Одним з найболючіших питань для українців під час війни є мобілізація. І вже в найближчій перспективі вона може суттєво змінитися.
Кому та навіщо передали списки
Одна з найчастіше обговорюваних нині тем - це те, що до 1 грудня школи, університети та інші навчальні заклади мали передати Територіальним центрам комплектування і соціальної підтримки (ТЦК СП - колишнім військкоматам) списки своїх учнів чи студентів, яким виповнюється 17 років і, відповідно, вони є допризовниками. Схопившись за цю інформацію, ворожі Telegram-канали почали поширювати повідомлення про те, що нібито в Україні планують мобілізувати підлітків.
"Насправді це маніпуляція, оскільки мова йде не про мобілізацію, а про військовий облік громадян України, які досягли 17-річного віку. Окрім цього, навіть той порядок військового обліку, що діяв з 2016 року та втратив чинність, також передбачав подачу списків призовників, що досягли 17 років. Вони подавалися до районного (міського) військового комісаріату відповідною установою (організацією).З метою поширення панічних настроїв серед українського населення рашисти взяли діючу постанову №921, що містить ту ж саму норму щодо порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних та видали її за щось нове", - прокоментували у Центрі протидії дезінформації при РНБО.
Крім того, резонансною стала схожа тема - про те, що до 1 грудня роботодавці мали подати до ТЦК списки працівників, які є військовозобов’язаними. І це нібито відбувається тому, що людей за цими списками хочуть негайно всіх мобілізувати.
Насправді це не так. Річ у тім, що торік, наприкінці грудня, Кабмін ухвалив Постанову №1487 про новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Згідно з ним, роботодавці, приймаючи людей на роботу, мають перевіряти наявність у них військово-облікового документа.
Згідно з новим порядком про облік, на підприємствах і в організаціях мають вести чотири персональні списки:
- військовозобов’язаних резервістів офіцерського складу;
- військовозобов’язаних резервістів рядового, сержантського та старшинського складу;
- військовозобов’язаних та резервістів жінок;
- призовників (це чоловіки у віці від 16-17 до 27 років, а якщо президент підпише ухвалений парламентом законопроєкт, то - до 25 років, які підлягають призову на строкову службу, але її не проходили).
На кожного працівника, який належить до однієї з перелічених категорій, формують відповідну справу з копіями військово-облікових документів. І щороку до 25 січня ці персональні списки реєструють у службі діловодства підприємства чи організації, візують її у керівника та відповідальної за військовий облік особи.
Проте в цьому документі немає вимоги про передачу даних до 1 грудня про співробітників у ТЦК, хоча ця інформація для військкоматів не засекречена. Адже роботодавці зобов'язані:
- протягом семи днів інформувати ТЦК про зміну облікових даних працівника після прийняття його на роботу чи звільнення;
- протягом п'яти днів повідомляти ТЦК про зміну працівником місця проживання, сімейного стану, рівня освіти, посади, набуття ним групи інвалідності.
А щороку до 1 грудня необхідно подавати в ТЦК списки тих співробітників, які підлягають приписці до призовних дільниць. Отже, до 1 грудня в ТЦК подають дані тих, хто лише набуває статусу призовників, і наступного року їм виповниться 17 років. Зараз йдеться про юнаків 2007 року народження.
Разом з тим, відповідно до листа-роз'яснення МОН, до 20 грудня 2023 року керівники закладів вищої освіти мають поінформувати Генштаб ЗСУ про тих здобувачів освіти, яким подання військово-облікових документів відтермінували, та тих, хто мав подати військово-облікові документи, але цього не зробив. Є велика вірогідність того, що деяким студентам доведеться навчання змінити на військову службу - принаймні, в парламенті готують закон з таким положенням.
Грошові заохочення та поквартирні обходи
Важливо також, що найближчим часом може з’явитися можливість демобілізуватися у військовослужбовців-строковиків, термін служби яких вже закінчився.
