Фото: Getty Images
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган
У розмові телефоном Ердоган та Зеленський поспілкувалися про можливість мирних перемовин та обмін полоненими між країною-агресором РФ та Україною. Наскільки обґрунтовані амбіції Ердогана у цих питаннях зараз?
Нова гучна заявка на лідерство
5 січня президент України Володимир Зеленський мавтелефонну розмову зі своїмтурецьким колегою Реджіпом Таїпом Ердоганом.
"Повернення полонених та всіх тих, проти кого репресії на окупованій території, зокрема в Криму. Дуже важливе посередництво Туреччини, щоб можна було звільнити і кримських татар, і всіх інших - дорослих і дітей, воїнів і цивільних, яких утримують у російській неволі", - окреслив її теми у своєму відеозверненні Зеленський.
За його словами, обговорювалася і робота щодо Формули миру - зокрема нова зустріч на рівні радників, що відбудеться у Давосі у січні. Президент України підкреслив:запросив туди представника Туреччини й отримав позитивну відповідь.
Окрім того Зеленський подякував за підтримку роботи щодо чорноморського експортного коридору (майже півтисячі суден вже вивезли через нього понад 14 мілн тонн вантажівз України) - Ердогану особисто та всій Туреччині загалом.
Водночас Ердоган наголосив на інтенсивних зусиллях Туреччини для припинення кровопролиття та встановлення стійкого миру як в Україні, так і на палестинських землях. Але про які саме зусилля йдеться, не уточнюється, - повідомляє Радіо Свобода.
"Ердоган заявив, що Туреччина готова взяти на себе роль посередника і прийняти мирні переговори для відновлення миру в Україні. Підкресливши важливість перелаштування зернового коридору та його відновлення, Ердоган привернув увагу до дипломатичних переговорів, які він веде з цього приводу, і додав, що необхідно негайно оголосити про припинення вогню і прокласти шлях до миру в Україні", - йдеться у повідомленні пресслужби президента Туреччини.
Чому саудити замість турків
Активізація Ердогана може пояснюватися просто: останнім часом у процесі звільнення українських громадян з російського полону зростає роль Об’єднаних Арабських Еміратів. Журналіст Віталій Портников тверджує, що Путін обрав ОАЕ як посередника через економічні інтереси
"Я думаю, що роль Еміратів абсолютно логічна, з простої причини. Після того, як Ердоган віддав нашому президенту командирів Азову, Росія могла вирішити, що він, як посередник в обмінних процесах, не є для неї цікавий. Разом із цим Путін зараз зацікавлений у співробітництві з Еміратами та Саудівською Аравією - авуари, гроші, власність, ціна на нафту. Абсолютно не випадково Путін вибрав саме Емірати й потім Саудівську Аравію для свого першого візиту за кордони пострадянського простору і Китаю - він же більше ніде не був", - наголосив Портников у коментарі Еспресо.
За його словами, коли ОАЕ зрозуміли, що кремлівець у них зацікавлений, вони зажадали участі Путіна в обміні, аби підвищити свій міжнародний престиж.
"Для президента Аль Нахайяна важливий ще такий момент, бо йому ж потрібно якось балансувати між США та РФ, щоб закривали очі на Заході на його офшори. Є зацікавленість арабів з Еміратів і Саудівської Аравії у власному міжнародному престижі, то він (Путін, - ред.) може їм зробити такий подарунок, якщо вони обіцяють не підвищувати ціну нафту, не збільшувати видобуток нафти, якщо він точно знає, що зможе зробити ще певну кількість мільярдів доларів, перевести економіку на військові рейки і забезпечити соціальну стабільність. Так що йому ті 230 громадян України на тлі ось цих великих розрахунків?", - пояснив журналіст.
Але з цим, до слова, "не все так однозначно": у понеділок, 8 січня, світові ціни на нафту впали більш ніж на 1% - на тлі різкого зниження цін саме Саудівською Аравією як провідним експортером та зростання видобутку ОПЕК. Що може бути результатом таємних перемовин США й саудитів та черговим сигналом для росіян - зупинитися. До речі, ці втішні новини можуть бути результатом тижневого перебування Блінкена з робочим візитом на Близькому Сході.
Але існують і певні "нейтральні" причини того, що відбувається. Портников зауважує, що можливості Туреччини та Швейцарії як нейтральних посередників нині обмежені. Й додає: нам потрібно цим користуватися - бо стосунки РФ та ОАЕ будуть розвиватись і надалі.
"Тобто країн, здатних виступати посередниками між Москвою та Києвом, стає все менше, з розвитком цієї війни їх може просто вже не залишитись, бо всі якось починають визначатися, не багато хто може залишатися у центрі, не обираючи позицію, як багаті країни, як Об'єднані Арабські Емірати, які потрібні всім - і Байдену, і Путіну, і нам. Це велике щастя, що ще якась кількість людей побачила своїх родичів, своїх друзів", - резюмував Портников.
Зерно правди
Ще однією важливою темою перемовин Ердогана з Зеленським було відновлення роботи чорноморського зернового коридору - угоди між РФ, Туреччиною та ООН, із якої свого часу вийшла сама Росія.
Та чи потрібен цей коридор Україні нині? Грубі факти свідчать красномовніше будь-яких експертних думок: наші Сили оборони самотужки відновили роботу цього коридору, бо методично топили російський флот.
"Завдяки Збройним силам України, розроблений механізм руху гуманітарним коридором через Чорне море. І в грудні ми мали один з найкращих показників за увесь період воєнного часу в Україні, тому що експортували 4,8 млн тонн зернових. Це, мабуть, як в один з найкращих місяців, коли працювала "зернова ініціатива", - повідомив в ефірі інформаційного телемарафону заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Водночас продовжують працювати дунайські річкові порти, а також сухопутні маршрути, зокрема, через Словаччину, Румунію, Молдову, - додав Марчук. Так що, схоже, і тут Ердоган трохи спізнився.
При цьому очільник Держдепу США Ентоні Блінкен під час переговорів із президентом Туреччини закликав схвалити вступ Швеції до НАТО.
Здається, Туреччині залишається лише вирішувати більш нагальне питання допуску Швеції у НАТО. 26 грудня комітет у закордонних справах турецького парламенту таки схвалив заявку Швеції, останнє слово тепер - за генеральною асамблеєю Великих національних зборів країни.
А ось що може бути реальною темою бесіди Зеленського з Ердоганом - це, ймовірно, процес визволення Криму, де ЗСУ останнім часом активізували свої атаки. Щоправда, інформацію про такі переговори на публіку точно не винесуть.
Ірина Носальська