Фото: ubr.ua
Через блокаду кордону та відмову від агропродукції з України, наша країна втрачає мільйонні прибутки
Країна-сусідка наполягає на продовженні ембарго на агропродукцію з України. Якою буде відповідь України та ЄС.
В Україні сподівались, що з приходом до влади в Польщі нового уряду заборону на торгівлю агропродукцією буде знято, а блокаду перевізників припинено. Водночас ситуація не поліпшується. В Україні таку поведінку сусідки вже охрестили торговою війною. Як на дії Польщі реагує Єврокомісія та чим може відповісти сама Україна?
Польща хоче безстрокового ембарго
У травні минулого року Польща ввела заборону на ввезення деяких сільгосптоварів з України. Блокада зернових на суші з боку країни-сусідки, дуже нагадує дії Росії, з якою ми ведемо війну і яка перекрила зерновий коридор на морі. Крім того, наслідувати Польщі почали інші наші сусідки. А в листопаді минулого року зернове ембарго посилила блокада польськими перевізниками вантажного руху через кордон з Україною. В нашій країні мали надію на те, що з приходом до влади в Польщі нового проєвропейського уряду Дональда Туска ембарго на торгівлю агропродукцією буде знято, а блокаду перевізників припинено. Замість того у польському уряді заговорили про безстрокове ембарго. В Україні таку поведінку сусідки вже охрестили торговою війною.
Так, новий міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що ембарго на імпорт українських продуктів діятиме безстроково.
“Кордони не відкриватимуть, ембарго на українську продукцію безстрокове - до його скасування. Я підтримую вимоги аграріїв щодо майбутнього сільського господарства, які, однак, повинні бути адаптовані до чинного законодавства в Польщі включно з законодавством ЄС”, - сказав він.
Своєю чергою Міхал Колодзейчак, заступник міністра сільського господарства заявив, що ембарго на сільськогосподарську продукцію з України триватиме до тих пір, поки не будуть розроблені стратегічні програми, які запровадять або ліцензування продукції, яка буде надходити з України до Польщі, або квоти, які це визначатимуть.
“Ми повинні знати, що українське сільське господарство здатне дестабілізувати виробництво продуктів харчування в кожній країні ЄС. Якщо ми хочемо, щоб ЄС виконував мету, для якої він був створений, тобто щоб продукти харчування вироблялися тут у відповідних кількостях і продавалися за справедливою ціною жителям ЄС, ми не можемо дозволити собі відкрити ринок ЄС для продуктів з України, в тому числі для зернових продуктів”, - вважає Колодзейчак.
Все це не лише заяви високопосадовців Польщі. У них вже є план, як досягти бажаного. Так, польський єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський сказав, що вимагатиме запровадження певних обмежень для української сільгосппродукції у наступному рішенні про продовження режиму вільної торгівлі ЄС з Україною. Він заявив, що наполягає на включенні у це рішення певних протекціоністських положень та кількісних обмежень для української агропродукції.
“Це моє велике завдання на 2024 р., подбати, щоб у новому рішенні, якщо воно буде, були впроваджені достатньо сильні захисні положення, щоб у нас знову не було якоїсь кризи, пов’язаної з надмірним постачанням”, – сказав він.
Войцеховський сказав, що наполягатиме на обмеженнях, зокрема для м’яса птиці та цукру з України, тому що імпорт цієї продукції останнім часом дуже зріс.
“Імпорт зростає у такий спосіб, що це загрожує конкурентоздатності європейського бізнесу, у тому числі польського виробництва м’яса птиці і цукру. Тож я кажу про потребу обмежити кількісно імпорт цих двох видів продукції”, – заявив Войцеховський.
Польський єврокомісар вважає, що якщо залишати європейський ринок повністю відкритим для українського імпорту, то це “допомагає Росії закріпити здобутки”.
Політик аргументує свою думку тим, що Росія витіснила Україну з ринків в Азії, змусивши її переорієнтовуватись на європейський ринок, а це створює дестабілізацію у Польщі та інших країнах-сусідках. На його думку, так Москва “виграє двічі”, тому що Росія закріплюється на нових ринках, а у ЄС наростають суперечки через український агроімпорт.
Ситуація на кордоні не поліпшилася
Ситуація на кордоні також катастрофічна. Нещодавно фермери з організації “Ошукане село” відновили акцію протесту та блокаду прикордонного переходу “Медика-Шегині”.
Наразі новий уряд в Польщі відкинув запропоноване рішення про те, щоб заборонити блокувати під’їзні шляхи до кордону з Україною (щонайменше на час війни з РФ), та обрав замість цього шлях переговорів з перевізниками, що блокували кордон, та сприяння їхнього діалогу з українською владою.
Такі дії уряду Туска пояснюються тим, що він намагається залучитися підтримкою фермерів перед місцевими виборами, які відбудуться у квітні. Але навряд чи щось зміниться на краще і надалі, бо потім будуть червневі вибори до Європарламенту, а далі країна готуватиметься до президентських виборів 2025 р. Тож фермери знайшли слабке місце влади та зараз її шантажують, а у політиків не вистачає волі аби це припинити.
Позиція Єврокомісії та відповідь України
Водночас Єврокомісія налаштована на відновлення імпорту з України. Від неї надійшов лист до Польщі із вимогою скасувати безстрокове ембарго на безмитний імпорт деяких сільськогосподарських товарів з України.
“Зростає загроза повернення зернової кризи річної давності. Єврокомісія вимагає від Польщі зняти ембарго на сільськогосподарську продукцію з України, а аграрії хвилюються, чи справді українське зерно буде йти лише транзитом з нового року”, - сказав Секерський.
Крім того, Єврокомісія вже працює над проектом рішення для нового продовження режиму торгівлі з Україною без мит і квот, який запровадили як тимчасовий захід для її підтримки в умовах війни, до 2025 р. Термін дії поточного рішення сплине 5 червня.
Своєю чергою Україна теж може діяти і якщо Польща продовжуватиме торгову війну відповісти дзеркальними мірами. Вже зараз в нашій країні чути заклики про бойкот товарів із Польщі.
І це не дивно, адже через блокаду кордону та відмову від агропродукції з України, наша країна втрачає мільйонні прибутки. Польща намагаючись прибрати Україну з економічної мапи Європи шкодить і політичній євроінтеграції, адже без першого немає і другого.
Вікторія Хаджирадєва