У країні-агресорці Росії завершилися так звані "президентські вибори", результат їх - очікуваний. Що сприятиме чи завадить визнанню Путіна легітимним президентом недоімперії на наступні шість років?
Очевидно-неймовірний підсумок
У РФ оприлюднили попередні результати "виборів". У тамтешньому ЦВК заявили, що опрацювали 100 відсотків виборчих протоколів, Путін нібито отримав 87,28% голосів.
Усі інші "кандидати" теж посіли заздалегідь визначені місця: на другому місці йде "опозиційний" кандидат від КПРФ Микола Харитонов (4,31%), на третьому - представник партії Нові люди Владислав Даванков (3,85%), котрого висунули, вочевидь, як замінник безнадійних Бориса Надєждіна та Катерини Дунцової,знятих з перегонів. На четвертому місці Леонід Слуцький від ЛДПР (3,2%) на прізвисько "зайчутка", отримане за домагання до думських журналісток. Ось такий собі паноптикум.
Загальна федеральна явка нібито склала 74,22%, а явка серед військовослужбовців окупаційної російської армії - 99,8% (за інформацією українського ГУР, росіяни збирали голоси за Путіна серед загиблих та полонених).
Водночас Путін програв вибори на деяких дільницях у європейських містах. Як пише видання Meduza, Даванков набрав більше половини голосів у Варшаві, Празі та Гаазі (51,01%, 59,89% і 56,88% відповідно). Зокрема отримав перемогу у Вільнюсі й в Хайфі (39,22% проти 29,74% Путіна, а також 40,82% проти 33,93% Путіна), к і в Єревані.
Антипутінські настрої російські релоканти, як і опозиційно налаштовані громадяни всередині самої РФ, висловлювали у рамках акції Полудень проти Путіна. Подекуди до виборчих дільниць у цей час вишикувалися величезні черги, у тому числі й за кордоном.
Але на окупованих Росією українських територіях все відбувалося набагато жорсткіше: місцеві мешканці мусили брати участь у цих "виборах" під дулами автоматів загарбників - чому є численні відеодокази у Мережі. Дострокове "волевиявлення" там стартувало ще наприкінці лютого.
"Я у першу чергу хочу сказати "дякую" Заходу за те, що він об’єднав. У більшій мірі зрозуміли, як нам нині важливо бути разом. Чим більше на нас тиснуть, тим більше ми опираємося", - зауважила голова російського Центрвиборчкому Ела Памфілова - уповноважена Кремлем, на думку багатьох політологів, аби "намалювати" Путіну сакральний результат у 85-87% і задоволена такою "активністю".
Хто і чому допоміг диктатору
Тож підсумки російських виборів очікувані: як влучно зауважив відомий письменник, журналіст та блогер Олександр Невзров, "кого ще могло обрати пекло, окрім диявола"?
Однак певні події всередині цього процесу все-таки дивують. Серед них - акція російської опозиції Полудень проти Путіна: людям, котрі виступають проти диктатора, потрібно було прийти у день "виборів" на дільниці одночасно - опівдні. Їм пропонувалося голосувати проти нього або за будь-якого з трьох інших кандидатів, щоб зіпсувати бюлетень.
Та на думку Невзорова ця акція є "маніловщиною" у найгіршому варіанті.
"Треба розуміти, що ті протестуючі, котрі знову сьогодні "помиготіли ліхтариками", нічого не змінили у кремлівському розкладі. Але надали цьому розкладові праведність та правомочність...Зрозуміло, що вони підклали цю "свиню" без злого умислу. Це просто спроба базуватися на абсолютно хибній уяві про країну, про владу, це невміння ставити вірний діагноз ситуації. І зробили це сліпі любителі "вільної та щасливої Росії". А ті люди, що стояли у чергах - прекрасні, вони абсолютно невинні й щиро відгукнулися на заклик своїх вождів. Ця наївна дитяча радість - ох, як нас багато - триватиме недовго. Ми вже бачили, як вона демонструвалася у чергах за Надєждіна та як безслідно пішла. Тобто, ми розуміємо, що сьогодні опозиція раптом здійснила неймовірну дурість та укріпила трон кремлівського упиря", - підкреслив він у ефірі власного YouTube-каналу.
За словами публіциста, будь-яка акція оцінюється за її ефективністю. У даному випадку це зробити вкрай нескладно.
