В мережі пишуть про те, що Росія отримала партію балістичних ракет з Ірану. В ГУР це поки що не підтверджують, як і в США – проте й не спростовують. Небезпека від цих снарядів величезна.
Історія тягнеться довго
Росія шукає ракети у своїх союзників з країн-вигнанців. Наприкінці 2023 року РФ отримала балістичні ракети з Північної Кореї. Це Hwasong-11 (KN-23/24). За даними СБУ, російські війська випустили по Україні понад 20 таких ракет.
"Унаслідок ворожих прильотів загинули щонайменше 24 мирні жителі, ще понад 100 цивільних – отримали тяжкі поранення", – йдеться у повідомленні.
Але набагато раніше Росія просила про балістичні ракети у Ірану. Це питання обговорюється ще з осені 2022 року.
І ось, 21 лютого 2024 року, міжнародне агентство Reuters з посиланням на шість іранських джерел, пише, що Іран надав Росії 400 балістичних ракет класу "земля-земля".
Ідеться про ракети сімейства Fateh-110, зокрема Zolfaghar, які здатні вражати цілі на відстані від 300 до 700 кілометрів. З початку січня вже нібито відбулося щонайменше чотири поставки - Каспійським морем і літаками - а найближчими тижнями очікуються нові партії.
Офіційний представник США повідомив агенції, що там бачили докази активного просування переговорів між Іраном і РФ, але не мають підтверджень того, що постачання вже відбулися.
Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики, сказав, що постачання ракет Fateh-100 і Zolfaghar з Ірану дасть Росії ще більшу перевагу на полі бою.
"Їх можна використовувати для завдання ударів по військових цілях на операційній глибині, а балістичні ракети українській ППО складніше перехопити",— сказав Лі.
Передача ракет стала можливою з 18 жовтня 2023 року. Нагадаємо, з цієї дати, відповідно до резолюції РБ ООН від 20 липня 2015 року, припиняються всі обмеження, накладені на діяльність, пов'язану з балістичними ракетами, та їх постачання до Ірану.
"За продаж цієї зброї не буде жодних санкцій. Це було в рамках Резолюції 2015 року так званої "ядерної угоди". І згідно з цією Резолюцією було передбачено терміни, на які накладаються на Іран обмеження щодо продажу, з початку 2018 року звичайного озброєння, а потім — ракетної зброї. Сьогодні, 18 жовтня, спливає строк дії Резолюції. Іран може продавати тепер ракетну зброю всім, кому він забажає",— пояснював тоді зняття ембарго експерт Центру близькосхідних досліджень AMES, співзасновник Української миротворчої школи Ігор Семиволос.
Чи міг Іран передати росіянам ракети
Представник ГУР Андрій Юсов у коментарі РБК-Україна заявив, що наразі українська розвідка перевіряє дані ЗМІ про те, що Іран передав Росії кілька партій балістичних ракет.
Інші джерела видання назвали передачу Кремлю ракет з Тегерану малоймовірною. І додали, що українські спецслужби ще не фіксували таких випадків.
Аналітики видання DefenseExpress нагадали, що питання передачі балістичних ракет Ірану до РФ вже давно обговорюється, але за все цей час вони так й не потрапили в арсенали ворога.
"Але об'єктивно за це час дуже багато що змінилось. При цьому не у позитивний для цивілізованого світу бік", – підкреслюють аналітики.
Вони зазначають, що КНДР передала аналогічні ракети до РФ попри усі міжнародні механізми протидії у вигляді санкцій та усіляких резолюцій ООН, практична цінність яких виявилась близькою до нуля. З жодними наслідками Пхеньян не зустрівся – і це зелене світло для Тегерану.
"Але в інформації щодо 400 балістичних іранських ракет до РФ ключовим є більше не сама можливість передачі ракет, а саме кількість у вигляді майже півтисячі одиниць. Бо така кількість дійсно більш ніж значна, якщо мова йде про одномоментне постачання",– пишуть вони.
У відповідь на питання, чи може Іран передати саме таку кількість ракет одномоментно, аналітики звертаються до досвіду передачі ракет Fateh-110 Хезболлі. Перші такі ракети Хезболла за даними Ізраїлю отримала від Ірану через Сирію, де вони буди частково локалізовані під назвою M600, у період 2007-2010 роках. Станом на 2020 рік Хезболла мала близько 600 ракет Fateh-110 та M600, а кількість пускових оцінювалась у 28 одиниць.
