У Мінфіні розповіли про стан бюджету та поділились планами, як вирішувати проблему. Як поповнити бюджет.
Вже зараз в Україні відчутний дефіцит коштів через недостатню допомогу від західних партнерів. Проте влада знаходить ресурси, для покриття всіх нагальних потреб. Які є плани на майбутнє?
Дефіцит вже відчутний, але є вихід
За словами міністра фінансів України Сергія Марченко вже зараз в Україні відчутний дефіцит коштів через недостатню допомогу від західних партнерів. Проте влада знаходить ресурси, для покриття всіх нагальних потреб.
“Ми бачимо вже чіткі розрахунки на європейську допомогу. Перші 4,5 млрд євро будуть отримані в березні, також ми зробили все необхідне, щоб отримати допомогу від Світового банку – 1,5 млрд дол. США. Ці кошти дозволять нам перекрити потреби. Ми розраховуємо, що перше півріччя зможемо забезпечити за рахунок цих джерел” – повідомив він.
Також міністр запевнив, що це хоч і критично, але будуть прийматись рішення, які б виправили ситуацію.
Через затримку із зовнішнім фінансуванням іноді складається враження, що обвалилися і наші власні бюджетні надходження. Водночас, це не зовсім так. Якщо ухвалений до повномасштабного вторгнення бюджет на 2022 р. передбачав дохід в 1,32 трлн грн, то минулого року цей показник зріс до 1,42 трлн грн. В бюджеті на поточний рік очікується дохід майже 1,77 трлн грн, тобто приблизно на 450 млрд, або на 34% більше, ніж до повномасштабного вторгнення.
Оптимістичні прогнози ґрунтуються на суттєвому зростанні доходів від податку на доходи фізичних осіб, що відбудеться завдяки підвищенню мінімальної та середньої зарплат. Також передбачається, що зростуть надходження від податку на прибуток підприємств та акцизів - допоможуть подорожчання цигарок та, ймовірно, пального.
Також варто відзначити законодавчі зміни, якими доходи від ПДФО військовослужбовців переводяться із місцевих бюджетів до державного, - завдяки цьому планується залучити майже 94 млрд грн.
Чи буде влада урізати соціалку?
В Україні є побоювання того, що через недостатність допомоги від західних партнерів, можуть бути затримки з виплатою пенсій, заробітних плат для працівників у державній сфері та соціальних виплат.
Ці побоювання не зовсім безпідставні. Так, у Верховній Раді час від час лунають пропозиції суттєво скоротити соціальні видатки в Україні. Там навіть зареєстрована така ініціатива. Її автори вважають, що така розгалужена система соціального захисту була актуальною в СРСР. А зараз Україні треба позбуватись непотрібного “радянського спадку”, адже тепер зовсім інші часи та реалії. Отже у Раді пропонують скорочувати соціальні виплати.
“Чимало українців потребують допомоги з боку держави. Особливо гострою є така потреба у надскладний воєнний час. Проте наразі вітчизняна економіка залежить від фінансування з боку міжнародних партнерів. Отже, щоби зменшити таку залежність, Україна повинна скорочувати соціальні виплати”, - сказав голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха в інтерв'ю виданню Укрінформ.
За його словами, це радянський спадок. Він закарбувався у Конституції, на жаль, де чорним по білому написано, що Україна – це соціальна держава, і купа соціальних гарантій. Перше, що нам розкажуть з вами, – що ми діємо неконституційно, забираючи соціальні права громадян.
Водночас нардеп зауважив, що все ж на деякому рівні соціальну підтримку держава має зберегти. Проте вона має бути суттєво нижчою, ніж наразі.
“І, мені здається, в умовах і дефіциту бюджету, і зниження допомоги ми, напевно, будемо переглядати це. Тобто має бути створена інша, більш збалансована система, яка враховує нові реалії, а не реалії 80–90-х років”, – каже парламентар.
Водночас у Мінсоцполітики, запевняють, що соціальні виплати – перша необхідність, яку все ж будуть заповнювати незалежно від надходжень допомоги. У цьому році при ухваленні бюджету рекордну кількість становили саме гроші від партнерів. І більша частина коштів у бюджеті передбачена для оборони та соціальної сфери. Тому, не дивлячись на дефіцит коштів, виплати пенсій та державні заробітні плати будуть видаватись у визначені строки.
Своєю чергою економічний радник президента Олег Устенко
заявив, що соціальні виплати будуть, навіть якщо ситуація з допомогою від США буде критичною.
“Якщо ситуація буде критичною, то соціальні виплати будуть продовжуватися”,- зазначив Устенко в ефірі національного телемарафону “Єдині новини”.
Економити держава буде на іншому. За словами Устенко, мова йде про все, що стосується несоціального характеру, програм, скажімо інвестиційних, програм, які закладені в кошторис нашого державного бюджету на цей рік. Їх доведеться, навіть не дивлячись на графіки, які розроблені, пересувати на той період часу, коли буде отримана додаткова підтримка з боку Сполучених Штатів Америки. Тобто вони будуть знаходитися на паузі або будуть виконуватися, коли буде зрозуміло, що розрахунки по них будуть. Тобто лише після того, як будуть надходити додаткові кошти в країну.
Після вступу України до ЄС наша економіка виросте
Попри складну економічну ситуацію зараз в України є непогані прогнози на майбутнє.
Так, є прогноз, згідно з яким після вступу України в ЄС українська економіка збільшиться на 7%, а ВВП на одну людину становитиме 15 500 дол. протягом десятиліття після вступу країни до ЄС за сценарієм швидкої реалізації всіх необхідних реформ. Про це повідомляє прес-служба НБУ.
“За сценарієм часткового проведення реформ економіка може зростати приблизно на 4% протягом 10 років, а ВВП на одну людину у 2033 р. перевищить 10 тис. дол.”, - кажуть у регулятора.
Під час розрахунку показників НБУ враховував досвід країн, що пройшли євроінтеграційний шлях.
Так, у країнах Центрально-Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 р., рівні продуктивності праці та ВВП на одну людину у 2003 р. були в середньому майже на 10% вищими, ніж якби вони не мали можливості вступу.
“Вже сама перспектива членства в ЄС та відповідні умови стимулюватимуть економічне зростання країни ще до офіційного вступу, а процес інтеграції - зовнішню торгівлю та залучення інвестицій, що посилить інституційну спроможність країни”,- вважають у НБУ.
Це, своєю чергою, сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу, зменшенню корупції, поглибленню ринкової конкуренції.
Вікторія Хаджирадєва