Фото: pixabay.com (иллюстративное фото)
У Міндовкілля нині працюють над стратегією зі збереження біорізноманіття
Екологи попереджають, що природа - в небезпеці: за останні пів століття зникли до 60% видів хребетних тварин і до понад 80% прісноводних мешканців водойм. З’ясуємо, що спричиняє цю трагічну тенденцію і чи можна їй протистояти.
Справи людських рук
Ніколи раніше темпи зникнення видів не були такими вражаючими.
"Понад 8500 видів, згідно з Червоним списком Міжнародного союзу охорони природи, перебувають під загрозою вимирання або наближаються до цього. За останні 40-50 років кількість хребетних тварин у світі скоротилась на 60%. На 83% скоротилася чисельність популяцій прісноводних видів - риб, тварин і рослин, які живуть в річках, озерах, тощо. Вимирання видів спричинене руйнуванням оселищ (місць компактного проживання - ред.), скороченням або погіршенням кормової бази, інтенсивним розвитком промисловості, зміною клімату, впливом інвазійних видів, браконьєрством тощо", - повідомили в ГО "Дунайсько-Карпатська Програма".
Більшість видів вимерли внаслідок надмірної експлуатації, сільськогосподарської діяльності людини та поширення інвазійних видів. Проникнення чужинців у природні типи оселищ призводить до порушення екосистемних зв’язків, зменшення видового різноманіття й чисельності видів природної флори, локального витіснення, та, зрештою, зникнення популяцій окремих рідкісних представників. Інвазійні види також завдають збитків економіці та можуть негативно впливати на здоров’я людини.
"За останні роки перелік червонокнижних тварин розширюється. І це говорить про те, що наші види зникають, і вони потребують особливої охорони. Це питання буде гостро стояти, особливо в рамках повномасштабного вторгнення РФ, допоки триває обстріл наших територій", - заявив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький на пресконференції в "Інтерфакс-Україна".
Захистити вовка та горобця
Наведемо кілька прикладів зменшення природних популяцій. Українське товариство охорони птахів оголосило 2024-й роком горобця хатнього, чисельність якого щороку помітно скорочується. Напевно, багато українців, особливо в містах, помітили, що на вулицях вже майже не побачиш зграйок цих сірих пташок. Це наслідок цілого комплексу факторів, серед яких зменшення кількості старих будинків під стріхами та шифером, де оселялися ці пташки, адже при сучасних технологіях будівництва немає щілин, все ізольовано - бетон і пластик;"видозміна"смітників, які були кормовою базою пташок (сміття тепер викидають у щільних поліетиленових пакетах, тому пташкам важко дістатися до харчових відходів;зменшення домашніх господарств, де тримають свійську птицю, яку годують зерном;зникнення колгоспних токів та елеваторів, де висипалась на подвір’ях та розсипалась дорогою значна кількість зерна;велика чисельність у містах котів - мисливців за пернатими.
Шкода від зникнення горобців може бути дуже великою.
"В місті Бостоні (США) спорудили пам’ятник горобцю. До 1860 року в Америці горобців не було. Їх завезли з Англії спеціально для боротьби з гусінню. Горобці буквально врятували бостонців від голоду, коли там на полях з’явилася гусінь небаченої досі комахи. Скромні птахи з честю впоралися з покладеною на них місією та так і залишилися жити на новому місці", - зазначив експерт "Дунайсько-Карпатської Програми" орнітолог Андрій Кийко.
На межі зникнення опинилися навіть вовки, через що Міндовкілля та зоозахисники вимагають внести зміни в законодавсто для впровадження Бернської конвенції із захисту біорізноманіття і заборони відловлювання та відстрілювання вовків та інших зникаючих видів.
"У 15 країнах Європи вовк занесений до Червоної книги і повністю захищений. У ще п’ятьох охороняється частково і належить до мисливських видів. І лише в Україні, Росії, Молдові, Білорусі та Північній Македонії його знищують як шкідника", - пояснила президент Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова.
