Фото: Міністерство сільського господарства Польщі
В Україні розуміють, що ситуація з експортом нашої аграрної продукції до ЄС лише погіршуватиметься
Україна готує санкції проти поляків через блокаду їх фермерами кордонів. Якими будуть наслідки торгової війни.
Україна через блокаду польськими фермерами кордонів може заборонити ввезення продуктів з сусідньої країни. Такою може бути наша відповідь на протестні акції з боку польських фермерів.
Українські санкції
Українська влада розглядає можливість заборонити імпорт агропродукції з Польщі у відповідь на страйки біля кордону з боку польських фермерів. Про це пише Forbes Ukraine.
“Хотілося б уникнути цього, але ми зараз у найнижчій точці, і якщо так піде і надалі, то це доведеться зробити”, - сказав урядовець на умовах анонімності.
Своєю чергою міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський підтвердив, що керівництво України справді обговорює таку можливість:
“Керівництво країни справді обговорює таку можливість. Ми за конструктив, але, звичайно, будемо готові реагувати. Подивимося, що відбуватиметься”, - сказав він.
За його словами, рішення може бути ухвалене протягом двох тижнів.
“Будемо вести активні переговори з польською стороною, і виходячи з їхньої результативності, прийматимемо рішення”,– додав Сольський.
Зазначається, що Україна поки не вирішила, які саме обмежувальні заходи може запровадити. Може йтися про обмеження або повну заборону на ввезення в Україну польських молочних продуктів і фруктів.
Нагадаємо, польські фермери анонсували повну блокаду українських перевезень із 20 лютого. З цієї дати погрожують заблокувати не лише всі прикордонні автомобільні переходи, а й під'їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій та морських портів. Крім того, з 1 березня свій страйк можуть відновити польські перевізники.
Хто більше програє від торгової війни
Водночас, на думку експертів, від торгової війни Україна втратить більше, ніж Польща.
“Ми втратимо, Україна втратить більше”, – розповіла провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експертка з інфраструктури Ірина Коссе в коментарі OBOZ.UA.
За її словами, коли польські перевізники та фермери перекривають лише автомобільні пункти пропуску, більше страждає український імпорт, ніж експорт.
“Дуже багато імпорту, в основному з високою вартістю, їде фурами. Більшість цих поставок – через польський кордон. Тому страждали одержувачі товарів з Європи, які чекали на ліки, техніку та інші товари”,– пояснила Коссе.
У такій ситуації серед експортерів найбільші втрати зазнавали продавці деревини. Однак якщо перекриють залізницю, постраждають й інші галузі.
В першу чергу страждатиме видобувна галузь.
“Залізницею за кордон вивозиться багато руди, це залізна та марганцева руда”,– пояснила Коссе.
Будуть втрати і для виробництва будівельних матеріалів, які також активно експортуються. Страждатиме і аграрний сектор.
“30-40% обсягу експорту – це зерно, олія та інші продукти агропереробки”,– нагадала експертка.
Вона додала, що загалом завдяки роботі українського морського коридору для аграріїв вже не таки критично відправляти продукцію саме через Польщу. Однак повністю позбавитися впливу блокади вони не зможуть.
“Що більше маршрутів в Україні відкрито і працює, то краще, то менше заторів. Спроможність вивезти з кожного пункту пропуску обмежена. Якщо одні закриваються, то це означає, що всі інші їдуть на відкриті й там, відповідно, теж утворюються затори”– пояснила Коссе.
Своєю чергою високопосадовці намагаються розрахувати цифру можливих збитків для України.
“Якщо кордон не буде деблокований до кінця місяця, бюджет країни втратить 7,7 млрд грн надходжень”, – зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
Перший досвід євроінтеграції
В Україні розуміють, що ситуація з експортом нашої аграрної продукції до ЄС лише погіршуватиметься.
“Упередження щодо української агропродукції лише накопичуються, тож українсько-польський кордон не працюватиме належним чином для аграрної продукції у 2024 р”,- вважаєзаступник міністра економіки України, торговий представник України Тарас Качка.
За його словами, на жаль, ми не можемо гарантувати, що українсько-польський кордон працюватиме належним чином. Блокування веде до повної непередбачуваності проходження кордону. Тому раціональним рішенням для українських експортерів є використання інших кордонів.
Він додав, що можливо через те, що ми покладаємося на солідарність щодо підтримки України, яку висловлюють усі стейкхолдери, це створило надмірні очікування.
“Ми бачимо, що за загальною картинкою накопичилася велика кількість упереджень не лише з боку Польщі, а й фермерів з усього Європейського Союзу. Тому все, що ми можемо робити сьогодні, - переконувати наших партнерів у тому, що ми є партнером, і майбутнє ЄС та України у сільському господарстві - це об'єднання сил та посилення конкурентоспроможності на глобальних ринках”,- зазначає Тарас Качка.
За його словами, якщо ці виклики буде подолано, то Україна з ЄС стане надзвичайно великим гравцем у продовольчій безпеці на глобальних ринках.
“Ми зараз перебуваємо лише на початку цього болісного шляху. Тому зараз наше завдання зберегти доступ на ринок, який ми маємо, і знову пояснювати ЄС, що наші стандарти виробництва відповідають вимогам ЄС, особливо у тваринництві. Те, що ми бачимо зараз, це лише початок проблем, які виникатимуть у процесі переговорів щодо вступу України до ЄС. Це буде надскладна дорога щодо сільського господарства”,- резюмував Тарас Качка.
Своєю чергою голова економічного комітету Дмитро Наталуха назвав те, що зараз відбувається “першим досвідом євроінтеграції”.
“Проблема полягає в тому, що наша інтеграція до Євросоюзу просто тектонічно перепрошиває щонайменше аграрні відносини поміж держав єдиного ринку. Ми справді заходимо з такою аграрною силою, з якою треба дуже сильно постаратися конкурувати. А аграрні сектори таких країн, як Польща і Франція є дотаційними та субсидуються, зараз намагаються розрахувати, чи вистачить їм цих субсидій і дотацій, аби підтримати їх в конкурентному становищі”, - сказав він “Главкому”.
За його словами, нам просто потрібно подорослішати і зрозуміти: кожен захищає в першу чергу свої інтереси. Ніхто нас нікуди не візьме просто тому, що нас шкода. За всіма пунктами європейської інтеграції буде дуже важка і кропітка робота.
Вікторія Хаджирадєва