В країнах Європи масово протестують фермери. Вимог багато, серед основних – зменшення цін на пальне та збільшення підтримки сільського господарства. Проте в переліку є пункти, які стосуються України.
Де вирують протести
В січні 2024 року почались протести аграріїв в Європі. Акції вже відбуваються у Франції, Німеччині, Бельгії, Польщі, Румунії, Литві та Нідерландах. Особливий пік протестів прийшовся на 1 лютого, на час проведення в Брюсселі саміту держав ЄС. В протесті брали участь фермери з Бельгії, Франції, Італії, Іспанії.
За повідомленням поліції, близько 1300 тракторів блокували дороги Брюсселя. Також фермери закидали Європарламент яйцями, запалили біля будівлі багаття та запускали феєрверки.
Хоча фермерська криза офіційно не була включена до порядку денного саміту ЄС, її були вимушені обговорити. Прибувши на саміт, прем'єр-міністр Бельгії, яка головує в Євросоюзі, Александр Де Кроо заявив, що скарги фермерів треба розглянути.
"Вони пропонують продукцію високої якості, ми також повинні переконатися, що вони можуть отримати правильну ціну за високоякісну продукцію, яку вони надають",- сказав він.
Що вимагають фермери
Хоча вимоги аграріїв у різних країнах відрізняються, загалом європейські фермери вже багато років обтяжені боргами, відчувають тиск з боку потужних роздрібних мереж та агрохімічних компаній, страждають від екстремальних погодних умов і зазнають збитків через дешевий іноземний імпорт — і все це залежить від системи субсидій, яка надає перевагу великим гравцям, пояснює Голос Америки.
Видання надає інформацію від аналітиків Politico. Там зазначають, що окрім інших проблем на європейських фермерів впливає війна Росії в Україні. Вона тільки погіршила ситуацію, адже стрибок цін на такі культури, як пшениця, виявився короткочасним, а агресія Росії перевернула торговельні потоки імпорту українського збіжжя з морських шляхів на сухопутні через Європу, спричинивши надлишок пропозиції.
Ціни, які фермери отримують на свою сільськогосподарську продукцію, досягли піка в 2022 році, але відтоді почали знижуватися. За даними Євростату, з третього кварталу 2022 року до того ж періоду 2023 року вони впали в середньому майже на 9 відсотків, але витрати на виробництво також знизилися, зауважує Politico.
Крім того, на фермерів впливають суворі "зелені" закони.
"У нас не тільки проблеми з податками у фермерській індустрії, ми також зіштовхуємося з проблемою захисту довкілля та тварин. Для нас це не питання, ми готові це вирішити. Але від нас вимагається надзвичайно багато, і це велика проблема, з якою ми зіштовхуємося протягом останніх двох років. На жаль, так далі тривати не може", – наводить 5 канал слова фермера Ральфа Хікмана.
Нагадаємо, що в ЄС намагаються впровадити Зелений курс. Європейські фермери та рибалки є ключовими дійовими особами і цій стратегії. Пропозиція Єврокомісії щодо спільної сільськогосподарської політики(САП) на 2021–2027 роки передбачає, що щонайменше 40% загального бюджету САП та щонайменше 30% Фонду морського рибальства будуть спрямовані на кліматичні заходи. Пропонується покращити управління поживними речовинами для покращення якості води та зменшення викидів. Планується значне зменшення використання хімічних пестицидів, а також зменшення використання добрив і антибіотиків.
І це не подобається протестувальникам.
"Ви не можете нав'язувати нам дати, які регулюють те, що ми робимо на наших полях, ви не можете нав'язувати зобов'язання пересаджувати луки, коли у нас більше немає тварин", – заявив Голова Спілки фермерів Франції Арно Руссо.
Втім вимоги фермерів радять не приймати. Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявляє: уряди повинні протистояти закликам до збільшення фінансової підтримки фермерів, які протестують у Європі, заявила.
"Ви бачите, як фермери протестують. На людському рівні я розумію, що вони стикаються з більшими труднощами, і їм непросто виконувати роботу, яку вони виконують.Але якщо такі настрої триватимуть та заженуть уряди в кут, у якому вони опиняться нездатними робити те, що необхідно для (зміцнення) економіки, тоді можуть настати дні, про які доведеться шкодувати", — сказала Георгієва під час пресбрифінгу в офісі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні.