Можемо втратити назавжди
Цілі види знищує війна. Науковці Національного природного парку "Тузлівські лимани", що в Одеській області,фіксують масову загибель дельфінів. Рахуючи тушки мертвих тварин на березі, вчені дійшли висновку, що через активну фазу бойових дій на морі минулого року загинуло близько 50 тисяч особин (хвилі викидають на сушу 5% загиблих тварин).
"Дельфіни у морській екосистемі - вершина харчової піраміди. Вони фактично контролюють усю біорізноманітність. Але останнім десятиліттям помітно зменшується чисельність риби. З різних причин: і через браконьєрство, і через промисел, у тому числі й хамси, яка є основним кормом дельфінів, і через медуз-"вселенців", які пожирають мальків риби та ікру. Дельфінів зараз і так мало: їх приблизно 250 тисяч. І якщо вони будуть хворіти і гинути через війну і через брак корму, то не буде кому контролювати популяції в Чорному морі. В результаті все живе почне вироджуватися. Згодом і саме море стане неживим", - сказав доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку "Тузлівські лимани" Іван Русєв.
Під загрозою зникнення опинилися і зубри, завезені в Україну 1967 року з Біловезької Пущі.
"Стадо зубрів, які оселилися в Національному природному парку "Залісся",понад місяць перебувало під російською окупацією. Їхня домівка разом із навколишніми селами стала ареною бойових дій. Територія "Залісся" зазнала потужних артилерійських і мінометних обстрілів, лісовими дорогами пересувалися військові підрозділи й техніка. Війна вплинула на загальний стан зубрів у природному парку: серед них не залишилося жодного дорослого самця. Якщо найближчим часом не заселити туди хоча б одного бика, то ця субпопуляція приречена на вимирання", - повідомили у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна, запускаючи фандрейзингову кампанію зі збору 400 тисяч грн на відлов і транспортування зубра в лісах Вінницької області.
Руйнівних наслідків для екосистеми завдав і підрив Каховської ГЕС.
"Науковці Інституту гідробіології прогнозують можливе зникнення такого виду риб, як морський судак, який мешкав лише у Дніпро-Бузькому лимані. Останні тридцять років він вважався фактично вимерлим в Україні, але у 2016 році його знайшли саме в цьому лимані. Сьогодні маємо загрозу його знову втратити. Були затоплені десь 70% місць мешкання мишівки Нордмана і десь 50% - сліпака піщаного. Вони охоронялись законом і є ризики їх втратити", - зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець в ефірі телемарафону.
За його словами, у місці, де ріка впадає в море, зменшена солоність води, що загрожує виживанню морських мешканців.
Від війни також постраждали майже 20% об’єктів природно-заповідного фонду.
"На жаль, є такі, які ми можемо втратити назавжди. За попередніми даними, понад 1 млн 200 тис. га природоохоронних територій потребують обстеження та розмінування. Попри війну, об’єкти ПЗФ розвиваються. Власні надходження зросли. Будемо робити все, щоб тримати планку і в прийдешньому 2024 році", - наголосив Стрілець.
Загалом у Міндовкілля нині працюють над стратегією зі збереження біорізноманіття.Йдеться про збереження не лише вовка чи кота дикого, а й взагалі розробки стратегії збереження нашого біорізноманіття для наступних поколінь.
Екологічні громадські організації теж планують зробити свій внесок у збереження екосистеми.
"Для збереження зникаючих видів та з метою запобігання інвазії біоти ми працюємо в таких напрямках: проводимо дослідження, сприяємо відновленню та захисту видів занесених до Червоної книги;надаємо підтримку щодо проведення оцінки впливу на навколишнє середовище щодо видів та оселищ;проводимо дослідження інвазійних видів та методів спрямованих на зменшення їв впливу для захисту особливо цінних оселищ;поширюємо знання щодо охорони видів Червоної книги і збереження середовищ їх існування та впливу інвазійних видів", - зазначили у ГО "Дунайсько-Карпатська Програма".
Галина Гірак