону вдалося звільнити близько 2,6 тисяч українців, переважно військових. Видання зазначає, що звільняти цивільних набагато важче через відсутність відповідних міжнародних конвенцій, алгоритму повернення і небажання РФ.

Чому росіяни блокують обмін полоненими

Однією з можливих причин замороження процесу обміну російською стороною Петро Яценко назвав спроби РФ розхитати українське суспільство – окупанти хочуть переконати родичів українських військовополонених у тому, що нібито обміни не відбуваються через позицію Києва.

"Так вони використовують військовополонених як ще один важіль впливу на українців. Тут палиця з двома кінцями. І те, що їх не цікавлять долі власних військовополонених. Вони для російської сторони просто розмінний матеріал і м'ясо для артилерії. Вони затягують обміни, створюють різні перешкоди",- зазначив Яценко.

Своєю чергою, російський правозахисник та засновник організації Gulagu.net Володимир Осєчкін висловлює власний погляд на блокування обміну полоненими. Він вважає, що Росія та ФСБ зокрема бояться, що світ дізнається про факти тортур та вбивств полонених українців, а російські генерали можуть отримати ордери на арешт.

"До генералітету вже поступово приходить розуміння, що вони дуже "влипли". Поповнюється доказова база з точки зору свідчень про злочини проти людства та людяності. Генералітет ФСБ чітко знає, що вони не можуть залякати та завербувати українців", - сказав він в коментарі 24 каналу.

Володимир Осєчкін зазначив, що російські генерали не хочуть, щоб полонені повертались після тортур та давали свідчення.

"Те, що вони зараз не допускають великих обмінів, говорить про їхні страхи. Вони просто бояться того, що щодо генералітету ФСБ, Міноборони будуть виписані ордери на арешт, вони всі стануть персонажами для міжнародного розшуку та арешту, як Путін", - пояснив правозахисник.

Але навіть при всіх проблемах, військових повернути легше, ніж цивільних. Як зазначав Лубінець в липні 2023 року, у російському полоні перебуває понад 25 тисяч цивільних заручників, Україні вдалося повернути лише 144 людини. Як зазначають аналітики УНІАН, цивільні заручники – багатотисячний "обмінний фонд", "козир", який РФ може дістати у разі потреби. Крім того, ці люди – безпосередні (і цінні) свідки того, як росіяни вчиняли воєнні злочини та порушували міжнародні норми. На даний час не існує механізму повернення цих людей в Україну, це дивом вдавалося лише в перших обмінах у 2022 році.

"Фактично, РФ та Україна обмінювались військовими, а цивільних у списки додавали на вимогу/прохання України. Потім ця формула перестала працювати", — зазначила в коментарі УНІАН директорка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ), яка є учасницею коаліції правозахисних організацій Україна. П’ята ранку, Тетяна Катриченко.

Надія є

Зазначимо, що Україна не припиняє роботу щодо обміну полонених. В вересні 2023 року голова ГУР Кирило Буданов розповідав про можливість обміну "всіх на всіх".

"Процес обміну військовополоненими триває й станом на зараз. Є певні, скажімо так, технічні труднощі. Я вважаю, що це через не зовсім правильну позицію Російської Федерації. Але ми це подолаємо", - сказав начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в ефірі телемарафону.

Говорячи про можливість обміну полонених по алгоритму "всіх на всіх" з обох сторін, Буданов зазначив, що ця ситуація "не така складна, як здається". На його думку, є можливості для того, щоб Росія пішла на зустріч щодо обміну полоненими по формулі "всіх на всіх".

"Просто треба знайти правильні шляхи урегулювання цього моменту",- наголосив очільник ГУР.

Вже в жовтні так звана омбудсмен РФ Тетяна Москалькова анонсувала масштабний обмін полоненими.

Вона заявила, що представники російської та української сторони зустрічалися в Туреччині та в Брюсселі. У результаті роботи заплановано великі обміни військовополоненими, однак остаточне рішення ухвалить Міноборони країни-агресора.

"Але це питання треба ставити міністерству оборони, тому що вони головні координатори",- підкреслила Москалькова.

20 листопада стало відомо, що Катар готовий долучитися як посередник до процесу повернення українських цивільних заручників, які були депортовані до Росії або перебувають на тимчасово окупованих територіях України. Також Україна налагоджує з Грузією взаємодію, спрямовану на повернення громадян, які відбували покарання в місцях позбавлення волі на тимчасово загарбаних Росією територіях та були депортовані до країни-агресорки.

Валерія Шипуля