Як у протестах виступає Польща
Польські фермери блокували кордони України ще з кінця 2023-го року. Наразі блокаду знято, але аграрії з сусідньої країни підтримали протести колег по всій Європі. Зокрема, польські фермери також вийшли 24 січня на масштабні мітинги разом із іншими.
Їхня перша і найголовніша вимога – зупинити неконтрольований імпорт агропродукції з України та інших країн поза ЄС.
Як заявив співорганізатор польського страйку Роман Кондрув в коментарі Суспільному, протестують вони не проти України, а проти тих, "хто у Брюсселі" і їхньої політики.
"Протестує Франція, німці, румуни, Словаччина, чехи. Усі протестують проти політики Брюсселя. Цей страйк по всій Польщі - від моря і аж до Татр. Всі протестуємо – від сходу до заходу",- сказав Роман Кондрув.
Експертка Світового Банку Оксана Руженкова у коментарі Фокусу зазначила, що польський мітинг не пов'язаний саме з Україною, адже йдеться про загальну європейську аграрну політику.
"Це спосіб протесту проти європейської аграрної політики, а вона суттєво відрізняється від нашої, української. Вони мають чіткий орієнтир на екологізацію сільського господарства. Їм заборонено використовувати низку пестицидів, тобто певних дієвих речовин, є обмеження по ветеринарним препаратам, викидам у повітря тощо. Тамтешнім фермерам працювати в рази складніше, ніж українським. Звичайно, вони категорично проти "закручування гайок", яке відбувається на європейському ринку, і логічно, що мають "ревнощі" щодо української продукції",– зазначила вона.
За словами експертки, польські громадяни вважають, що українським працівникам жити і працювати легше, тому намагаються просто посісти своє місце під сонцем, домогтися щоб на їхньому ринку не було зайвої конкуренції.
"Коли ми вклинюємося в чужий працюючий ринок, тим паче високомаржинальний і дотаційний для його учасників, то маємо розуміти, що будуть труднощі. Так, європейські фермери бояться України, чиє сільське господарство перевищує в рази агросектори багатьох країн", – зазначила Оксана Руженкова.
Треба вирішувати питання до літа
Bloomberg вирішив розібратися в причинах протестів. Аналітики зазначають, що ініціатива ЄС щодо нових екологічних норм викликала значну негативну реакцію аграріїв минулого року. Відмова з боку фермерів виконувати нові норми призвела до пом’якшення початкових пропозицій з боку виконавчої влади ЄС, в тому числі щодо закону про відновлення природи. Також поразка очікувала план, що передбачав подвійне скорочення використання пестицидів до 2030 року.
Свою чергою, ультраправі партії намагалися використати негативну реакцію фермерів і очікується, що вони досягнуть успіхів на виборах до Європарламенту, які відбудуться в червні.
Євросоюз розпочав стратегічний діалог, який включатиме фермерів, кооперативи, агробізнес, громадянське суспільство та фінансові установи з метою вироблення спільних рішень до літа. Близько 30 представників аграрного сектору та наукових кіл вже приєдналися до запущеної ЄС ініціативи.
Також намагаються покращити ситуацію в окремих країнах. Так, прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь пообіцяв полегшити життя фермерам і краще захистити їх на рівні Франції та ЄС. За його словами, потрібно заборонити імпорт продуктів, які використовують пестициди, заборонені в Європі, і переконавшись, що на етикетках харчових продуктів чітко зазначено, чи імпортуються продукти. За його словами, також очікується додаткова допомога для фермерів.
Уряд Німеччини під тиском протестів частково відмовився від скорочення витрат на соціальні програми та пообіцяв відновити знижку на транспортний податок та поетапно скасовувати субсидії на дизельне паливо.
Поступки європейців фермерам можуть дуже сильно вплинути на Україну. Наприклад, міністр сільського господарства Франції Марк Фесно закликав вжити заходів для запобігання імпорту з України, який дестабілізує ринки ЄС, зокрема, цукру, м’яса птиці та яєць. Це кардинально міняє позицію Парижа, який раніше виступав проти кроків східних країн ЄС щодо обмеження української продукції.
Валерія Шипуля