Що можуть містити 13 та 14-й пакети санкцій проти Росії, чи продовжуватиме Захід політику тиску на країну-агресора.
Після ухвалення Євросоюзом 12-го пакету санкцій, там почали обмірковувати нові пакети та їх вміст. На що ще не накладено заборону та чи буде це зроблено в майбутньому?
Розмови про наступні пакети
Відразу після схвалення 12-го пакету санкцій проти РФ, в ЄС почали обговорювати наступні пакети. Про це вже заговорили єврочиновники.
“Одразу після ухвалення 12-го пакета санкцій, який заборонив ввезення російських алмазів, країни Євросоюзу розпочали підготовку 13-го і 14-го пакетів обмежувальних заходів проти Росії”,- розповів чеський депутат Європарламенту Томас Здеховський.
Своєю чергою у Єврокомісії (ЄК) теж підтвердили, що хочуть продовжити політику економічного тиску на Москву.
“Ми завжди готові прийняти нові санкції проти Росії, хоча ніколи заздалегідь не коментуємо їхнього можливого змісту”, - заявив представник Єврокомісії Деніел Шерідан Феррі.
В Україні теж наполягають на продовженні накладання санкцій на країну-агресора. За словами заступника керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви,Україна передала Єврокомісії пропозиції щодо застосування нових санкцій проти РФ. У списку - секторальні та персональні обмежувальні заходи, які не увійшли до 12-го санкційного пакета ЄС.
Що можуть включати 13 та 14-й пакети
Попри те, що офіційної інформації щодо того, що можуть містити наступні санкційні пакети ще немає, вже з’явились припущення, що це може бути.
Припускається, що до наступних пакетів може увійти те, що не увійшло до попередніх. Так, були сподівання, що 12-й пакет санкцій передбачатиме процедуру використання прибутку від заморожених активів Центробанку РФ для допомоги Україні, але цього не сталося. Також планувалося, що ЄК запропонує ввести податок на прибуток, який приносять заморожені активи російського ЦБ. Як повідомляло агентство Bloomberg, на цьому наполягала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Водночас і це рішення прийнято не було.
Крім того, за інформацією Bloomberg, країни Балтії та Польща, хотіли включити додаткові обмеження щодо скрапленого природного газу та російського IT-сектору, також були країни, які наполягали на санкціях щодо ядерного сектору Росії. Проти цього виступили Словаччина та Угорщина через залежність від РФ в плані постачання цього виду палива. Мало того в середині листопада МЗС Угорщини підписало з “Росатомом” графік будівництва атомної електростанції “Пакш-2”.
Також аналітики очікували побачити в 12-му пакеті посилення обмежень щодо можливостей Росії обходити санкції ЄС через треті країни. Але й ці сподівання не до кінця справдилися. Наразі все ще залишаються країни, які допомагають отримувати Росії доступ до товарів подвійного призначення.
“Одна з проблем, яка обговорюється в Європейському Союзі, - це запобігання обходу санкцій через територію та юрисдикцію Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів та інших держав”, -наголосив голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
За його словами, компанії в третіх країнах так чи інакше причетні до обходу санкцій.
Наразі є сподівання, що все це може бути включено до наступних пакетів.
Противники пакетних обмежень
Водночас час від часу лунають сумніви щодо здатності ЄС продовжувати приймати серйозні обмеження.
“Попри триваючий тиск з боку східноєвропейських яструбів санкцій -, Литви та Польщі, малоймовірно, що інші країни-члени підпишуться на їхні максималістські пропозиції, які охоплюють російський ядерний сектор, скраплений нафтовий газ (ЗВГ), скраплений природний газ (СПГ) і сталь”, - пише видання Euractiv.
Крім того, на жаль, залишається й інша можливість, яка полягає у тому, що Захід відмовиться від політики обмежень цілими пакетами.
“Деякі чиновники ЄС дедалі частіше ставлять запитання, чи має сенс називати майбутні заходи “пакетами” в довгостроковій перспективі, і розглядають можливість переходу до “більш плавного” режиму санкцій”, - пише UA.News.
Лунають і думки про необхідність зосередитися на дотриманні тих санкцій, які вже були введені. Так,спеціальний посланець ЄС Девід О'Салліван, призначений стежити за дотриманням європейських санкцій, визнав, що певний ступінь ухилення від санкцій буде завжди, адже на кону - величезні гроші.
“60% імпорту з Росії та 55% експорту - під санкціями. Очевидно, що дуже важливо забезпечити їхнє ефективне виконання”,- сказав спецпосланець ЄСу коментарі euronews.
Як впливають санкції на Росію
Попри те, що в самому ЄС є певні розчарування щодо дієвості санкцій, більшість єврочиновників вважає, що вони дають результати.
Так, голова європейської дипломатії Жозеп Боррель сказав, що європейські санкції за рік обмежили політичні та економічні можливості Росії. Зокрема, вони спричинили фінансову напругу та відрізали країну від ключових ринків, збільшили витрати на торгівлю та погіршили промисловий потенціал РФ.
Своєю чергою Девід О'Салліван заявив, що запроваджуючи санкції проти агресора, ЄС досяг трьох цілей.
“Перша - позбавити російську армію технологій. Друга - позбавити уряд доходів. І третя - нав'язати військово-промисловому комплексу високу ціну. Я вважаю, що ми досягли успіху”, - резюмував посадовець.
Одним із наслідків санкційної політики є інфляція, що галопує, яка прискорилася наприкінці року, вдаривши по наявних доходах населення.
“Центральний банк вбачає в зростанні цін сукупність чинників, зокрема внутрішній попит, який дедалі більше перевищує здатність країни розширювати виробництво товарів і послуг, швидке зростання кредиту і бюджетних витрат.”, - вважають аналітики Bloomberg.
Попри заяви Москви про повну адаптацію до західних санкцій, навіть високопосадовці РФ визнають наявність проблем.
Так,голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна визнала, що транскордонні платежі залишаються проблемою для багатьох підприємств Росії. За її словами, існують також дуже серйозні проблеми у розвитку довгострокового фінансування.
Побічно наявність проблем у Росії підтвердив й голова Мінфіну РФ Антон Сілуанов.
“Зовсім відмовитися від імпорту ми не можемо, це неможливо. Ми не можемо все самі виробляти такої ж якості, як виробляють наші сусіди чи інші країни”,- заявив він.
Тож наразі дуже важливо аби санкційна політика продовжувалась. Експерт Атлантичної Ради, один з архітекторів санкційного режиму, колишній координатор політики санкцій Державного департаменту США Деніел Фрід каже, що для того, щоб санкції працювали, за ними потрібно “доглядати” – розширювати, посилювати і стежити за тим, щоб від них не ухилялися.
Вікторія Хаджирадєва