Фото: Скриншот відео
У Башкирії жителі протестують проти влади
Невдоволення росіян владою проявляється нині через заворушення у Башкортостані та акції жіночого руху Путь домой. Чи здатні різні види протестів розхитати державу зсередини, та хто до них може доєднатися?
Це не ти, Салават?
19 січня у столиці Башкортостану Уфі тривали акції протесту, котрі спалахнула після винесення вироку громадському активісту, одному з лідерів націоналістичної організації Кук буре Фаїлю Алсинову, засудженому до чотирьох років колонії.
Як повідомляє Telegram-канал Sota, поліція затримує мітингувальників, а ті відбивають затриманих у силовиків. Зокрема, поліціянти намагалися арештувати дівчину, котра носила на спині плакат з написом "Кара халик", але натовпу присутніх вдалося її відвоювати. Натомість силовики затримали іншу людину, передає Главком.
"Кара халик" з тюркського перекладається як "чорний народ" - так звалося населення земель, феодально залежних від Золотої Орди. За використання цієї фрази під час виступу Алсинова й було засуджено до позбавлення волі за статтею про порушення ненависті або ворожнечі.
Нагадаємо, перший багатотисячний мітинг у Башкортостані відбувся 17 січня: люди тоді зібралися навпроти будівлі суду у маленькому містечку Баймак, де й судили Алсинова. Після того, як суддя виніс вирок у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки у колонії загального режиму, почалися сутички мітингувальників із ОМОНом, котрий застосовував кийки та сльозогінний газ.
У відповідь мітингуючі жбурляли у силовиків сніг та шматки льоду. Постраждало кілька десятків людей.
При цьому протестувальники закликали земляків, котрі воюють в Україні, повернутися додому. Про це ж йшлося у відеозвернені однієї з протестувальниць, що нині гуляє Мережею.
"Там живе лояльне населення. Якщо воно вже вийшло на вулицю, то значить, що їх дістали. Терпіти неможливо. В основі цих протестів лежить незадоволення політикою федерального центру упродовж останніх десятиліть. Регіони втомилися від московської надцентралізації. Москва забирає собі "вершки", викачує ресурси, а залишає регіонам екологічні проблеми, малі зарплати, деградовану інфраструктуру", - пояснив у коментарі 24 каналу політтехнолог Аббас Галлямов.
Звісно, башкіри - народ гарячий і нестримний, несправедливість стерпіти їм важко. Варто згадати хоча б їхнього національного героя Салавата Юлаєва, одного з керівників селянського повстання під проводом Омеляна Пугачова. Після поразки повстання та арешту Пугачова Салават Юлаєв продовжував боротьбу проти урядових військ, та протест був придушений. А тепер нащадки Юлаєва безславно гинуть в українських степах замість того, аби відстоювати справедливість на рідній землі.
Але, схоже, не все ще втрачено. Бо, як бачимо, протести все-таки перекинулись з Баймака до Уфи. Попри, до речі, сумний проноз опозиційного журналіста та письменника Олександра Невзорова, котрий щенапередодні,18 січня передбачав їх закінчення.
Разом із тим політтехнолог Олег Постернак вказує, що будь-який великий протест народжується з малих протестних хвиль: політична історія України - тому приклад.
"Коли ми дивимося зараз на такі речі, як в Російській Федерації, то, нагадаю, там існує вже ланцюжок, він формується. Спочатку був Дагестан, по всій Росії є стихійні протести родичів мобілізованих. Тому те, що відбувається в Башкортостані - це взагалі недивно, це природньо, бо в Росії формується певне накопичення соціальних, політичних, економічних суперечностей, в том числі, пов’язаних з війною. Але ж не секрет, що Путін кидає в основному з національних окраїн більшість мобілізованих в м’ясні штурми. Теж не секрет, що з місцевих бюджетів в федеральний бюджет повністю висмоктується величезна кількість ресурсів", - зауважив експерт у коментарі Апострофу.
Проте, продовжив він, при владі у Кремлі перебувають чекісти, котрі мають значні важелі впливу, а також здатні зараз звести будь-які протести нанівець.
"Тому особливих очікувань чи сподівань, на жаль, не повинно бути", - попередив Постернак.
Аби не піти слідом за Пригожиним
Якщо ж моделювати сценарії розповсюдження протестів на інші регіони Росії, то Путін та його оточення робитимуть все можливе, аби перетворити їх на маргінальні поодинокі випадки, не варті жодної уваги, підкреслив Постернак.
При цьому відомий правозахисник і блогер Марк Фейгін нагадує, що масові заходи у РФ заборонені вже дуже давно, формальним приводом для цього стала ще пандемія.
"Звичайно, на підтримку Путіна - скільки хочеш збирайся. А будь-які, конституційні навіть заходи, з порядку дозволених перейшли у стан заборонених. Це бунт стихійний, містечко Баймак, Алсинов - це активіст, еколог, націоналіст, судячи по всьому. Дійсно, обурив людей строк, абсолютно штучно приліплений цьому Алсинову. І що роблять люди? Вони виходять, причому це не очкарики-інтелігенти, вони можуть і цеглиною... Башкири взагалі такі трохи різкуваті", - зауважив він у інтерв’ю Олені Курбановій.
Але проблема в іншому: незважаючи на те, що у невеличкому п’ятнадцятитисячному Баймаку чи то п’ять, чи навіть десять тисяч протестувальників вийшли до будівлі адміністрації, вони не стали вриватись до владної будівлі, не взяли до рук владу, не стали вирішувати проблемні питання, - продовжив Фейгін.
"Ні, вони стоять, приїздить ОМОН, застосовує сльозогінний газ, вони кидають цеглини, і на цьому все закінчується. Приїздить президент Башкорстостану Хабіров (до речі, у минулому співробітник адміністрації президента) та нагло заявляє, що там емісари з-за кордону, котрі за сепаратизм, партизанщину", - змалював він хід подій.
При цьому Фейгін переконаний: у цього протесту не буде продовження. За його словами, причина доволі проста.
"Людей різких багато, але вони не мають політичного розуміння, як себе поводити, не можуть організуватися. Ця політична проблема - дуже велика. Як ви хочете досягти автономії? У якомусь окремому Баймаці ви свою владу не встановите ", - вказав він, закидаючи іншим башкирам відсутність солідарності.
Проте життя одразу внесло свої корективи: як вже було згадано вище, 19 січня протести розгорілися й у столиці Башкортостану Уфі.
Разом із тим Фейгін попереджає, що російська влада, розганяючи протести, засудить організаторів ще на більші строки, ніж отримав сам Алсинов, з котрого все розпочиналося. Але існує вихід.
"Те, що не робиться до кінця, буде покарано ще більше. Потрібно зробити так, аби мета була єдиною, хоч у Баймаку, хоч Москві, хоч у Владівостоці, хоч Дагестані. Люди мають об’єднатися під єдиною політичною вимогою, від котрої всі похідні. Хабіров (президент Башкортостану - ред.) не головна проблема, справа у Путіні, котрий сидить у Кремлі, у системі цієї влади", - підкреслив він.
Ірина Носальська