Як Україна планує закрити дірку в бюджеті

У нашої країни є сподівання на зовнішню підтримку, водночас вона розраховує і на внутрішні ресурси.

В Україні є дефіцит коштів, проте є пропозиції щодо того, як можна залатати дірку в бюджеті. Мова не лише про сподівання на підтримку західних союзників, але й про внутрішні ресурси.

Сподівання на допомогу союзників

В Україні відчутний дефіцит коштів через недостатню допомогу від західних партнерів. Проте є сподівання, що ситуація поліпшиться.

“Ми бачимо вже чіткі розрахунки на європейську допомогу. Перші 4,5 млрд євро будуть отримані в березні, також ми зробили все необхідне, щоб отримати допомогу від Світового банку – 1,5 млрд дол. США. Ці кошти дозволять нам перекрити потреби. Ми розраховуємо, що перше півріччя зможемо забезпечити за рахунок цих джерел” – повідомив міністр фінансів України Сергія Марченко.

Міністр запевнив, що це хоч і критично, але будуть прийматись рішення, які б виправили ситуацію.

Поточного року наша країна планує запозичити у міжнародних партнерів загалом 1,77 трлн грн. Позичати будемо у міжнародних фінансових організацій та окремих країн за середньозваженою ставкою в 5,5%. Рівень залежності України від міжнародних партнерів демонструють такі показники: цього року держава планує їхнім коштом профінансувати 47,4% усіх видатків держбюджету, а інші 52,6%, які цілком спрямовані на оборону країни від агресора, – власним коштом.

Нагадаємо, згідно з ухваленим на цей рік бюджетом, загальний обсяг видатків у ньому складає 3,3 млрд грн, а власні доходи – лише 1,77 трлн грн. Саме це змушує уряд запозичувати гроші в іноземних партнерів.

Щоб закрити діру і виконати соціальні зобов’язання перед громадянами, державі вкрай важливо, залучати міжнародну фінансову допомогу.

Для цього Україна потребує підтримки на 41 млрд дол. напряму до державного бюджету.

“Всю соціалку фінансують наші міжнародні партнери. Буде 41 млрд дол. – профінансуємо. Не буде, то нас чекає секвестр. Тому я сподіваюся, що ми не прогавимо той час, коли нам треба отримати гроші від партнерів”, – вважає перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Розрахунки на власні сили

Запозичувати держава збирається і в всередині країни. При цьому через внутрішні запозичення в Мінфіні планують за середньозваженою ставкою в 19% річних залучити до бюджету 421,6 млрд грн (це на 16,5% більше, ніж 2023-го).

Крім того, уряд планує із місцевих бюджетів залучити 93,7 млрд грн ПДФО.

“Крок абсолютно вимушений і буде болючим, особливо для тих місцевих, які не зможуть фінансувати свої видатки у потрібному обсязі”, - сказала Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету.

Є плани збільшення доходу держбюджету на 44,2 млрд грн за рахунок підвищення військового збору та акцизів

“Мобілізація додаткових доходів державного бюджету України на 2024 р. передбачає заходи зі збільшення надходжень від військових, акцизних зборів і запровадження щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємствами, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним”, - повідомили у Міністерстві фінансів.

Там кажуть, що пропозиції включають мінімальні підвищення ставок (переважно на рівень від 0,1% до 1,5%).

У відомстві також нагадали, що в грудні минулого року представники влади України та експерти МВФ сформували робочу групу для напрацювання пропозицій щодо короткострокових заходів із підвищення доходів у 2024 р. Ці заходи забезпечать додаткові надходження поточного року щонайменше 0,5% ВВП, або 44,2 млрд грн.

У Мінфіні уточнюють, що зміни у сплаті військового збору стосуватимуться юридичних осіб - платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку третьої та четвертої груп, а також фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку першої, другої, третьої та четвертої груп.

Своєю чергою, додатковий військовий збір, торкнеться покупців банківських металів у банків і легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірними виробами із золота, платини й дорогоцінного каміння, а також операторів стільникового зв'язку, що надають будь-які послуги мобільного зв'язку.

“Пропозиції також передбачають приведення акцизного податку на пальне у відповідність до мінімальних стандартів ЄС, запровадження акцизного податку на води, включно з мінеральними й газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин, і розширення переліку підакцизних товарів за рахунок оподаткування акцизним податком рослин роду коноплі”, - додали у Мінфіні.

У міністерстві очікують, що до кінця першого кварталу поточного року відповідні законопроєкти буде подано на розгляд Кабміну і їх розгляне Верховна Рада.

Також відбулось підвищення податку на прибутки банків.

“Вони отримали дійсно досить високий для воєнного часу прибуток і зараз цей прибуток буде оподатковуватися по підвищеній ставці для того, щоб Україна могла профінансувати грошове забезпечення військових, закупівлю необхідного одягу, боєприпасів і так далі”,– сказала Марія Репко заступниця директора Центру економічної стратегії Радіо Свобода Україна.

Нагадаємо, наприкінці листопада минулого року Верховна Рада проголосувала в другому читанні законопроєкт, який встановлює особливості оподаткування банків в Україні. Ключові зміни стосуються ставки податку на прибуток для банків. Її вирішили підвищити зі стандартних 18% до 25%. Відповідна норма набула чинності з 1 січня 2024 р.

В цілому, наразі оптимістичні прогнози щодо виконання бюджету 2024 р. ґрунтуються на зростанні доходів від податку на доходи фізичних осіб, що відбудеться завдяки підвищенню мінімальної та середньої зарплат. Також передбачається, що зростуть надходження від податку на прибуток підприємств та акцизів - допоможуть подорожчання цигарок та, ймовірно, пального.

Також варто відзначити законодавчі зміни, якими доходи від ПДФО військовослужбовців переводяться із місцевих бюджетів до державного, - завдяки цьому планується залучити майже 94 млрд грн.

Вікторія Хаджирадєва