Фото: Скріншот відео
Дим від пожежі на Новочеркаській ДРЕС у Росії
Днями з’явилася інформація про те, що українські безпілотники успішно вразили велику електростанцію у Ростовській області - Новочеркаську ДРЕС. Чому це має продовжуватись, та чи є правомірним в умовах війни?
"Перша ластівка" і рій дронів
Ще абсолютно свіжа у пам’яті темна й холодна зима 2022-2023 року, коли росіяни з листопада по березень намагалися знищити українську енергетичну систему. Їм багато що тоді вдалося: електрика в наших оселях місяцями подавалася погодинно. У холодильнику можна було грітися, цілі райони у великих містах поглинала темрява - лише тьмяні вогники свічок у вікнах. Люди працювали, милися, прали, готували їжу у будь-який час дня або ночі, коли нарешті з’являвся довгоочікуваний струм.
Все це ми тоді пережили стоїчно: дочекалися весни, коли західні партнери дали нам засоби ППО, аби захистити енергетику, відновили уражені генеруючу й розподільну ланку енергосистеми. У тилу знову засвітилися вікна, спалахнули ліхтарі на вулицях, засяяли вітринами магазини та кафе.
Але нині, схоже, настала черга ворога теж відчути на собі всі "принади" повного знеструмлення - бо бумеранг зазвичай-таки повертається до того, хто йог кинув першим. Тож 25 березня дрони атакували велику електростанцію у Ростовській області, Новочеркаську ДРЕС (державну районну електростанцію - ред.), найбільшу теплоелектростанцію, другу за потужністю після Ростовської АЕС.
Місцеві Telegram-канали, посилаючись на своїх передплатників, повідомили про вибухи в районі Новочеркаської ДРЕС, а перед вибухами - про проліт над областю приблизно двох десятків дронів. Також повідомлялося, що місцями на кілька хвилин відключалося світло. До електростанції, розташованої за містом, із Новочеркаська виїхали машини екстрених служб.
"Сьогодні вночі на трансформаторній підстанції Новочеркаської ДРЕС сталося займання, яке було оперативно ліквідовано силами працівників станції. Постраждалих немає. Причини займання встановлюються", - написав губернатор Ростовської області Василь Голубєв у Telegram.
Також він повідомив про автоматичне відключення двох високовольтних ліній та зупинення двох енергоблоків ДРЕС.
"Через пожежу автоматично відключилися високовольтні лінії 330 кВ - Тихорецька та Ростовська. Наразі енергопостачання споживачів відновлено. З експлуатації тимчасово виведено два енергоблоки ДРЕС", - додав Голубєв.
Звичайно, трохи смішно читати про те, що росіяни "встановлювали причини займання", поки горіла їх електростанція після атаки двох десятків українських дронів. Однак їм не звикати: вони й вибухи на Бєлгородщині чи у Криму досі манірно кличуть "хлопками".
Що буде далі?
Та як би там не було, Україні успішно вдалося відкрити нову сторінку у війні з країною-агресором РФ: після серії ударів по НПЗ наші безпілотники почали бити й по ворожих електростанціях.
Чи зможемо ми й надалі ефективно нищити енергооб'єкти ворога? Безумовно, в України є певні можливості для нанесення ударів по ворожих електростанціях,вважає експерт з ракетно-ядерних озброєнь і політолог Олександр Кочетков - але з певними обмовками.
"Особливо ефективним виявилося руйнування нафтопереробних заводів на території європейської частини Росії. Ще не атаковано два заводи, але мабуть і вони будуть. І ми фактично зруйнували десять відсотків переробних потужностей Росії. ", - зауважив він в ефірі Апостроф TV.
Це, за його словами,поки не спричиняє катастрофічних наслідків ринку Росії і її експортним можливостям, але все вже - впритул до тієї межі. Наступні удари будуть завдавати вже великої шкоди.
"Тобто, росіяни мали умовно десятьвідсотків запасу, котрий тепер повністю вичерпано", - підкреслив експерт.
А щодо електрогенерації РФ - це все-таки більше психологічні удари, вважає Кочетков.
"Бо Кремлю начхати, що пів Росії, дві третини і навіть дев’яностовідсотків будуть сидіти без води, тепла, світла і зв'язку. Вони на це не звертатимуть уваги. Бо там зовсім інша система. Обрали вічного Путіна - і далі ви не потрібні. Що з вами буде - не важливо. Важливо, щоб було гарматне м'ясо", - пояснив він.
Ще дещо на тему бумеранга: на Новочеркаській станції попередньо пошкоджено турбіни, які вироблені у Харкові, - розповів Кочетков.
"Зараз у Росії заміщення високих технологій немає. Вони не зможуть швидко відновлювати те, що було зруйновано - як на генеруючих потужностях, так і нафтопереробних. Фактично, це обладнання робиться індивідуально, під замовлення. Причому для кожної НПЗ. Треба робити штучну продукцію, і росіяни це замістити китайським обладнанням не зможуть. Тобто тут заміщення не буде. От скільки НПЗ ми зруйнували, на таку кількість їхні переробні потужності й зменшилися", - уточнив він.
Вочевидь, той самий принцип діятиме й щодо російських електростанцій.
Чому удари по енергетиці ворога законні
За словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, Новочеркаська ДРЕС обрана для першого удару українськими дронами не випадково: це електростанція, котра відповідає за енергозабезпечення довколишніх населених пунктів Ростовської області РФ, а також і за розташовану у цьому місті велику військову базу ворога.
"Там знаходиться штаб восьмої армії Південного військового округу, котрий бере участь у війні проти України. Тобто можна сказати, що військові залишаться без задоволення потреб. І я допускаю, що наміром цієї атаки якраз було, зокрема, обмеження постачання електроенергії на військові об’єкти", - констатував він.
При цьому експерт зауважив, що атака вже на російську електростанцію свідчить про розширення можливостей українських дронів, збільшення географії їхніх ударів.
"І добре, що вони (удари - ред.) не припиняються. Це надзвичайно хороша ознака", - додав він.
При цьому 22 березня Росія теж відновила удари по українській енергетиці: здійснила одну з найбільших атак за два роки повномасштабної війни, у ході котрої було виведено з ладу ДніпроГЕС, що є п'ятим ступенем нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі. Ударом було зруйновано другий енергоблок; сталося забруднення ґрунту та витік нафтопродуктів у Дніпро.
У результаті атаки в деяких регіонах Україні знову почалися перебої зі світлом. І це, вочевидь, додало потужності першому з "бумерангів".
Ірина Носальська