"Скільки таких акцій може безболісно пережити Кремль? За найбільш скромним підрахунком, приблизно 85 тисяч... А потім, звичайно, здохне від нудьги, спостерігаючи за цими чергами надії. Це абсолютно новаторський спосіб боротьби з диктатурою, але ми дійсно дивимося на результат, і він нульовий. Свобода, зміни, мир - це дуже вартісна річ. І сьогодні з’ясувалося, що сплатити реальну вартість волі опозиція не може", - резюмував Невзоров.
На що вплине визнання результату
Втім зворотній ефект від цього все ж є: це додання легітимності російським псевдовиборам на тлі підвищення явки.
Й чомусь зовсім не дивує, що вже наступного дня після "виборів" Путіна радо привітали: диктатор Північної Кореї Кім Чен Ин; президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв; президент Таджикистану Емомалі Рахмон; президент Болівії Луїс Арсе; уряд Куби; президент Нікарагуа Даніель Ортега; президент Венесуели Ніколас Мадуро; прем'єр-міністр М'янми Мін Аун Хлайн; президент Гондурасу Сіомара Кастро; президент Ірану Ебрахім Раїсі; МЗС Китаю, а пізніше і сам китайський лідер Сі Цзіньпін - доволі красномовний список.
Разом із тим глава Євроради Шарль Мішель заздалегідь вітав Путіна із "переконливою перемогою на виборах", вказавши на відсутність опозиції та вибору у Росії. Та й інші світові уряді й лідери не вважають проведення цього голосування демократичним. Зокрема, речник Білого дому у Раді Безпеки ООН у неділю ввечері різко виступив проти очевидної перемоги Путіна на виборах, пише Reuters.
"Вочевидь, немає вільних чи чесних виборів, враховуючи, як Путін ув’язнив політичних опонентів і не дозволив іншим кандидатам балотуватися проти нього", - сказав речник.
Міністерство закордонних справ Німеччини теж заявило, що результати виборів "нікого не здивують".
"Правління Путіна є авторитарним, він спирається на цензуру, репресії та насильство. "Вибори" на окупованих територіях України є недійсними та є ще одним порушенням міжнародного права", - йдеться у дописі міністерства на X (раніше Twitter).
Не збираються вітати Путіна президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та канцлер Олаф Шольц. А міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок перед зустріччю глав МЗС у Брюсселі заявила, що голосування у Росії "було виборами без вибору". У МЗС Чехії теж заявили, що вибори в Росії 15-17 березня 2024 року не відбулися прозоро і демократично.
При цьому глава МЗС Великобританії Девід Камерон написав на платформі Х, що на території України вибори провели незаконно, без незалежного моніторингу ОБСЄ. В МЗС Польщі також заявили, що голосування у Росії проходило в умовах надзвичайних репресій проти суспільства, що унеможливлювало вільний, демократичний вибір. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкнала взагалі назвав це дійство "фарсом".
Що ж, такі реакції закономірні. Але найголовніше питання зараз - чи визнає світ Путіна легітимним президентом РФ, або ж він перейде до категорії самопроголошених, де вже перебуває його соратник Олександр Лукашенко?
Викладач КМБШ, Львівської бізнес-школи УКУ, віце-президент УСПП Валерій Пекар вважає, що започаткувати делегітимізацію Путіна має сама Україна.
"...Може, варто Верховній Раді України заявити про невизнання цих "виборів" та нелегітимність Путіна як глави держави? А не просто заперечити проведення виборів на тимчасово окупованих територіях України. Адже президент України Володимир Зеленський сказав на Мюнхенській безпековій конференції: "Після вбивства Олексія Навального просто абсурдно сприймати Путіна як нібито легітимного главу російської держави. Це відморозок, який зберігає владу завдяки корупції та насильству. Приїжджати до нього на так звану інавгурацію, тиснути його руку, вважати його рівним собі - це зневажати саму природу політичної влади", - зауважив він у блозі для Еспресо.
Звісно, українська армія може приїхати до Москви хіба що на танках. Втім політолог Володимир Фесенко спрогнозував: з боку Заходу жодних заяв щодо визнання чи невизнання результатів так званих "президентських виборів" у Росії - не буде.
"Мій прогноз простий: не буде жодних заяв ні з точки зору визнання, ні з точки зору невизнання. Чому? Тому що треба зберігати простір для переговорів, адже йдеться про країну з ядерною зброєю, ризикувати не можна", - пояснив Фесенко у коментарі РБК-Україна.
Ірина Носальська