Фото: Національний банк України
За результатами поточного року інфляція буде у межах 8-12%
Якого рівня досягне інфляція поточного року та якою вона буде у наступні два роки. Які фактори впливають на неї?
За підсумками цього року інфляція в Україні дещо зросте. Проте у наступні два роки вона буде знижуватись. Такий прогноз надали в НБУ. На чому він грунтується та що впливає на рівень інфляції?
Інфляція поточного року прискориться
За інформацією інфляційного звіту НБУ за січень, за підсумками цього року інфляція в Україні дещо зросте та становитиме 8,6%.
“Інфляція перебуватиме в межах цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у найближчі місяці. Із середини року вона дещо пришвидшиться через вичерпання ефектів високих минулорічних врожаїв. Додатково на ціни тиснутиме подальше відновлення споживчого попиту, а також перенесення витрат бізнесу на споживчі ціни, зокрема через усе ще високі безпекові ризики та підвищення зарплат. Однак інфляція залишатиметься помірною, зокрема завдяки заходам НБУ із забезпечення курсової стійкості та привабливості гривневих активів. Очікується, що вона становитиме 8.6% наприкінці року”, - йдеться в прогнозі регулятора.
Війна триває. Основним припущенням прогнозу НБУ, як і раніше, є відчутне зниження високих безпекових ризиків із 2025 р. Однак ризики триваліших масштабних бойових дій посилилися порівняно з попереднім прогнозом. Довше збереження високих безпекових ризиків негативно впливатиме на ділові та споживчі настрої, курсові та інфляційні очікування. Це також посилюватиме тиск на державні фінанси та поглиблюватиме проблеми на ринку праці. За такого сценарію потенціал економічного зростання буде меншим, а інфляційний тиск – вищим, ніж очікується зараз.
Крім того, значними є ризики систематичних збоїв у ритмічності надходження міжнародної допомоги та суттєвішого зниження її обсягів порівняно з базовим сценарієм. Актуальними залишаються й такі ризики: виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури, які обмежуватимуть експорт;
подальше часткове блокування кордонів з окремими країнами ЄС для вантажних перевезень, що обмежуватиме імпорт та здорожчуватиме експорт; поглиблення негативних міграційних тенденцій.
Наступні роки ситуація покращиться
Проте надалі, у 2025-2026 рр. очікується розворот інфляції у бік зниження.
“У 2025 р. інфляція повернеться до цільового діапазону, сповільнившись до 5.8% на кінець року, а у 2026 р. – до цілі 5%. Цьому сприятиме насамперед зниження безпекових ризиків, що припускається в прогнозі. Це забезпечить загальне поліпшення очікувань, а також дасть змогу налагодити логістику та виробничі процеси. Вагомими чинниками зниження цінового тиску залишатимуться й заходи процентної та валютної політики НБУ”, - прогнозують в НБУ.
Збереження позитивних тенденцій забезпечить більші обсяги експорту, а подальше підвищення ефективності заходів валютного нагляду – своєчасне надходження валютного виторгу. Зі свого боку, це сприятиме швидшому економічному відновленню, посилюватиме спроможність НБУ підтримувати
курсову стійкість та дасть змогу пришвидшити процес пом'якшення валютних обмежень. Значний стимул економічному відновленню може надати реалізація масштабних проєктів відбудови України. Крім того, упродовж останніх місяців західні партнери активізували розгляд питань, пов’язаних з передачею Україні заморожених російських активів. Їх стягнення на користь України дасть змогу суттєво поліпшити ключові макроекономічні показники.
Експертна думка
Про те, чи варто українцям переживати через інфляцію, в ефірі національного телемарафону розповів економіст, радник президента України з економічних питань Олег Устенко.
“Я думаю, все, що стосується інфляції, то такого рівня дефіцит, який є в Україні (а це приблизно близько 30% нашого валового внутрішнього продукту) – ти не можеш його перекривати просто коштом друку коштів. І це розуміють і в НБУ, і НБУ ніколи б на це не пішов... Я впевнений з високою долею вірогідності, що цей механізм не буде застосовано в Україні... Це неможливо і плюс все ж таки в нас залишаються наші союзники і партнери, які багато разів заявляли з приводу підтримки по всім напрямкам, в тому числі по фінансовим. Так, це нервова така ситуація, але впевнений, що вона буде тим чи іншим чином вирішена”, - зауважив експерт.
Своєю чергою, експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, щочим слабшою буде гривня, тим дорожче буде курс, а відповідно - ціна на товари.
“Якщо курс падатиме, то автоматично ростимуть ціни на ті товари, які завозяться по імпорту. У нас від'ємне сальдо торговельного балансу 34 млрд дол. Тобто ми на 34 млрд дол. більше завезли товарів, ніж продали”,- пояснив він в інтерв'ю TrueUA.
За словами економіста, на сьогодні в Україні товари довгострокового використання не виробляються.
“Ви бачили українські холодильники чи автомобілі у продажу, або ж комп'ютерну техніку? Все це імпорт. Ми себе забезпечуємо хіба що харчовими продуктами, але лише на 90%”, - акцентував Пендзин.
Експерт пояснив, що все це має безпосереднє відношення до валютного курсу. За його словами, чим слабшою буде гривня, тим дорожче буде курс, а відповідно - ціна на товари.
“Тому інфляція також напряму залежить від макроекономічної допомоги”,- зазначив економіст.
Своєю чергою президент Асоціації українських банків Андрій Дубас очікує, що за результатами поточного року інфляція буде у межах 8-12%.
“Скоріш за все очікування будуть у межах 8-12% за результатами 2024 р. Бо є багато факторів невизначеності, тобто буде у нас продовжуватися підтримка чи ні, потрібна буде додаткова емісія коштів чи ні, завершиться війна і чи повернуться наші люди, а це потужний капітал. Але ми відчуваємо, що економіка може пожвавитися. Останні 3-4 місяці ми починаємо бачити тренд росту кредитування, а це також матиме свої впливи на інфляцію”, - сказав він в ефірі “Еспресо”.
Вікторія Хаджирадєва