Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua
Парламентарі хочуть дозволити призивати осіб і похилого віку, але за деяких умов
Доки народні депутати працюють над оновленим законом про мобілізацію, деякі з його резонансних положень уже активно обговорює суспільство. Одна з таких норм - взяття на військовий облік певних категорій пенсіонерів.
Депутатська статистика
В ході підготовки законопроєкту про мобілізацію до другого читання в нього пропонують внести тисячі правок. Є й такі, що стосуються певних категорій пенсіонерів, котрі вийшли на заслужений відпочинок за вислугою років.
"Група народних депутатів (поправка 4047), серед яких Олександра Устінова, Давид Арахамія, Соломія Бобровська та інші, пропонують підпункт 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві положення законопроєкту доповнити нормами про те, що звільнені зі служби громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років, в тому числі й у зв’язку із виходом на пенсію, поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, Державної податкової служби та Державної митної служби, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону стати на військовий облік військовозобов’язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання", - повідомляє Судово-юридична газета.
У той же час нардеп Арахамія окремо пропонує не поширювати цю норму на працівників НАБУ та Державного бюро розслідувань.
Про яку кількість додаткових сил може йтися, принаймні, коли йдеться про військових пенсіонерів? Як зазначила народний депутат, голова Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, нині лише 21 тисяча їх із 177 тисяч проходять службу в ЗСУ.
Загалом в Україні налічується 367 644 військових пенсіонерів. З них молодші за 60 років - 177 181. Із цієї кількості 156 тисяч - не перебувають на військовій службі чи взагалі не працюють.
Серед тих, хто не служить та не працює:
- молодших 45 років - 3 753 військових пенсіонера;
- 46-50 років - 35 443;
- 51-55 - 57 744;
- 56-60 - 58 951.
"Вікова" проблема
Згідно з законодавством, військові мають право вийти на заслужений відпочинок після 25 календарних років служби. Вони отримують пенсію у розмірі 50% від грошового забезпечення на момент звільнення. Якщо людина не хоче за вислугою років йти на пенсію, може продовжувати службу до граничного пенсійного віку: для полковника - 60 років, генерала - 65, генерал-полковника - 70. Про це розповів полковник запасу ЗСУ Олег Жданов у коментарі Фокусу.
З кожним роком служби після 25 років вислуги до пенсії додають 3% від грошового утримання. Для тих, хто прослужив 30 років, військова пенсія складає 65% від зарплати.
У середньому в 43 роки військові, які починають шлях із курсантської лави, вже виходять на пенсію. Після цього вони можуть працювати у будь-якому іншому місці. Однак не всі йдуть на це через проблеми зі здоров’ям.
Загалом усі військові пенсіонери стоять на обліку та підлягають мобілізації. Однак призвати їх на службу під час війни можна лише за їхньою військово-обліковою спеціальністю та лише на конкретну посаду, згідно з військовим рангом.
"Якщо військовий у запасі - його не мобілізують, поки немає місця за його військово-обліковою спеціальністю. За винятком добровольців, які за бажанням можуть погодитися на будь-яку посаду. У тому числі й нижчою за їх звання",- пояснює Жданов.
Щодо статистики, наведеної народним депутатом Третьяковою стосовно того, що в країні налічується 156 тисяч військових пенсіонерів, частина з яких не працює взагалі, а інша працевлаштована не на військовій службі, експерт вважає, що перш за все необхідно з’ясувати, скільки з тих людей придатні до служби.
Жданов також додає, що нині ЗСУ вже зіткнулися з "віковою" проблемою, коли половина особового складу - чоловіки 50 років, а середній вік бійців - понад 30-40 років.
"Суспільство лякають цифрою 156 тисяч військових пенсіонерів, які не служать і не працюють, а скільки з них працездатних? Люди в такому віці, військові пенсіонери часто вже не можуть похвалитися здоров'ям, і навіть сторожем не можуть піти працювати, живуть на пенсію",- підсумовує Жданов.
Якщо новий закон про мобілізацію ухвалять, і в ньому дійсно буде норма про необхідність пенсіонерам силових відомств ставати на облік в ТЦК, то відвідання "військкоматів" не обов’язково обернеться для них мобілізацією. Адже проходження ВЛК, які виявляють серйозні проблеми зі здоров’ям, ніхто не відмінив.
Економічне бронювання
Крім роботи над законопроєктом про мобілізацію, парламентарі планують до кінця березня зареєструвати ще й проєкт закону про економічне бронювання. Нині обговорюються два варіанти того, як військовозобов’язані можуть бути звільнені від мобілізації на "комерційних засадах".
"Одна модель - це, власне, модель, яка народилася в Офісі президента, про 35 тисяч. І друга модель - це та, над якою ми працюємо з командою. Це модель про сплату додаткового військового збору за кожну заброньовану особу, незалежно від її посади, заробітної плати чи якихось інших критеріїв",- сказав народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха у коментарі Суспільному.
За його словами, ці дві базові моделі відрізняються між собою тим, що перша модель, із рівнем зарплати від 35 тис. грн, не розповсюджується на фізосіб-підприємців. Крім того, частина коштів за цією моделлю, десь щонайменше третина, йтиме до місцевих бюджетів, а не безпосередньо на ЗСУ. Та й така мінімальна зарплата, 35 тис. грн, з якої можна буде забронюватися, буде вищою, ніж мінімальна зарплата у війську - там вона становить трохи більш 20 тис. грн. То ж таку ініціативу українці можуть сприйняти неоднозначно.
"І всі ці закиди, які ми час від часу чуємо від опонентів мобілізації, про те, що мало того, що забрали до війська, ще й дали таку зарплату, яка не дозволяє прогодувати родину, будуть підсилювати їхні аргументи, нам би цього дуже не хотілося. З іншого боку, є позитивний аспект, ця модель "вибілює" заробітні плати, які платять у конвертах. Може бути й таке, що дуже багато цих зарплат з конвертів перейдуть в білу зарплату, щоб забронювати співробітників",- сказав Наталуха.
Інша модель, яку пропонують депутати, передбачає саме збільшеного військового збору, тому кошти підуть виключно на ЗСУ, а не на місцеві бюджети чи якісь фонди. Вона також пропонує можливість бронювання фізичних осіб-підприємців.
"І третє, у нас немає критерію щодо мінімальних зарплатах, посад, що напевно дозволяє говорити про те, що ми не створюємо цього дисбалансу, тобто формально, якщо ти не воюєш і тебе забронювали за 20 тис. гривень, то можна абсолютно адекватно сказати, що ти платиш 20 тис. гривень за когось, хто воює",- сказав депутат.
У той же час спікер парламенту Руслан Стефанчук скептично висловився стосовно економічного бронювання.
"Свого часу, в 12-му чи 13-му столітті в Англії існував такий податок на боягузтво, коли платили гроші, щоб не йти в лицарі. І цей податок продовжувався в багатьох країнах. Я не знаю історично країну, де це спрацювало. Це моє бачення",- сказавочільник Верховної Ради.
Утім, він погодився з оцінкою прем'єра Дениса Шмигаля, що на одного військового, який захищає Україну, має бути вісім осіб, котрі економічно забезпечать його утримання. Глава Кабміну також заявляв, що насамперед мають бути заброньовані люди, які забезпечують життєдіяльність країни - працівники критичної інфраструктури.
Галина Гірак