Таким чином, приходять до висновку експерти, Іран дійсно має доведенні можливості постачання значної кількості балістичних ракет, навіть в умовах ускладненої логістики. Щодо кількості, то наводиться аналітика Пентагона за березень 2022 року. В США оцінили весь арсенал балістичних ракет Ірану у приблизно 3000 одиниць.
"Й наразі більш вірогідним є сценарій, за яким 400 ракет - це загальна кількість замовлених, чи бажаних до отримання у РФ. Тому цілком можливо, що їх постачання буде розтягнуто у часі. Але не виключно й сценарій, за яким Іран ще з 2022 року почав для РФ виробництво ракет на "склад", в очікуванні фінального рішення", – приходять до висновку аналітики.
Крім того, Тегеран зацікавлений в передачі цих ракет, кажуть в Інституті вивчення війни.
"Продаж зброї Іраном Росії є частиною зусиль Ірану отримати дохід для підтримки своєї економіки, що погіршується",– наголосили в ISW.
Раніше ISW підрахував, що Іран може спробувати отримати гроші від Росії в обмін на постачання Москві ракет. Хакерська група Prana Network опублікувала 4 лютого документи, у яких стверджується, що Росія платить Ірану приблизно 4,5 мільярда доларів на рік за імпорт іранських Шахедів.
В чому небезпека від іранських балістичних ракет
За даними з відкритих джерел, ракети Fateh-110 можуть бити по об'єктах на відстані 300 кілометрів, а Zolfaghar – 700 кілометрів. Військовий аналітик Ігаль Левін називає їх "зброєю терору".
"Ракети Zolfaghar – це пів тонни вибухівки приблизно й сотні кілометрів дальності. Є великі питання до точності цих ракет. Так чи інакше це – зброя терору. Особливо якщо точність невисока – тоді це зброя терору у прямому значенні цього слова", – заявив він в коментарі LIGA.net.
Крім того, балістичні ракети важко перехоплювати українській ППО.
"Знаючи про складнощі у відбитті балістичних атак, окупанти прагнутимуть накопичувати ракети, і якщо вони все ж отримають їх від Ірану, для України це становитиме небезпеку",- каже представник ПС Юрій Ігнат.
Утім, як зазначає військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан, для запуску іранських ракет потрібні відповідні пускові установки, яких вже й не так багато.
В коментарі 24 каналу він припустив, що навряд окупанти мають велику кількість пускових установок для Fateh-110 та Zolfaghar. Припустимо, в росіян є максимум 20 таких одиниць. Тому одномоментний запуск навряд можливий.
"Проте це посилить російський парк балістичних ракет",– наголосив Роман Світан.
Про те, що для іноземних ракет російські пускові установки не підходять, каже й військово-політичний оглядач Олександр Коваленко в розмові з OBOZ.UA.
"Навіть якщо ми говоримо про північнокорейські ракети КМ-23, вони відрізняються від 9М723, аналогом і копією яких вони є. Їм потрібна своя пускова установка. А іранські ракети Fateh-110 і Zolfaghar – тим паче. Вони створені за зовсім іншою концепцією. В їхню концепцію входять китайські ракети CSS-8, які фактично є ракетами С-75 радянськими, тобто модифікацією цієї ракети протиповітряної оборони, а також модифікацією оперативно-тактичної ракети ОНА-М. Це досить цікавий мікс технологій",– розповів військово-політичний оглядач.
В своєму TelegramКоваленко зазначає, що іранські ракети Fateh-110 можуть мати ті ж уразливі місця, що і радянські анахронізми, на основі яких вони створені. Навіть попри умовну модернізацію.
Щодо Zolfaghar, зазначає Коваленко, то основною проблемою для української ППО стане те, що ця ракета володіє бойовою частиною масою 579 кг, яка відділяється при заході на ціль. Саме ця "деталь" ускладнює її виявлення, відстеження та знищення. Наприклад, цільнокорпусні ракети ОТРК Іскандер в цьому плані перехоплювати простіше.
Валерія Шипуля