"Сьогодні відбулося засідання Ставки Верховного Головнокомандуючого і цьому питанню було приділено велику увагу для того, щоб ми справедливо займалися питанням долучення до нашого війська тих людей, які необхідні нам для обороноздатності країни. Що стосується людей, які проходять строкову службу, то президент попросив і військові погодилися, що найближчим часом ці люди будуть демобілізовані", - сказав секретар РНБО Олексій Данілов а ефірі Українського радіо.
Крім того, під час засідання Ставки 24 листопада президент доручив міністру оборони Рустему Умєрову та головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному підготувати комплексний план мобілізації.
Можна припустити, що до цього плану можуть увійти положення з законопроєкту, над яким нині працюють народні депутати. Вони пропонують, наприклад, скасувати відстрочку від армії для студентів вишів, які уже мають один диплом, але здобувають другу чи третю освіту. Те саме можуть застосувати й до осіб, які опікуються інвалідами ІІІ групи, а самих інвалідів ІІІ групи можуть дозволити мобілізувати - звичайно, на добровільній основі. А коло тих, хто має відстрочку через догляд за людьми з інвалідністю І та ІІ групи, можуть звузити - право на догляд хочуть залишити лише членам сім’ї першого ступеня спорідненості. Тобто, можна буде взяти під опіку своїх батьків, але не тестя чи тітку.
Тим часом Міноборони разом з Мінцифри вже працюють над запуском першого рекрутингового проекту, спрямованого на залучення мотивованих людей до служби в ЗСУ. Про це під час телемарафону заявила заступник міністра оборони Наталія Калмикова. За її словами, місія рекрутингу полягає в тому, щоб мобілізувати в армію мотивованих людей. Рекрутинг дозволить мотивованим чоловікам знати не тільки куди вони підуть служити, а й хто буде їхніми командирами. Можливо, в майбутньому рекрутинг повністю замінить ТЦК, але поки що це нереально.
"Обидва механізми працюватимуть паралельно. Якщо у нас люди почнуть активно долучатися до збройних сил добровільно через рекрутинг, то це в майбутньому може замінити ТЦК, але наразі такої можливості немає", - підсумувала Калмикова.
Тим часом мобілізація триває, лави ЗСУ поповнюють військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 60 років. Але якщо чоловік віком від 18 до 27 років не пройшов строкову службу, його не мають права примусово мобілізувати. Отримати повістку можуть:
- чоловіки віком 18-60 років - на службу за контрактом;
- чоловіки до 60 років, яких знято з військового обліку;
- чоловіки 27-60 років, з досвідом військової служки або без нього;
- чоловіки 18-27 років, які перебувають у запасі чи резерві після строкової служби, навчання у виші або військової кафедри;
- чоловіки 18-60 років, яких знято з військового обліку та які не мають права на відстрочку і не скоїли тяжких злочинів.
Місцева влада намагається на рівні своїх повноважень та можливостей вплинути на хід мобілізації. Наприклад, Одеська міська рада ухвалила рішення про виділення матеріальної допомоги 20 тис. грн кожному, хто стане до лав ЗСУ. Мер Києва Віталій Кличко заявив, що Київрада на найближчому засіданні розгляне питання матеріального заохочення у розмірі 30 тис. грн для кожного киянина, якого буде мобілізовано до Збройних сил з грудня цього року.
А, наприклад, у Запоріжжі вирішили діяти жорстко, і до мобілізаційних заходів долучили КП "Муніципальна варта", яке разом із представниками ТЦК здійснюватиме оповіщення військовозобов'язаних жителів міста.
"У нас повністю працює задіяна "Муніципальна варта". Вона вже пройшла за часом свій досвід роботи на вулиці, тобто охорони громадського порядку, Муніципальна варта включилась в це питання, тому що кращої пропозиції ніж доручити це їй немає", - сказав заступник міського голови Запоріжжя Олександр Власюк у коментарі Суспільному.
В районах міста вже сформовано групи, які здійснюватимуть поквартирний обхід щодня з 07-00 до 09-00 та з 17-00 до 19-00.
Галина Гірак