Фото: Getty Images (ілюстративне фото)
України стала найзамінованішою країною світу, випередивши у цьому Сирію та Афганістан
Наприкінці лютого стартувала традиційна Всеукраїнська екологічна акція "Первоцвіт 2024", яка захищає перші весняні квіти від знищення. Для тих, хто зриває їх, продає чи навіть купує, передбачені штрафи.
Вимагатимуть ще й компенсації
Практично всі первоцвіти - проліски, крокуси, білоцвіт, сон-трава, черемша та інші перші весняні квіти - належать до рідкісних видів рослин, багато з яких занесені до Червоної книги України та охороняються законом. Цьогоріч завдяки відносно теплій зимі їх цвітіння розпочалося раніше, ніж в інші роки.
"Відповідно до законодавства України, включаючи закони "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рослинний світ", "Про Червону книгу України", розроблено та затверджено План спільних заходів на 2024 рік. Цей план передбачає створення робочих груп і посилення державного контролю за збереженням рідкісних та червонокнижних видів рослин",- повідомили у Державній екологічній інспекції України.
У Держекоінспекції попередили, що порушення законодавства може мати серйозні наслідки. Згідно зі статтею 881 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незаконне придбання, збут та розповсюдження об'єктів рослинного світу загрожує штраф від 510 до 1 700 грн, а якщо це порушення стосується об'єктів рослинного світу у заповідних територіях чи охороняються міжнародними угодами, штраф становитиме від 1 700 до 3 655 грн.
Крім того, за кожен незаконно зірваний екземпляр червонокнижної рослини передбачена відповідна компенсація за її знищення. Наприклад, за кущик черемші (цибулі ведмежої) доведеться заплатити 62 грн, шафрани (крокуси) та підсніжники обійдуться в суму від 49 до 62 грн, сон-трава - від 37 до 62 грн (залежно від виду).
Щороку - мінус 20 млн кущів
Збирання первоцвітів дуже шкідливе для довкілля тим, що пошкоджує рослини і позбавляє їх можливості утворити насіння. До того ж ушкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки, повністю нівечаться рослини.
"Мета акції - привернути увагу громадськості до проблеми охорони ранньоквітучих лісових рослин, спрямувати зусилля громадян на практичні дії щодо захисту первоцвітів. Адже більшість рідкісних декоративних рослин, що занесені до Червоної книги України, зникають через винищення їх людиною. Відповідно до вимог законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про рослинний світ”, “Про Червону книгу України”, Положення про Державну екологічну інспекцію, доручення Державної екологічної інспекції України “Про посилення заходів щодо збереження ранньоквітучих об’єктів рослинного світу”, передбачена відповідальність за знищення та продаж червонокнижних рослин, адже це порушення законів України та правил торгівлі, відповідальність за яке несе не тільки продавець, а й покупець квітів", - зазначив начальник Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський.
Екологи нагадують, що продаж первоцвітів - це, перш за все, торгівля, яка заохочується виключно попитом. Тому важливим кроком у збереженні рідкісних видів рослин є відмова від їх купівлі. Збираючи та продаючи первоцвіти, ми знищуємо їх, а купуючи - допомагаємо знищувати. Рідкісні весняні квіти краще взагалі не чіпати: вони красиві в природному середовищі.
Щороку, починаючи з середини лютого, коли святкують День Святого Валентина, на території України знищують близько 20 млн первоцвітів, що завдає незворотної шкоди навколишньому середовищу. Адже ці квіти не встигнуть відновити свою чисельність, і згодом взагалі можуть зникнути. Первоцвіти квітнуть лише кілька тижнів. Потім, за досить короткий час, їм потрібно зібрати максимум поживних речовин, дозріти і розсіяти насіння. Але з того насіння можуть зацвісти нові квіти лише через два-три, а то й через п’ять років. За цей час може суттєво погіршитися стан екосистеми. То ж найкращий спосіб зберегти первоцвіти - відмовитися від покупки їх, а відсутність попиту змусить квіткових браконьєрів припинити цей промисел.
Держекоінспекція застерігає, що в Україні в період з кінця лютого до травня буде посилено державний контроль за збереженням рідкісних та червонокнижних рослин. Проводитимуться перевірки місць збору та збуту декоративних рослин, під час перевезення їх на автошляхах. Вже виявлені перші порушники. Наприклад, як повідомили у Державній екологічній інспекції у Вінницької області, спеціалісти відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, на території Вороновицької об'єднаної територіальної громади виявили трьох громадян, які продавали 410 рослин підсніжника білосніжного, занесеного до Червоної книги України. На порушників складено протоколи за ч. 2 статті 88-1 КУпАП, матеріали яких направлено на розгляд до суду.
Заміновані території
Не варто ходити в ліс за квітами ще й тому, що нині це небезпечно, адже 30% території України залишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, що становить більш ніж 174 тисячі квадратних кілометрів.
"З початку повномасштабного вторгнення серед населення в Україні відбулося понад 600 інцидентів, пов’язаних з мінами та вибухонебезпечними залишками війни. Постраждали 898 осіб, з яких 277 загинули і 621 отримали травми", - зазначив на брифінгу речник Державної спецслужби транспорту полковник Віталій Кирилов, повідомив Укрінформ.
За його словами, найбільше інцидентів відбулися на полях - 157 випадків, у подвір’ях - 139, на дорогах - 130, у лісах - 99, в приміщеннях - 58 та на водоймах - 33.
Кирилов закликав українців дотримуватися правил: "Не підходь", "Не чіпай", а в разі виявлення підозрілого предмета - телефонувати на 101 або 102.
"За час повномасштабної війни в Україні міни разом із бомбами та артилерійськими та іншими снарядами, що не розірвалися, забруднили територію України, що співмірна за площею з Уругваєм або американським штатом Флорида. Розмінування може зайняти сотні років", - написала The Washington Post.
Через величезну кількість вибухонебезпечних предметів, залишених російськими загарбниками, України стала найзамінованішою країною світу, випередивши у цьому Сирію та Афганістан. За оцінками GLOBSEC, на розмінування наших територій може знадобитися 757 років.
Галина Гірак